авторський нагляд за виконанням проекту.

Зміст кожної з перелічених стадій залежить від того, яке завдан­ня землеустрою має бути реалізованим у конкретному ви­падку.

Проектна документація складається з графічної частини і текстової частини.

Графічна частина проекту включає в себе проектний план, робочі креслення, перенесення проекту в натуру, карти, схеми, графіки, рисунки, а також діаграми, що відображають фактичний стан території об'єкта, ґрунтові, геоботанічні, земельно-оціночні, агроекологічні та інші картограми, карти і плани, які використовують під час проектування.

Текстова частина проекту містить завдання на проектування, розрахунково-пояснювальну записку, матеріали техніко-економічного (агроекономічного) обґрунтування проекту, відомості площ угідь (проектну експлікацію), кошторисно-фінансові розрахунки, матеріали експертизи, розгляду і затвердження проекту.

Методика розробки проекту землеустрою визначає послідовність дій землевпорядного процесу та охоплює сукупність методів проектування.

Технологія проектування – це процес, який містить сукупність виробничих операцій за рішенням проектних завдань.

Застосовують три основні технології землевпорядного проектування: традиційну, комплексну і автоматизовану.

Традиційна технологія ґрунтується на вирішенні проектних землевпорядних завдань методом послідовних наближень, від загального до часткового і у зворотньому напрямку. Процес ухвалення проектного рішення і його якість у цьому разі залежать від знань, досвіду, уміння проектувальника, здатності оцінити і вирахувати всі умови і чинники, які впливають на проектне рішення. Тому, використання традиційної технології не завжди забезпечує отримання оптимальних рішень, а процес проектування виявляється досить тривалим.

Основою комплексної технології є сполучення традиційних методів проектування з використанням для вирішення окремих землевпорядних завдань математичного моделювання й економіко-математичних методів та комп’ютерних технологій. Ця технологія має переваги при вирішенні таких завдань:

· визначення площі трансформації, меліорації і поліпшення угідь;

· визначення типів, видів, кількості, розмірів і розміщення сівозмін;

· визначення складу і структури протиерозійних заходів (площі, на яких проводять заходи, розміщення лісосмуг, і гідротехнічних споруд);

· розміщення виробничих центрів, тваринницьких ферм.

Автоматизована технологія– процес одержання цілком закінчених землевпорядних рішень за заданими програмами, який здійснюється з використанням автоматизованого робочого місця землевпорядника-проектувальника. Для цього використовується спеціальне технічне, програмне й інформаційне забезпечення. Технічне забезпечення передбачає комп'ютер з великою ємністю оперативної пам'яті, набір периферійних пристроїв. До такого набору можуть входити дигітайзер (пристрій, який дає змогу одержувати координати зображення і вводити їх у пам'ять комп'ютера), а також плотер, графопобудовник чи принтер, здатні виводити на папір графічне зображення в потрібному масштабі, із заданою точністю.

Інформаційне забезпечення дає можливість ввести в землевпорядне завдання конкретні дані і нормативи. Вони містять вихідну і планову інформацію про об'єкт у вигляді цифрових моделей місцевості, які характеризують топографічну ситуацію, родючість грунтів, культуртехнічний стан земель, ступінь еродованості і зволоження, кількісних характеристик сучасного стану і результативності виробництва, контрольних показників розвитку.