Особливості інформаційних об'єктів ДПС

В процесах реформування податкової системи України, інших державних фінансових органів та державних структур управління суттєво підвищуються вимоги щодо економії управлінських витрат в податкових органах і якості підтримки прийняття рішень ДПС України. Актуальність створення дієвої та ефективної системи інформаційного забезпечення в податкових службах пов'язана не тільки з необхідністю подолання проблем і труднощів реформування зовнішнього соціально-економічного середовища і самої податкової системи, але й з можливостями створення гнучкої та надійно функціонуючої системи підвищення кваліфікації працівників податкової служби. Визначимо деякі специфічні особливості процесу інформатизації податкових органів.

1. Основні засади національної податкової політики в Україні після проголошення її незалежності розроблялися і здійснювалися в більшості випадків за межами самої ДПС України (в комітетах ВР і управліннях Мінфіну) з порушеннями науково обґрунтованих принципів в аналізі макро- та мікроекономічних наслідків впровадження різних податків і розмірів їх ставок, без належного врахування і трансформації світового та історичного досвіду формування і розвитку податкових систем. Подібні недоліки у формуванні національної податкової системи і відсутність комплексного аналізу наслідків від її впровадження перетворили податкову систему із ефективного антикризового засобу в одну із чинників загострення економічної кризи, що значною мірою впливає на організацію процесів моделювання баз даних податкових служб і створення основ сучасного інформаційного забезпечення ПС на основі електронних сховищ даних.

2. Невизначеність чинного податкового законодавства, яке виступає також одним із найважливіших та основних об'єктів інформаційного моделювання, є його включення в недосконале фінансове право, що акцентує державну податкову політику на фіскальні функції, які завдають шкоду регуляторним і координаційним важелям. До цього часу не вирішені також принципові питання організаційно-правового забезпечення функціонування податкової системи, відсутній порядок введення в дію, експертизи і зміни законів про оподаткування, які б захистили права та інтереси платників податків. Паралельно відбувається податкова реформа і введення в перспективі Податкового кодексу. Це вимагає нових змістовних і структурних підходів в організації процесів системної інтеграції і моделювання автоматизованих банків даних (АБД) податкових служб.

3. В даний час в Україні діє нестійка система оподаткування у вигляді великої кількості необґрунтованих економічно податків, якім притаманна низька соціально-економічна ефективність. Крім великої кількості значних за розміром податків, особливістю діючої податкової системи в Україні є формування багатьох бюджетних і позабюджетних фондів цільового призначення. Це зумовлює низький рівень фінансово-кредитних ринків і деградацію функцій фінансової системи, суттєво ускладнює сплату податків, контроль за їх справлянням, форми звітності. Зазначене створює значні незручності безпосередньо для платників податків і в, кінцевому випадку, суттєво ускладнює можливості створення ефективних систем інформаційного забезпечення та системної інтеграції, як в структурах самої ДПС, так і ДПС з іншими державними органами виконавчої влади.

За своєю суттю, складністю і розмірами інформаційна система (ІС) ДПС України відноситься до категорії гіпервеликих різноманітно технологічних державних структур управління (кілька сотень вузлів корпоративної мережі, приблизно 8,5 тисяч підрозділів податкової служби, десятки тисяч працівників і комп'ютерів). Основними особливостями подібних інформаційних технологій (ІТ) є їх фрагментарний зміст і відсутність альтернативних форм вдосконалення управлінських структур в умовах перехідної економіки і ринкових перетворень. Відсутність або неефективність таких ІТ однозначно веде до безповоротної деградації і соціальної дезорієнтації як самих управлінських підсистем, так і всієї економічної системи (в нашому випадку державних структур).

