Пінні пиловловлювачі
Основним конструктивним елементом пінного пиловловлювача (рис. 5.4, а; 5.4, б) є решітка (тарілка), яка разом з піною на ній служить полицею апарата. Решітки бувають дірчасті, щілинні, трубчасті та колосникові.

а) б)
Рисунок 5.4 – Барботажнопінний пиловловлювач з провальною (а)
і переливною (б) решітками: 1 – корпус; 2 – шар рідини і піни;
3 – решітка
Існують одно- і багатополичні апарати як з провальними, так і з переливними решітками. В таких апаратах газ на очищення надходить під решітку, проходить крізь отвори в ній і, барботуючи через шар рідини і піни, очищається від частинок пилу за рахунок осадження частинок на внутрішній поверхні газових бульбашок. Режим роботи апаратів залежить від швидкості подання газу під решітку. При швидкості до 1 м/с спостерігається барботажний режим роботи апарата. Подальше збільшення швидкості газу в корпусі апарата до 2...2,5 м/с супроводжується виникненням пінного шару над рідиною, що приводить до підвищення ефективності очищення газу. Вільний переріз решітки складає 0,1...0,4 м2/м2 площі перерізу апарата.
Розроблено і освоєно промисловістю 12 типорозмірів пиловловлювача ПАСС марки ПВП (табл. 5.4) діаметром 600...2500 мм, продуктивністю для газу 3...90 тис. м3/год, а також 8 типорозмірів марки АК (з відцентровим стабілізатором-закручувачем).
Залежно від властивостей вловлюваного пилу вони мають швидкість газів
м/с, гідравлічний опір 100...1900Па, питомі витрати ріди-ни 0,6...0,8 кг/м3.
Для очищення аспіраційного повітря і газів від пилу, який не схоп-люється у воді, застосовується гідравлічний пиловловлювач ГДП (рис. 5.5), основні технічні характеристики якого наведені в табл. 5.4. Газопромивник є апаратом безперервної дії з внутрішньою циркуляцією рідини і періодич-ним вивантаженням вловлених продуктів у вигляді шламу чи розчинів.
Таблиця 5.4– Технічні характеристики газопромивників
| Найменування | Марка апарата | ||
| ГДП-5М | ГДП-7М | ГДП-10М | |
| Продуктивність для газу, м3/год | |||
| Максимальна температура газу на вході, °С | |||
| Максимальний гідравлічний опір, Па | |||
| Запиленість газів на вході, г/м3 | до 30 | до 30 | до 30 |
| Питоме зрошення, л/м3 | 0,015-0,05 | 0,015-0,05 | 0,015-0,05 |
| Діаметр апарата, м | 1,0 | 1,25 | 1,5 |
| Висота апарата, м | 2,9 | 3,2 | 3,65 |
| Маса в робочому стані, кг |
Запилений газ спочатку надходить в простір під решіткою, захоплює частину рідини, а потім, пройшовши отвори решітки зі швидкістю 10...12 м/с, контактує з шаром турбулізованої піни. Для забезпечення рівномірного розподілення газу у вільному перерізі решітки її отвори виконані зі збільшенням діаметра з віддаленням отворів від вхідного пат-рубка.
Очищений від пилу газ проходить через краплевіддільник і через вихідний патрубок відводиться в атмосферу. Вловлений пил у вигляді шламу осаджується в бункерній частині й через вивантажувальний прист-рій періодично видаляється з апарата.
При виборі та розрахунку пінного апарата враховуються витрати активного газу, властивості вловлюваного пилу і умови, необхідні для створення стійкої роботи пінного шару в пиловловлювачі.
Площа перерізу апарата
, м2 , знаходиться за формулою:
. (5.10)
Діаметр корпусу апарата
розраховуємо за формулою:
. (5.11)
Лінійну швидкість газу приймаємо, виходячи з умов оптимального режиму роботи пиловловлювача (в даному випадку
м/с). При більшій швидкості контакту систему оснащують системою подвійної стабілізації піни.
