Нормування завадних впливів

Внаслідок різноманітних причин, розглянутих вище, системи електроживлення впливають на суміжні пристрої, які нормально працюють при низьких напругах і струмах у тому ж діапазоні частот, в якому діють заважаючі гармоніки. До цих пристроїв відносяться лінії зв’язку, радіомовлення, рейкові кола і пристрої залізничної автоматики. Перші з них працюють у діапазонах тональних і надтональних частот, другі – у діапазоні тональних частот, треті – з частотами 50, 75, 125, 175, 225, 275, 325 Гц.

Повна ефективна напруга завад визначається як середнє квадратичне значення амплітуд гармонік з частотами f₁, f₂, ..., f_n, амплітудні напруги яких відповідно U₁, U₂, ..., U_n, з виразу

(6.5.1)

При оцінці завадної дії системи електроживлення насамперед враховують першу і найближчі до неї гармонійні складові, які мають найбільші амплітуди. Однак гармоніки, які мають невеликі амплітуди, можуть створювати більшу завадну дію, якщо частоти цих гармонік збігаються з частотами робочих сигналів, що існують у системі електроживлення. При оцінці завадної дії вищих гармонік на роботу апаратури, призначеної для відтворення сигналів, які сприймаються органами слуху людини (телефони, радіомовлення та ін.), необхідно враховувати не тільки напругу гармонік, які збігаються зі спектром робочих сигналів, але й чутливість людського вуха до коливань різних частот.

Якщо створити звукові коливання на різних частотах з однаковою інтенсивністю і прийняти чутливість людського вуха до коливань із частотою 800 Гц за вихідну, то коливання в діапазоні від 800 до 1100 Гц будуть сприйматися, як більш голосні звуки, а коливання нижче 800 Гц і вище 1100 Гц, – як менш голосні. У зв’язку із цим в акустику введене поняття псофометричного коефіцієнту α_n, який дозволяє враховувати ступінь чутливості людського вуха до коливань різних частот. Значення цього коефіцієнта визначені експериментально.

У пристроях електроживлення при оцінці заважаючої дії системи електроживлення також користуються псофометричним коефіцієнтом. У цьому випадку він показує ступінь заважаючої дії коливань даної частоти в порівнянні з завадною дією коливань із частотою 800 Гц.

Нижче наведені значення псофометричного коефіцієнту α_n для гармонік змінної складової випрямленої напруги.

Таблиця 15.1