Головне у професійній діяльності юриста — вчасно прийняти оптимальне рішення.

Цьому сприяє такий принцип юридичної деонтології,яксвоєчасність. Не підготовлене (не обгрунтоване) рішення або невелике запізнення істотно впливають на кінцевий ре­зультат або на ефективність роботи. Своєчасність забезпе­чується розвиненою інтуїцією, внутрішнім переконанням і навіть певним професійним ризиком.

Юридична деонтологія характеризується також прин­ципом практичності. Саме на практиці, а не під час тео­ретичних занять, юрист формує норми своєї поведінки. Теорія норм поведінки юриста може передбачати його дії, але не конкретизувати їх. Однак на практиці дії юриста, як правило, значною мірою деталізуються і ніколи не повто­рюються.

Важливим для юридичної деонтології є принцип конк­ретності. Йдеться про конкретне рішення юриста, конкре­тний внутрішній імператив службового обов'язку. Загальні рішення не характеризують особу юриста як професіонала, хоча вони можуть мати конфіденційний, тимчасовий харак­тер. У підсумку юрист повинен прийняти рішення щодо себе чи своїх дій.

Звичайно, кожен принцип діє не окремо, а у взаємо­зв'язку, підсилюючи один одного. У деяких правових яви­щах «спрацьовують» практично всі принципи юридичної деонтології. У цьому полягає єдність принципів як необ­хідна умова дії деонтологічних норм.

У процесі розвитку українського суспільства та юридич­ної науки з'являться нові принципи, зокрема ті, які віддзер­калюватимуть національні риси, ідеї української держав­ності. Виділятимуться такі принципи, як універсальність, демократичність, правова націологія.

Важливу роль відіграють джерела формування внутріш­нього імперативу службового обов'язку юриста або так звані джерела деонтологічних норм. Такі норми виплива­ють з існуючої теорії професійної етики, професійно-етич­них кодексів, що є результатом використання природних, моральних та правових норм.

Формуванню деонтологічних норм сприяють принципи та функції морально-психологічної служби, яка нині набу­ває поширення в юридичних установах.

Оскільки деонтологічні норми юрист одноосібне вироб­ляє для себе на основі індивідуальної моралі, то для них потрібна певна мотивація. Наприклад, урочисте складання обітниці, яке має давню добру традицію. Так, фахівці права та представники деяких інших професій, зокрема лікарі, наймаючись на роботу, складають відповідну обітницю -офіційну, урочисту внутрішню обіцянку щодо належного виконання службового обов'язку, яка закладена в думках і

виражена словами.

Юристам обітниця потрібна для вироблення свідомої відповідальності перед суспільством і державою у боротьбі за зміцнення правопорядку. Це своєрідна добровільна згода чесно служити народові, це також перевірка на вірність об­раній професії.