Заклади системи Міністерств освіти, соціального забезпечення і охорони здоров’я
| Міністерство соціального забезпечення | Дитячі будинки для дітей з глибокими ступенями розумової відсталості (імбецилів, ідіотів) (від 4 до 18 років) |
| Спеціальні інтернати: - для дітей дошкільного віку з глибоким ступенем розумової відсталості (в ступені імбецильності); - для дітей з ускладненою формою дебільності (дитячим церебральним паралічем, вираженою психоподібною поведінкою, хворобою Дауна, щизофренією та ін.) | |
| Спеціальні заклади для сліпоглухонімих дітей |
| Міністерство охорони здоров’я | Логопедичні заклади для дітей з мовними порушеннями | Логопедичні і слухомовні кабінети при поліклініках для дітей дошкільного віку, в ряді випадків дітей шкільного віку, а також для дорослих |
| Логопедичні стаціонари при психоневрологічних диспансерах і деяких лікарнях | ||
| Заклади для розумово відсталих | Спеціальні ясла для дітей з органічними ураженнями ЦНС | |
| Спеціальні психоневрологічні санаторії | ||
| Колонії психохроніків для дітей з найважчим ступенем розумової відсталості (ідіотів) | ||
| Дитячі психоневрологічні стаціонари для розумово відсталих дітей з психічними захворюваннями | ||
| Дитячі відділення психіатричних лікарень для розумово відсталих дітей з психічними захворюваннями |
| Міністерство освіти | Спеціальні вечірні школи для дорослих | |
| Спеціальні дитячі садки і школи | Логопедичні заклади для дітей з мовними порушеннями | Логопедичні дитячі садки та логопедичні групи при звичайних дитячих садках |
| Логопедичні пункти при одній із масових шкіл району | ||
| Спеціальні школи-інтернати для дітей з важкими розладами мови (з первинно збереженим інтелектом): 1 відділення: підготовчий клас та 1 – 10 класи (з важкою загальною недорозвиненістю мови); 2 відділення: 1 – 10класи (заїкання); 1 і 2 відділення – неповна середня освіта. | ||
| Навчально-виховні заклади для дітей з порушенням слуху | Спеціальні дошкільні заклади для дітей з дефектами слуху. | |
| Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для глухих: 1. 1 – 10 класи та підготовчий клас; неповна середня освіта. 2. Допоміжні класи для розумово відсталих (дебілів) глухих дітей (1 – 9 класи); 3. Класи для глухих дітей з порушеннями опорно-рухового апарата. | ||
| Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для дітей з ослабленим слухом і пізньооглухлих: 1 відділення: з легкою недорозвиненістю мови внаслідок порушення слуху; неповна середня освіта. 1 відділення: для дітей з глибокою недорозвиненістю мови; неповна середня освіта. 1 і 2 відділення – класи для дітей з дефектами слуху та порушеннями інтелекту або опорно-рухового апарата | ||
| Навчально-виховні заклади для дітей з глибокими порушеннями зору | Спеціальні дошкільні заклади для дітей з глибокими порушеннями зору. | |
| Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для сліпих: 1 тип: 1 – 10 класи – неповна середня освіта; 2 тип: 1 – 12 класи – загальна середня освіта. | ||
| Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для дітей з ослабленим зором: 1 тип: 1 – 10 класи – неповна середня освіта; 2 тип: 1 – 12 класи з виробничим навчанням – загальна середня освіта. | ||
| Навчально-виховні заклади для розумово відсталих дітей | Спеціальні дошкільні заклади для розумово відсталих дітей | |
| Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати (допоміжні школи) із зниженим інтелектом в ступені дебільності: а)1 – 9 класи (обсягом знань початкової школи) з професійно-трудовим навчанням і оволодінням професією; б)дитячі садки для розумово відсталих. | ||
| Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для дітей з затримкою психічного розвитку: Підготовчий клас і 1 – 2 класи – неповна середня освіта. |
ПЕДАГОГ-ДЕФЕКТОЛОГ
Навчально-виховну та корекційну роботу в спеціальних закладах для аномальних дітей здійснюють педагоги-дефектологи. Їм належить вирішальна роль у підготовці учнів до самостійного трудового життя на основі корекції розвитку особистості дитини, зокрема її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, системи потреб та мотивів, фізичного розвитку.
Закладаючи основи корекційної педагогіки, В. Кащенко, насамперед, висував соціально-професійні вимоги до особистості дефектолога-практика. На його думку, кожен педагог спеціальної школи має усвідомити, що його робота ґрунтується на таких положеннях:
по-перше, ця діяльність вкрай соціально необхідна;
по-друге, педагог має опанувати широкий спектр професійних знань, зокрема, чітко знати соціальні фактори, що визначають розвиток дитини;
по-третє, необхідно заволодіти дитячим середовищем, конкретною соціальною ситуацією. Це визначальне завдання педагога.
Педагог-дефектолог повинен демонструвати високі зразки моральності, етичної та естетичної культури, організованості, громадянської зрілості. Інтерес до особистості вчителя, позитивне ставлення до нього є важливим факторами, які визначають ставлення аномальних дітей до того чи іншого навчального предмета.
Педагог-дефектолог – людина, авторитетне оціночне судження якої з приводу поведцнки дитини є для неї дуже важливим, бо впливає на положення учня в системі стосунків між членами дитячого колективу.
Аномальні діти відчувають потребу в спілкуванні з вчителем; якщо ця потреба не задовольняється, то виникають порушення дисципліни, щоб привернути до себе увагу.
Дефектологи повинні проводити спеціальну роботу, спрямовану на максимально можливу корекцію недоліків психофізичного розвитку аномальних дітей, на їх всебічний компенсаторний розвиток з метою забезпечення соціалізації та соціальної адаптації вихованців. Для цього необхідні знання особливостей розвитку кожної категорії аномальних дітей та оволодіння системою тих специфічних психолого-педагогічних засобів компенсаторно-корекційної роботи, які розроблені у відповідних галузях наукової та практичної дефектології.
Дефектологові необхідні такі якості, котрі б відповідали вимогам суспільства до людини, якій доручено справу виховання громадянина. Педагогу-дефектологу мають бути притаманні такі якості: чуйність, терпіння, наполегливість, твердість, послідовність, організованість, педагогічний такт.
Дата добавления: 2015-12-22; просмотров: 1442;