Характеристика окремих видів туризму.

Пізнавальний або екскурсійний туризм включає подорожі з пізнавальними цілями. Дуже часто він поєднується з туризмом інших видів — відпочинком, етнічним, діловим тощо, але існують також подорожі суто пізнавального характеру. Найпопулярнішим є культурно-пізнавальний туризм -heritage-tourism. Культурно-пізнавальний туризм — це вид туризму, головною метою якого є огляд та ознайомлення з визначними об’єктами культурно-історичної спадщини, особливостями матеріальної і духовної культури населення країни, регіону чи окремого населеного пункту. Основними об’єктами пізнання туристів, є т.зв. «історико-культурні туристичні ресурси» – пам’ятки оборонного мистецтва, сакральні пам’ятки, пам’ятки монументального мистецтва, музеї, пам’ятки археології, народна архітектура та ін., а також сучасні культурні об’єкти, події й явища. Характеризується насиченістю екскурсійних програм.

Етнічний туризм — це різновид пізнавального туризму, який передбачає організацію туристичних поїздок у регіони історичного проживання певного етносу для ознайомлення з його матеріальною та духовною культурою, збереженою в автентичному середовищі . Основні центри розвитку етнічного туризму прив’язані до ареалів проживання етнічних груп, які зберігають та культивують свою етнічну ідентичність.

Ностальгійний туризм – це вид туризму, який передбачає відвідання історичної батьківщини, місць, звідки походять предки або звідки турист колись емігрував. Залежно від мети подорожі виділяють 2 види ностальгійного туризму: поїздки для побачення з рідними та відвідання місць, з якими пов’язана історія народу або життя предків. Цей вид туризму має особливе значення для тих країн, значна частина населення яких проживає за кордоном.

Цей підвид близький також до культурно-розважального туризму — туристичних подорожей, що проводяться з метою відвідання музеїв, виставок, картинних галерей, театрів, а також культурних заходів — різного виду театральних і музичних свят, конкурсів, фестивалів.

Подієвий туризм — це різновид туризму, основна мета якого полягає в організації поїздок, що приурочені до певної визначної події, наприклад — фестивалю, карнавалу, спортивного свята тощо. Подієвий туризм поєднує у собі традиційний відпочинок та участь у найбільш видовищних заходах планети.

Гастрономічний (кулінарний) туризм — це спеціалізований вид туризму, при якому метою подорожі є ознайомлення з виробництвом, технологією приготування національних страв і напоїв, їх дегустація, а також знайомство з кулінарними традиціями країн і народів світу. Цей вид туризму передбачає участь у гастрономічних фестивалях і майстер-класах, відвідування національних ресторанів, дегустаційних залів тощо.

Шоп-туризм – це різновид туризму, метою якого є здійснення покупок під час подорожі

Круїзний туризм – це водні подорожі на морських або річкових суднах (круїзних лайнерах), що передбачають розміщення, харчування та надання різноманітних додаткових послуг на борту судна, характеризуються насиченою розважальною програмою та береговими екскурсіями

Наймасовішим є світовий ринок рекреаційного туризму (відпочинок і лікування), що охоплює 51% загальної кількості прибуттів у світі та характеризується поступальними темпами розвитку й стабільністю туристичного попиту. Купально-пляжний туризм — це вид туризму, метою якого є організація відпочинку з використанням поєднання кліматичних та водних туристичних ресурсів, що базується на відомій формулі «3 S» Sea–Sun–Sand (море–сонце–пляж). Купально-пляжний відпочинок традиційно вважається кращим способом зняття нервового і фізичного стомлення, регенерації сил і енергії. Однак відпочинковий туризм зазнає істотних змін. Мода на приморські курорти проходить, туристські потоки переорієнтуються. Підвищується інтерес до поїздок у гори і до подорожей з елементами пригоди і ризику. Райони екологічно чистої природи починають витісняти традиційний продукт — «сонце та море».

Лікувально-оздоровчий туризм як різновид рекреаційного вважають одним із найстаріших видів туризму, поширений у країнах з вигідним географічним розташуванням та сприятливими кліматичними умовами, які мають бальнеологічні та кліматичні літні й зимові курорти. Для організації курортно-лікувального туризму важливим є цілющий клімат, лікувальні джерела і грязі, мальовничі природні й садово-паркові ландшафти тощо. Поїздки на лікування тісно пов'язані з медичним обслуговуванням — від рекомендацій лікаря до організації необхідних процедур і вимагають від туристичних фірм певної обізнаності та роботи у тісному зв'язку з медичними закладами. Лікувальні тури, що вимагають порівняно тривалих термінів перебування (2-3 тижні) і більш розвиненого обслуговування, відповідно є досить дорогими та прибутковими для організаторів.