Витрати рідини на зрошення
, м3/год, будуть складати
(5.12)
де
– густина зрошення (для середньо розчинних газів
м3/(м2 ∙год) ; для погано розчинних газів
м3/(м2∙год).
Знаходимо число решіток
, шт., в апараті
(5.13)
де
– рекомендована висота пінного шару на кожній решітці апарата (приймається 400…500 мм).
Відстань (крок) між отворами
, м, решітки
- при ромбічному розбитті (симетричне розміщення отворів на ре-шітці)
, (5.14)
- при рядковому і квадратному
, (5.15)
де
– діаметр отворів в решітці, приймається рівним 4…8 мм;
– вільний переріз решітки, м2/м2.
визначаємо з емпіричної залежності
(5.15а)
де
– еквівалентний діаметр отворів в решітці.
При виготовленні решіток з окремих пластин відстань між квад-ратними отворами
. (5.16)
Ширина пластин або відстані
, м, між краями отворів
. (5.17)
Загальний гідравлічний опір ∆Р, Па, пінного апарата визначається за формулою
(5.18)
де
– гідравлічні опори відповідно сухої решітки, шару піни, корпусу апарата і опір силам поверхневого натягнення рідини.

Рисунок 5.5 – Газопромивник типу ГДП-М:
1 – корпус; 2 – відцентровий краплеуловлювач; 3 – патрубок для підли-вання води; 4 – патрубок вхідний для газу; 5 – тарілка; 6 – гідрозатвор;
7 – регулятор рівня води; 8 – шар турбульованої піни
Таблиця 5.5 – Технічні характеристики газопромивників типу ПВПР
| Наймену-вання | Марка апарата | |||||||||||
| ПВПР-3 | ПВПР-4 | ПВПР-5 | ПВПР-7 | ПВПР-9 | ПВПР-12 | ПВПР-17 | ПВПР-22 | ПВПР-30 | ПВПР-41 | ПВПР-55 | ПВПР-80 | |
| Продук-тивність за газом, м3/год | 2500-3400 | 3400-4500 | 4500-6200 | 6200-7500 | 7500-10000 | 10000-15000 | 15000-18700 | 18700-24000 | 24000-32600 | 32600-45700 | 45700-64000 | 64000-90000 |
| Основні розміри, мм: Д Д1 Д2 Н Н* | ||||||||||||
| Маса, кг |
Н* – висота апарата з однією тарілкою (без середньої секції)
Гідравлічний опір сухої решітки
, Па, знаходиться за формулою (при
м2/м2)
(5.19)
де
– коефіцієнт місцевого опору решітки, приймається рівним 1,45 для дрібнодірчастої і великодірчастої решіток.
Для трубчастої решітки цей коефіцієнт залежить від ширини щілини
і зовнішнього діаметра труб 
(5.20)
Гідравлічний опір шару піни знаходиться за такими формулами:
- для дрібнодірчастої решітки
; (5.21)
- для трубчастої решітки
; (5.22)
- для великодірчастої решітки
. (5.23)
Гідравлічний опір на подолання сил поверхневого натягання рідини
, Па, визначається за формулами:
- для дірчастої решітки
; (5.24)
- для трубчастої решітки
, (5.25)
де
– поверхневе натягнення (для води при температурі +25 °С
H/м ).
Гідравлічний опір на подолання сил поверхневого натягнення для великодірчастої решітки незначний і ним можна знехтувати. Гідравлічний опір корпусу апарата
, Па, рівний
(5.26)
де
– коефіцієнт місцевого опору апарата, віднесений до швидкості газу в повному перерізі, рівний 15 для апарата без краплеуловлювача і 28 для апарата з влаштованим жалюзійним краплеуловлювачем.
Таким чином, загальний гідравлічний опір протиструминних апаратів з великодірчастими решітками при
м2/м2 розраховується за формулою :
. (5.27)
Фракційна ефективність пиловловлювання
, %, пилу
, (5.28)
де
– поверхня контакту фаз, віднесена до 1 м2 решітки:
. (5.29)
Загальна ефективність пиловловлювання в апараті
. (5.30)
Дата добавления: 2016-02-02; просмотров: 1261;
