Контроль і аналіз фінансової діяльності.
Фінансовий менеджмент агробізнесом, як система, включає також реалізацію контрольних функцій, які здійснюються суб'єктами на макро - і мікроекономічному рівнях. Особливий статус мають аудиторські формування, які крім контрольне - консультативних функцій, підтверджують сплати податків, об'єктивність даних фінансових звітів.
Таким чином, фінансовий контроль являє собою системи спостережень за фінансовою діяльністю формувань агробізнесу зі сторони об'єктів макро - мікроекономічних рівнів управління, а саме суб'єктів внутрішнього і зовнішнього середовища.
Важливу роль в управлінніі контролі за фінансами має інформаційнезабезпечення фінансового менеджменту агробізнесом - це процес формування збору, передач інформації суб'єктам фінансової діяльності, які характеризують фінансове становище агробізнесу, його формувань, фінансовий ринок країни, зовнішнє середовище.
Контроль за розрахунками з підприємствами і установами сільського господарства підприємства проводять перерахуванням належної суми через районне відділення банку або поштовим переказом, тобто у формі безготівкових розрахунків. Місцеві розрахунки здійснюють за такими документами, як платіжні вимоги, платіжні доручення і чеки, а з підприємствами інших міст і районів - платіжні вимоги, рахунки, акредитиви, перекази .
Одержанні з банку гроші для виплати заробітної плати працівникам виплачують терміном за один - два дня. Одержує і видає гроші касир на підставі «Прибуткового (або видаткового) касового ордеру» «Платіжної відомості» і «Розрахункове - платіжної відомості», які підписують керівник і бухгалтер господарства.
Зберігання вільних коштів у відділеннях Держбанку і інших та проведення безготівкових розрахунків дає можливість банку здійснювати контроль за додержанням фінансової дисципліни.
Дотримання фінансової дисципліни господарством крім представника банку перевіряється вищим органом управління по підпорядкованості, представниками районних фінансових відділів КРУ, пенсійного відділу, казначейства та ін.
Організувати належний і щоденний облік виконання фінансового плану - задача правління, дирекції і головного бухгалтера господарства, безпосередньо відповідаючих за його виконання.
Контроль за організацією фінансів і витратою грошових коштів згідно зі Статутом господарства здійснює також ревізійна комісія, яка на протязі року проводить не менше двох ревізій господарське - фінансової діяльності приватного колективного господарства, періодично проводить перевірку діяльності внутрігосподарських підрозділів і дає свої висновки по річному звіту. Акти ревізії затверджуються загальними зборами цих підприємств.
Важливу роль для своєчасного виявлення резервів підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції відіграє проведення поточного аналізу фінансових результатів і аналізу виконання основних показників фінансового плану по результатам роботи господарства за рік. Для підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва необхідно спостерігати за результатами роботи господарства на протязі всього року, своєчасно приймати міри для уникнення збитків. Для контролю за виконанням фінансового плану господарства затверджена форма квартального звіту, яка відповідає формі плану .За перший, другий і третій квартали звіт складається наростаючим підсумком з початку року, за четвертий квартал звіт входить в річний звіт .По квартальному звіту можна вияснити як господарство виконує планові показники фінансового плану, як проводить розрахунки і як отримує гроші, які йому надходять від реалізації сільськогосподарської продукції, надання послуг, контролювати вихід і собівартість по видам сільськогосподарської продукції, отримання прибутку.
Фінансові результати підраховуються у всіх внутрігосподарських підрозділах. Особові рахунки кожного із них розглядають на засіданні правління або бюро економічного аналізу.
Під час обговорювання виявляють можливості збільшення обсягу виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, підвищення рентабельності роботи підрозділів за рахунок зниження собівартості і підвищення якості продукції.
Значно простіше на протязі року порівнювати тільки прямі затрати на продукцію з витратами по плановим нормам (нормативам).
Належна боротьба за підвищення рівня рентабельності виробництва вимагає систематичного аналізу фінансових результатів роботи всіх галузей і підрозділів виробництва по всіх показниках їх діяльності на протязі всього року.
Задачею аналізу фінансової діяльності і фінансового стану господарства є оцінка виконання найважливіших показників фінансових планів, забезпеченості господарства фінансовими ресурсами, а також перевірка виконання фінансових зобов'язань і дотримання фінансової дисципліни .
Аналіз фінансового господарства підприємств і організацій АПК включає:
1. Аналіз виконання основних показників фінансового плану.
2.Аналіз стану основних засобів.
3. Аналіз виконання плану капітальних вкладень.
4. Аналіз стану оборотних засобів.
5. Аналіз використання кредитів Державного і інших банків.
6.Аналіз плато здатності підприємства (організації).
Економічний аналіз діяльності підприємств і організацій АПК широко використовується для оцінки виконання планів розвитку господарства оперативного і стратегічного керівництва ними, виявлення і використання резервів росту і удосконалення виробництва .Дані економічного аналізу використовують для розробки перспективних і річних планів та заходів на збільшення виробництва продукції з найменшими затратами праці і коштів на одиницю продукції, дотримання режиму економій, покращання економічних показників аграрних формувань .
31 січня 1999року вступив в дію Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок і діє до 1 січня 2004. Фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який сплачується підприємствами і організаціями АПК (які мають землю) з одиниці земельної площі і не змінюється на протязі звітного (податкового) року.
Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів)як податок на прибуток підприємств, сплата за землю, збір на обов'язкове соціальне страхування, збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, податок з володарів транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів, збір в державний інноваційний фонд, збір за геологічне - розвідувальні роботи, за спеціальне використання природних ресурсів (для потреб сільського господарства), збір в Фонд для здійснення заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (крім частини сплаченої заборгованості по заробітній платі на 01.01.99.) і сплати за придбання торгового патенту на здійснення торгової діяльності.
