КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ТА ЗВ ЗВ ТА ВИМІРЮВАННЯ ТИСКУ

По виду вимірюваного тиску манометри діляться на дві групи, які відрізняються різними початками відліку тиску, тобто, різними, прийнятими за

нуль, значеннями тиску: в першу групу входять манометри надлишкового

тиску, а у другу - абсолютного тиску.

В манометрах надлишкового тиску, як позитивного, тобто, більшого за атмосферний тиск, так і від’ємного (вакуумметричного, тобто, меншого за тиск навколишнього середовища), за нуль приймається значення атмосферного тиску. До них відносяться:

- манометри – прилади які призначені для вимірювання надлишкового тиску від 0,6 до 10 кгс/см (0,06...10МПа);

- вакуумметри - прилади для вимірювання розрідження (вакууметричних

тисків) до -1,0 кгс/ см (-0,1МПа);

- мановакуумметри – прилади які призначені для вимірювання надлишкового тиску від 0,6 до 24 кгс/ см так і вакууметричного тиску до -1,0 кгс/ см ;

- напороміри – манометри для вимірювання малих надлишкових тисків (до +0,4 ат) від атмосферного;

- тягоміри – вакуумметри верхнею межею вимірювання тиску яка не перевищує -0,04МПа = -0,4 кгс/см ;

- тягонапороміри – мановакууметри з крайніми межами вимірювання відхи-

лення тиску від атмосферного в сторону розрідження та надлишкового тиску

0,2 кгс/см (+- 0,02МПа або 20 КПа).

Якщо на горизонтальній вісі відкласти логарифмічну шкалу абсолютних тисків, які необхідно виміряти, причому нуль відповідає нульовому абсолютному тиску, то можна побудувати схематичний графік розподілу манометрів по видам вимірюємих тисків:

( ±0,04) – мікроманометри

дифманометри

<0.002 - вакуумметри залишкового тиску або глибокого вакууму

<0.2укорочені барометри(ртутні вакуумметри абсолютних тисків)

барометри, манометри для вимірювання абсол. тиску

укорочені рідинні для вимірювання абсол. тиску

(-0,2) (+0,2) - тягонапороміри

(-0,4 ) тягоміри

напороміри (до 0,4)

до(-1,0) мановакуумметри ( 0,6 - 24)

вакуумметри до(-1,0)

манометри (0,6 - 10⁵)

0 0,001 0,01 0,1 1 10 100 Рабс кгс/см²

Другу групу складають манометри абсолютного тиску, які пристосовані для вимірювання тиску, що відраховується від абсолютного нуля тиску, тобто, повної його відсутності. До них відносяться:

- барометри – манометри абсолютного тиску, які пристосовані для вимірювання тиску атмосфери;

- укорочені барометри – це ртутні вакуумметри для вимірювання абсолютних тисків (менше 0,2 кгс/см );

- вакуумметри залишкового тиску -призначені для вимірювання глибокого вакууму, тобто, абсолютних тисків менш 0,002 кгс/см .

Дещо осторонь стоїть третя група манометрів, яка включає в себе диференціальні манометри та мікроманометри.

Диференціальні манометри (дифманометри) - це манометри, які вимірюють різницю двох тисків, ні один із яких не є атмосферним, і використовуються в різних областях промисловості. Приклади використовування дифманометрів: вимірювання перепадів тиску; вимірювання витрати рідин, газівта пари по перепаду тиску на спеціальних звужуючих пристроях; вимірювання рівня рідин, що знаходяться під дією атмосферного, надлишкового та вакуумметричного тисків тощо.

Мікроманометри – це дифманометри лабораторного типу які використовуються для вимірювання тиску чи різниці тисків в газових середовищах з верхньою межею вимірювання більше за 0,04 кгс/см .

Прилади для вимірювання тиску можуть бути показуючими, самописними, а також з електроконтактним регулюючим чи сигналізуючим улаштуванням.

По класам точності встановлений наступний ряд класів манометрів:

0,005; 0,02; 0,05; 0,15; 0,2; 0,25; 0,4; 0,5; 0,6; 1,0; 1,5; 2,5; 4,0

По метрологічному призначенню манометри діляться на: а)технічні(робочі); б) лабораторні(контрольні); в) зразкові, які призначені для повірки ними інших манометрів.

По принципу дїї манометри можуть бути розділені на дві великі групи.

Першу утворюють прилади, в яких сили, що утворюються вимірюваним тиском, зрівноважуються відомими силами (силою ваги або пружною силою деформації). До цієї групи входять: рідинні, деформаційні та вагові манометри.

Рідинні манометри засновані на гідростатичному принципі , коли вимірює мий тиск зрівноважується гідростатичним тиском стовпа манометричної рідини. До них належать:

а) двохтрубний (U - подібний) манометр або вакуумметр;

б) однотрубний(чашковий) манометр з постійним або змінним кутом нахилу;

в) ртутний барометр(чашковий або сильфонний);

г) компенсаційний манометр;

д) укорочений рідинний манометр;

е) багатотрубний манометр;

ж) компресійний манометр.

Деформаційні (пружинні) манометри, в яких вимірюємий тиск або різниця тисків визначаються по деформації пругкого чутливого елемента, в якості яких використовують:

а) трубчасті пружини різної конфігурації: одно- та багато виткові; S-подібні гвинтові;
б) мембрани: плоскі та з гофрами (трапецієдальними, синусоїдальними та крайовими); мембранні коробки; батареї мембранних коробок; сильфони (гармонікові мембрани).

Вагопоршньові манометри. В них тиск або різниця тисків зрівноважується тиском, який утворюється в циліндрі мірними вагами (гирями) та вагою не ущільненого поршню. Такі манометри діляться на види: - з простим поршнем; - з диференційними поршнями; - із зрівноваженими поршнями ; - з поршневим мультиплікатором тиску.

Другу групу утворюють прилади, тискв яких вимірюється по зміні іншої фізичної властивості тіла під дією сил тиску. Групу складають манометри: електричні та спеціального призначення.

Принцип дії електричних манометрів, що отримують найбільше розповсюдження за останнім часом, грунтується на залежності зміни електричних параметрів манометричного перетворювача від вимірюємого тиску.

До них відносяться:

Манометри опору, принцип дії яких ґрунтується на зміні опору чутливого елемента під дією зовнішнього тиску.

Манометри з тензоперетворювачами – принцип дії ґрунтується теж на зміні електричного опору чутливого елементу, виготовленого із тензочутливого матеріалу (константану, або сплавів нікеля і міді чи нікелю і хрому), але за його деформації вимірюваним тиском.