Медичний туризм - подорожі з метою отримання кваліфікованої медичної допомоги за межами постійного місця проживання

Спортивний туризм — це вид туризму, який об’єднує подорожі з метою активного відпочинку та заняття улюбленими видами спорту, спрямовані на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних та морально-вольових здібностей людини. Передбачає участь у туристичних походах різної складності, спортивних заходах та та змаганнях з техніки спортивного туризму.До цього виду відносять також туризм з активними засобами пересування

Він має такі різновиди:

• пішохідний;

• гірський;

• водний (на плотах, байдарках);

• лещетарський;

• гірськолижний;

• велосипедний;

• автомобільний та ін.

Серед найпопулярніших спортивних занять є заняття тенісом, підводним плаванням і віндсерфінгом, гірськолижним спортом. Останнім часом популярними стають екзотичні види спортивних занять, такі як дайвінг — підводне плавання, рафтинг — сплави гірськими річками на легких надувних плотах, банджи-джампінг — стрибки з висоти.

Туристичні походи мають різні категорії складності, визначаються характером і кількістю природних перепон, які має перебороти спортсмен-турист під час проходження маршруту, розробленого і затвердженого маршрутно-кваліфікаційними комісіями. Крім того, категорія складності визначається тривалістю подорожі, протяжністю і складністю маршруту, а також іншими специфічними чинниками.

В Україні такі подорожі в більшості своїй мають самодіяльний характер організації і є справою різноманітних спортивних клубів, гуртків і спілок.

Релігійний туризм є одним з найстаріших видів і відомий з часів формування основних світових релігій.

У туризмі з релігійною метою можна виокреми,ти такі види поїздок:

· паломництво, тобто відвідання святих місць, щоб вклонитись церковним реліквіям, святиням і взяти участь у відправленні релігійних обрядів;

· пізнавальні поїздки, мета яких ознайомлення з релігійними пам'ятками, історією релігії та релігійною культурою;

· наукові поїздки — поїздки науковців, які вивчають різні релігії.

· місіонерство - подорожі з метою пропаганди релігійного віровчення

Основними центрами релігійного туризму є Ватикан, Єрусалим та Мекка.

Діловий туризмохоплює подорожі зі службовими цілями без одержання доходів в місці відрядження. На відміну від поїздок на відпочинок рішення про відрядження, джерела і розміри його фінансування приймають, як правило, не самі туристи, а інші особи (начальник по службі, керівник фірми).

До ділового туризму ВТО відносить поїздки для участі в з'їздах, наукових конгресах і конференціях, виробничих семінарах і нарадах, ярмарках, виставках і міжнародних салонах та інші службові поїздки.,

Поряд з терміном «діловий туризм» використовується англ. термін-абревіатура МІСЕ, що відображає його структуру: meetings/ incentives/ conferences/ exbitions, у перекладі означає: зустрічі/ заохочувальні поїздки / конференції/ виставки.

Ділові поїздки характеризуються попитом на обслуговування за найвищими класами, відповідно високої вартості, на них маловпливає фактор сезонності.

Частка ділового туризму в світі, за оцінками експертів ВТО, становить майже 15 відсотків. Це один із економічно найефективніших видів туризму в світі. Майже 50 відсотків доходів авіакомпаній, 60 відсотків доходів готелів складає обслуговування саме цієї категорії туристів.

Інсентив-туризм - це туристичні подорожі, що організуються підприємствами та фірмами для своїх співробітників як засіб заохочення та як винагорода за сумлінну працю.

Науковий туризм – поїздки науковців - фахівців певної галузі з метою участі у наукових конференціях, конгресах, симпозіумах, проведення наукових досліджень, а також допоміжна участь туристів в експедиціях, розкопках, польових таборах в якості волонтерів.

Освітній (навчальний туризм) – подорожі з метою навчання, стажування, підвищення рівня освіти в певній галузі.

Пригодницький туризм – це тури, що пропонують незвичайний відпочинок, можливість зануритись у вир пригод, випробувати себе, повністю змінити оточення (інколи — на дуже екзотичне), отримати нові незвичайні емоції. Як правило, такий туризм є дуже дорогим й елітарним. Часто пригодницький туризм пов'язаний з певним ризиком і вимагає підвищеної уваги до безпеки туристів. Внаслідок цього, з пригодницького виділився екстремальний туризм, метою якого є випробування сил людини в складній обстановці.

Сільський туризм та агротуризм Цей вид туризму, сприяючи розвитку малого бізнесу в аграрних регіонах, дає можливість міським мешканцям цікаво та змістовно відпочити у сільських місцевостях, де вони знайомляться з побутом сільських мешканців, а також народною культурою — піснями, танцями, кухнею, звичаями та обрядами. Передбачає вживання екологічно чистих продуктів, вирощених у селянському господарстві, участь у сільськогосподарських роботах тощо.

Екологічний туризм – вид туризму, метою якого є відвідання місць з відносно недоторканою природою (заповідники, національні парки), знайомство з місцевою флорою і фауною, проведення екологічної освіти, безпосередня участь туристів в природоохоронних акціях, екологічних таборах тощо. Необхідною умовою є використання проекологічних технологій в обслуговуванні туристів (економія води, електроенергії, зменшення кількості відходів тощо), а також залучення частини прибутку від туризму на потреби охорони природи.