Інші податки і збори (обов'язкові платежі) визначені Законом України «Про систему оподаткування»сплачуються платниками фіксованого податку в розмірах, визначених законодавством.
Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно - правових форм, передбачених Законом України, які займаються виробництвом (вирощуванням),переробкою і збутом сільськогосподарської продукції, у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарських продукцій власного виробництва і продукції її переробки за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50 процентів загальної суми валового прибутку (доходу)підприємства.
В разі, коли у звітному періоді валовий доход (прибуток)від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і продукції її переробки рівняється менше 50 процентів загального об'єму реалізації, підприємство сплачує податки в слідуючому звітному періоді на загальних підставах.
Об'єктами оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність і наданих йому в користування, в тому числі на умовах оренди .Ставка фіксованого податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлена в процентах до їх грошової оцінки, яка проводиться у відповідності до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в слідуючих розмірах:
• для ріллі, сінокосів і пасовищ -0,5, в для багаторічних насаджень - 0,3
Платники фіксованого податку мають право на вибір форми сплати фіксованого с.-г. податку - в грошовій формі і в формі постачання сільськогосподарської продукції.
Платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік і подають розрахунок податковим органам до 1 лютого поточного року .Сплата податку проводиться щомісяця до 20 числа послідуючого місяця в розмірі третини квартальної суми податку.
Платники податку перераховують податок на окремий рахунок відділень Державного казначейства України в районах. Відділення Державного казначейства перераховують суми фіксованого сільськогосподарського податку:
- в місцевий бюджет – 30 процентів;
- на обов'язкове державне пенсійне страхування – 68 процентів;
- на обов'язкове соціальне страхування -2 процента.
Для стабілізації сільськогосподарського виробництва сільськогосподарських товаровиробників, віднесенні до платників податку, звільняються від сплати сільськогосподарського податку зі січня 1999року до 1 січня 2001 року.
Але внесеними в Закон змінами від 03.02.99.р. встановлено, що платники фіксованого сільськогосподарського податку не звільняються від сплати коштів на обов'язкове державне соціальне страхування і здійснюють ці відрахунки в розмірах, передбачених Законом .Ці зміни діють з 20 лютого 1999року.
Страхуванню підлягають врожай і майно сільськогосподарських підприємств і організацій. Вартість страхових платежів планують і відносять на витрати виробництва продукції. Для сільськогосподарських підприємств згідно з діючим Законодавством України страхування є обов'язкове і добровільне. Його проводять органи державного страхування і приватні комерційні страхові компанії згідно з відповідною методикою визначення страхових платежів і умов виплати коштів на відшкодування збитків (втрат).3астрахованими можуть бути будівлі, споруди, транспортні засоби, силові, робочі і інші машини, багаторічні насадження, велика рогата худоба, вівці і свині відповідного віку, бджолосім'ї, урожай сільськогосподарських культур (крім сінокосів)та ін. Тарифні ставки страхових платежів різні.
В разі загибелі або пошкодження застрахованого майна органи страхування відшкодовують господарствам по сільськогосподарським культурам 50% вартості врожаю, визначеного по середній врожайності за останні 5років, по сільськогосподарським тваринам, домашній птиці, бджолосім'ям та ін. - 70%балансової вартості на день загибелі ;по будівлям, спорудам, багаторічним насадженням, матеріалам та ін. -100% суми втрати .В разі загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур та іншого майна господарство на протязі 3 днів повинно повідомити про це органам страхування, які перевіряють факт стихійного лиха і причини втрат.
В умовах ринку основу страхового діла становить страховий поліс .Страховий поліс - це контракт за яким страхова компанія бере на себе обов'язок сплатити компенсацію (страхову премію)у випадку коли станеться якась непередбачена випадкова подія, що завдасть збитки .В обмін на цю послугу, підприємство зобов'язується сплачувати страховій компанії певні суми (страхові, внески).
У страховому полісі зазначається який вид ризику він страхує, у які терміни і на яку суму. Тут також може бути наведений порядок здійснення процедур, зв'язаних з виконанням контракту:
як оформляти страхову вимогу, як припинити дію контракту, як визначити суму страхової винагороди, як збільшити обсяг страхового відшкодування.
Потрібно додержуватися правил для запобігання як недострахування, так і перестрахування.
Соціальне страхування робітників сільськогосподарських підприємств. Порядок утворення і використання централізованого фонду соціального страхування визначений Кабінетом Міністрів і профспілковими органами України .Цей фонд утворюється за рахунок відрахувань господарств у визначеному розмірі до фонду оплати праці. За рахунок фонду соціального страхування надається допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, народженням дитини, на поховання а також на путівки в санаторії, будинки і табори відпочинку Здійснення соціального страхування робітників сільськогосподарських підприємств покладається на профспілкові організації.
Література
1.Справочник экономиста сельского хозяйства. Под ред. Н.П. Кононенко, Н. Я. Кушвид. - К. «Урожай», 1987. - с.136 - 137.
2.Л.К.Гринчук. Організація виробництва в радгоспах і колгоспах: К: «Вища школа», 1971. - с.340 - 352.
3.Ж. «Ориентир»,№14(96),1999, - с.28.
4.ПІудраВ,Ф., Белічко А. М. Як підготувати успішний бізнес - план - К:1994. -с. 55-60.
Дата добавления: 2016-02-09; просмотров: 557;