Серед технічних та технологічних проблем цього аспекту виділяється відсутність розвинутої інфраструктури інформатизації в Україні взагалі і в податковій системі зокрема. Наявність великої кількості комп'ютерів в ДПС (більше 50 тис. од.) і відсутність раціонально організованої корпоративної мережі спричинили проблеми організації управління щодо адміністрування податків. Подібну ситуацію неможливо подолати недорогими програмними продуктами і технологіями інформаційного забезпечення (примітивний Інтернет-сервіс, найпростіші гіпертекстові і мультимедійні технології, окремі СУБД, автономні засоби комп'ютеризованого навчання та ін.). Більшість з наявних в ДПС засобів інформаційного забезпечення нездатні не тільки підтримувати високоінтелектуальні аналітичні і експертні функції в адмініструванні податків, але й реалізувати найпростіші обліково-транзакційні інформаційні технології в адмініструванні податків. Значний аспект проблем інформатизації ДПС щодо створення інтегрованих технологій та моделювання соціальних процесів є проблематика підготовки та підвищення кваліфікації працівників ДПС України.

Слід також відзначити наявність великої кількості інформаційних зв'язків між ІС ДПС та інформаційними мережами державних установ, які тісно пов'язані з ДПС у функціональній діяльності. Такими установами є Національний банк України, Міністерство статистики України, Митний комітет України, Генеральна прокуратура, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство праці та соціальної політики України, Пенсійний фонд України, Міністерство фінансів України, Держкомкордон України та інші.

Для компонент ІС ДПС характерними є наступні основні особливості:

* територіальна рознесеність об'єктів і наявність обміну інформацією між ними;

* широкий спектр різних засобів, що використовуються для обробки, збереження і передачі інформації;

* необхідність інтеграції даних різного призначення, що належать різним суб'єктам, у рамках єдиних баз даних;

* розміщення необхідних деяким суб'єктам даних у різних віддалених вузлах мережі;

* використання режимів розподіленої обробки даних;

* необхідність обробки інформації обмеженого доступу;

* участь у процесі автоматизованої обробки інформації та одночасного доступу до ресурсів великого числа користувачів і персоналу різних категорій;

* високий ступінь різнорідності використовуваних засобів обчислювальної техніки, а також програмного забезпечення.

Щодо перспектив розвитку інформатизації, то слід зазначити, що нормативне забезпечення інформатизації, класифікація і тезаурус інформаційних ресурсів повинні забезпечувати передумови функціонування системної інтеграції і адекватного моделювання БД в межах двох основних контурів інформаційного середовища – в корпоративній мережі ДПС України і в Інтернеті. До основних чинників процесів системної інтеграції і моделювання БД можна віднести гнучкість і мобільність архітектури їх складових стосовно використовуваних програмних засобів. Такій підхід відкриває можливості використання в процесах інформаційного моделювання ПС різних операційних систем і платформ (Windows, Unix, Solaris, Mac та ін.), сумісність і відкритість для більшості систем і форматів, які вже використовуються в ІТ або можуть використовуватися в перспективі (застарілі комп'ютери і автоматизовані системи, в майбутньому – ноутбуки, кишенькові комп'ютери, електронні записники, мобільний стільниковий електронний зв'язок, інтерактивне телебачення, голосовий сервіс та ін.). Інфраструктура системи інформаційного забезпечення ДПС повинна екстраполюватися також на відповідний рівень прогностичної корпоративної інформаційної безпеки в різних інформаційних відносинах, у тому числі з юридичним закріпленням функції електронного підпису, своєчасності і достовірності інформаційних операцій. До додаткових вимог в системі БД можна віднести орієнтацію процесів адміністрування податків на використання відкритих технологій спілкування (на основі сучасних засобів телекомунікацій) у відносинах податківців з платниками податків через Інтернет.

Контрольні запитання

1. В чому полягають специфічні особливості процесу інформатизації податкових органів?

2. Які особливості є характерними для компонент інформаційних систем податкової служби?

3. Які задачі має вирішити архітектура перспективної національної інформаційної інфраструктури?

4. Які напрямки інформатизації державної податкової служби слід вважати пріоритетними?

5. Які компоненти входять до складу інформаційного простору?

6. Яка інформація податкової служби є конфіденційною?