Класифікація методів титриметричного аналізу

Методи нейтралізації або кислотно-основного титрування ґрунтуються на реакціях нейтралізації кислот, основ, солей слабких кислот або основ, що сильно гідролізуються у водних розчинах, різних неорганічних і органічних сполук, які проявляють в неводних розчинах кислі або основні властивості.

Методи окиснення-відновлення (оксидиметрії) ґрунтуються на реакціях окиснення-відновлення елементів, які здатні переходити з нижчих ступенів окиснення у вищі, і навпаки.

Методи осаджувального титрування використовують реакції, в результаті яких утворюються важкорозчинні осади.

Комплексонометричне титрування засноване на реакціях утворення комплексних сполук, з яких найбільш широко застосовують реакції йонів металів з комплексонами (наприклад, ЕДТА).

У титриметричному аналізі може бути використана не будь-яка хімічна реакція, а лише та, яка відповідає певним вимогам:

§ реакція повинна відбуватись кількісно, тобто константа її рівноваги має бути достатньо великою;

§ вона повинна мати достатньо велику швидкість;

§ реакція не повинна ускладнюватися побічними процесами;

§ повинен бути достовірний спосіб визначення точки еквівалентності.

Прийоми титрування

Пряме титрування. Полягає в тому, що точний об’єм розчину досліджуваної речовини титрують робочим титрованим розчином, причому досліджувана речовина безпосередньо реагує з титрантом. Наприклад:

HCl + NaOH " NaCl + Н₂O.

Зворотне титрування (титрування за залишком). Суть полягає в тому, що до точно взятого розчину досліджуваної речовини додають точний об’єм робочого титрованого розчину (основний робочий розчин), який беруть у надлишку. Цей надлишок, що не прореагував з досліджуваною речовиною, відтитровують іншим титрованим розчином (допоміжним робочим розчином). Отже, для проведення визначення за методикою зворотного титрування потрібно мати два робочих розчини. Приклад: визначення HCl у хлоридній кислоті:

HCl + AgNO₃ " AgCl$ + HNO₃

Надлишок AgNO₃, що не прореагував:

AgNO₃ + NH₄SCN " AgSCN$ + NH₄NO₃.

Основний робочий розчин – розчин AgNO₃; допоміжний робочий розчин – NH₄SCN.

Титрування замісника (непряме титрування). До розчину досліджуваної речовини додають надлишок допоміжного реагенту, який у результаті реакції з досліджуваною речовиною утворює еквівалентну кількість нової речовини, яку потім відтитровують робочим розчином реагенту. Наприклад:

K₂Cr₂O₇ + 6KI + 7H₂SO₄ " Cr₂(SO₄)₃ + 3I₂ + 4K₂SO₄ + 7H₂O

I₂ + 2Na₂S₂O₃ " 2NaI + Na₂S₄O₆

K₂Cr₂O₇ – досліджувана речовина; KI – допоміжний реагент; I₂ – замісник; Na₂S₂O₃ – титрант.

Стандартні розчини

Стандартизація розчину – встановлення його точної концентрації.