Приєднання західноукраїнських земель

Україна в роки II світової війни.

Пакт Молотова - Ріббентропа та його роль в розв'язанні II світової війни.

Початку II світової війни передувало підписання 23 серпня 1939р. радянсько-німецького пакту про ненапад, розрахованого на 10 років. Окремою частиною цього пакту став таємний протокол, який розмежовував сфери інтересів обох сторін. Згідно цих договорів уряд фашистської Німеччини давав згоду на приєднання до СРСР Західної України, Західної Білорусії, а також Бессарабії, Литви, Латвії та Естонії. З свого боку Німеччина отримала повну свободу дій в Європі і забезпечила собі постачання із Радянського Союзу воєнно-стратегічних матеріалів та продовольства.

Таємна угода між Німеччиною та Радянським Союзом яскраво засвідчила імперську, агресивну сутність обох держав, цинічне ігнорування їх керівництвом загальноприйнятих принципів міжнародних відносин. Як Гітлер, так само і Сталін єдиним засобом перебудови світу, згідно своїм уявленням, вважали насильство. їх зближувала загальна ненависть до демократії, гуманізму, зневага до норм моралі. З допомогою цих договорів Сталін розраховував відвернути німецьку агресію від СРСР, спрямувавши її на Захід, але жорстоко помилився (Радянське керівництво визнало факт підписання таємних договорів тільки в 1989р.).

Початок II світової війни.

1 вересня 1939 року фашистські війська напали на Польщу. Англія і Франція, як союзники Польщі, оголосили війну Німеччині. Ці події поклали початок II світової війни. До 15 вересня основні сили польської армії були розбиті, німці почали просуватися на західноукраїнські землі. 17 вересня Червона Армія перейшла радянсько-польський кордон. Це фактично означало вступ Радянського Союзу в II світову війну.

Приєднання західноукраїнських земель

Вступ "радянської армії на територію Західної України та Західної Білорусії сталінська пропаганда подавала як акт спрямований на захист життя населення цих регіонів, не допущення німецької окупації.

Розмежувальну лінію між Радянським Союзом і територією загарбаної Гітлером Польщі було узгоджено на основі підписаного 28 вересня 1939 р. між двома сторонами договору про дружбу і кордони та двох таємних додаткових протоколів до нього.

Процедура приєднання західноукраїнських земель була ретельно відпрацьована. На основі звернення Народних Зборів, що відбулись у Львові 26-28 жовтня, п'ята позачергова сесія Верховної Ради СРСР (1 -2 листопада 1939 р.) прийняла закон про включення Західної України до складу СРСР і возз'єднання її з Українською РСР; 13-15 листопаду відбулася позачергова третя сесія Верховної Ради УРСР. Вона також одноголосно ухвалила закон про прийняття Західної України до складу УРСР.

На новій радянській території було створено шість областей — Львівська, Станіславська (пізніше Івано-Франківська), Волинська, Тернопільська, Ровенська (тепер Рівненська) й Дрогобицька ( нині ввійшла до складу Львівської).

Наступним кроком у реалізації статей радянсько-німецьких договорів, що безпосередньо стосувалися України, було вирішення проблеми Бессарабії. У червні 1940р. на основі домовленості про розмежування сфер, зафіксованої в таємному протоколі до пакту від 23 серпня 1939р., радянський уряд ультимативно зажадав відновлення тут своєї влади. Повернення Бессарабії пов'язувалося з передачею Радянському Союзу Північної Буковини, де переважну більшість населення становили українці.

Румунія змушена була задовольнити ці вимоги. 28 червня 1940 р. частини Червоної Армії перейшли кордон через р. Дністер.

2 серпня сьома сесія Верховної Ради СРСР прийняла закон про включення до складу Української РСР Північної Буковини та Бессарабії.

Хоч включення західноукраїнських земель, а також Північної Буковини і частини Бессарабії було наслідком підступного, злочинного зговору між диктаторами, значення його в історичній долі укр. народу величезне. Українці вперше з'єдналися в межах однієї держави. Після юридичного оформлення приєднання нових земель почалася їх радянізація, механічне перенесення сюди всього комплексу соціалізму сталінського зразку. Націоналізація всієї власності, будівництво колгоспів та ін. Запрацював репресивний апарат. Припинили діяльність всі колишні партії та громадянські організації. Почалися арешти , виселення тих кого радянська влада вважала нелояльними до неї. Десятки тисяч західноукраїнців, поляків було депортовано в північні та східні райони Радянського Союзу.