Комплексне обґрунтування проектів внутрігосподарського землеустрою

Розробка проекту внутрігосподарського землеустрою супроводжується агроекономічним обґрунтуванням, що передбачає відображення наступних показників:

- площа освоєння нових земель і поліпшених сільськогосподарських угідь;

- структура посівних площ і схеми сівозмін, плани переходу до них, урожайність сільськогосподарських культур;

- валовий вихід продукції рослинництва;

- план накопичення органічних добрив і потреба в мінеральних добривах;

- протиерозійні заходи;

- поголів'я худоби, її продуктивність, розрахунок потреби в кормі, баланс кормів, валове виробництво і розподіл тваринницької продукції;

- структура товарної продукції.

Крім того, агроекономічне обґрунтування містить план здійснення проектних заходів. Отримані дані по проекту порівнюють з вже існуючими показниками на момент проектування і використовують при розгляді і погодженні проекту.

В заключній частині проекту складають зведені таблиці які характеризують організаційно-територіальні умови і основні показники результативності і ефективності внутрігосподарського землеустрою.

Головне завдання оцінки ефективності проектів - підтвердити можливість і доцільність реалізації проекту на різних фазах його життєвого циклу, довести його ефективність. Важливо обґрунтувати технічні та технологічні можливості та екологічні обмеження здійснення проектів, ув'язати ресурсне забезпечення з реальністю досягнення поставлених у проекті цілей і завдань.

У зв'язку з цим обґрунтування проектів землеустрою та оцінка проектних рішень повинні проводитися комплексно за певною системою критеріїв, яка включає наступні чотири групи:

- Нормативно-правові;

- Фінансово-економічні;

- Ресурсно-технологічні (технічні);

- Соціально-екологічні.

До нормативно-правових критеріїв обґрунтування відносяться всі норми земельного та інших галузей права. При недотриманні одного з цих актів навіть економічно ефективний проект не може бути реалізовано.

Економічне обґрунтування проекту полягає у виборі найбільш ефективних рішень окремих його складових частин і елементів. Показники фінансово-економічного обґрунтування поділяються на складові економічного ефекту і витрат на його отримання.

Кошторисна вартість здійснення робочих проектів, питомі капітальні вкладення на одиницю обсягів робіт, щорічні витрати, включаючи амортизацію основних фондів і експлуатаційні витрати, представляють спільні вартісні витрати.

Економічний ефект може бути виражений в прирості вартості валової продукції, чистого доходу, скороченні або запобіганні втрат, пов'язаних з проведенням землевпорядних та інших видів робіт.

Заходи, які намічають в проекті, можна розділити на дві групи:

- такі, що не потребують значних капітальних витрат

- такі, що потребують значних капітальних витрат на їх здійснення.

Наприклад, правильне розміщення лісосмуг, польових шляхів і польових станів дозволить скоротити витрати на холості повороти і заїзди, підвищити врожайність за рахунок призупинення зливу ґрунту.

Для визначення економічного ефекту від заходів, що потребують капітальних вкладень, використовують систему показників, пов’язану із поняттями щорічного приросту продукції, щорічних витрат виробництва, пов'язаних із здійсненням проектних заходів, приросту чистого прибутку, терміну окупності капітальних витрат, коефіцієнту ефективності капітальних витрат.

Ресурсно-технологічні (технічні) критерії обґрунтовують ресурсну і технологічну доцільність можливість проекту. До показників ресурсно-технологічного обґрунтування відносяться обсяги земляних та інших видів робіт, довжину лінійних інженерних комунікацій, питомі витрати матеріалів і трудомісткість робіт, періоди освоєння, будівництва та експлуатації об'єктів.

Ці показники використовують для оцінки проектних рішень, що встановлюють розміри та конфігурації земельних ділянок, ухили поверхні території та інші зміни технологічних властивостей землі. Ресурсно-технологічне обґрунтування включає також обґрунтування необхідної кількості кадрів відповідного профілю і кваліфікації.

Соціально-екологічні критерії застосовуються для оцінки змін соціальних та екологічних умов в результаті реалізації проекту.

Вплив проекту внутрігосподарського землеустрою на соціальні умови складно відобразити в кількісному виразі. Для характеристики соціальної ефективності проекту внутрігосподарського землеустрою використовують наступні показники:

- зменшення витрат часу на переїзди і переходи робітників;

- створення оптимальних розмірів трудових колективів і поліпшення умов управління виробництвом в підрозділах, цехах, бригадах;

- підвищення рівня добробуту, створення сприятливих умов для ведення підсобного господарства;

- регулювання балансу потреби і наявності трудових ресурсів в виробничих підрозділах, усунення сезонності і забезпечення рівномірного використання робочої сили;

- створення умов для відпочинку;

- підвищення продуктивності праці за рахунок поліпшення навколишнього середовища,

- зменшення техногенних впливів і вмісту в грунті шкідливих речовин до гранично допустимих концентрацій,

- запобігання екологічного збитку від забруднення, ерозії,

- збереження в грунті позитивного балансу гумусу.

Екологічна ефективність проявляється через вплив землевпорядних заходів на навколишнє середовище і характер використання земель. Деякі природоохоронні заходи вимагають капітальних витрат не приносячи при цьому ефекту, а навпаки, викликають втрати сільськогосподарського виробництва (виділення водоохоронних і санітарно-захисних зон та інше). В таких випадках необхідно враховувати їх соціальний ефект.