Електрична апаратура керування верстатами.
В системах керування верстатів і автоматичних ліній використовується
апаратура, яка випускається серійно:
- магнітні пускачі, які призначені для дистанційного керування асин –
хронними двигунами з короткозамкненим ротором потужністю 17 – 75 кВт
при напрузі живлення 380 В, а також для захисту їх від довготривалих
перевантажень і струмів, які виникають при обриві фази.
Основні виконання:
- з електромагнітом постійного струму;
- з електромагнітом змінного струму;
- реверсивні та нереверсивні;
- з тепловим реле та без його;
- з елементами керування та сигналізації та без їх;
- звичайного, закритого та захищеного виконання.
- автоматичні вимикачі (АВ), які призначені для захисту силових мереж від струмів КЗ і перевантажень.
- однополюсні для однофазного змінного струму;
- трьохполюсні для трьохфазного змінного струму;
- двополюсні для постійного струму.
Триполюсні АВ можуть мати три електромагнітних розчіплювачі макси –
мального струму. Струм спрацювання регулюється, час спрацювання АВ –
Твідс.» 0,015 ¸ 0,02 с.
Три теплових розчіплювачі, струм спрацювання яких встановлюється при виготовленні АВ, час спрацювання залежить від струму перевантаження –
5 с – 20 хв.
Використовуються також АВ з комбінованими розчіплювачами (струмові, теплові та мінімальної напруги).
- реле струмові теплові (РТ) призначені для захисту 3х фазних двигунів з короткозамкненим ротором від довготривалих перевантажень, а також від перевантажень, які виникають при обриві однієї з фаз (прискорене спрацю -
вання).
- електромагнітні фрикційні муфти (ЕМ) призначені для пуску, гальму- вання, реверсування та дистанційного переключення ступенів швидкості кі -
нематичних кіл приводів верстатів на ходу, - вхолосту та під навантаженням.
- тиристорні перемикачі (ПТМ) призначені для безконтактного керування асинхронними двигунами та іншими навантаженнями змінного та постійного струму. Виконують функції: включення (Твкл £ 10 мс), відключення (Твідкл £ 10 мс), реверс, динамічне гальмування.
- проміжкові реле та реле часу призначені для роботи в колах керування електроприводами з метою поширення логічних можливостей контактно-
релейних схем і здіснення необхідних витримок часу.
- командні апарати та датчики призначені для дистанційного керування електромагнітними та іншими апаратами. До їх відносяться: кнопки керу - вання, універсальні перемикачі, ключі керування, командоконтроллери.
В системах керування використовуються датчики контролю положення та шляху руху механізмів (кінцеві та шляхові вимикачі), контролю швидкості, контролю тиску в гідросистемі та ін.
7. Типові блокувальні зв’язки в схемах керування верстатами.
Блокувальні зв’язки в схемах керування призначені для здійснення взаєм –
ного зв’язку між різними режимами роботи одного і того ж механізму або між окремими механізмами верстату.
1. Організація налагоджувального і робочого режимів.
Налагоджувальний режим призначений для випробовування окремих вузлів верстату та установки заготовок і інструменту.
Рис.2.5. Взаємозв’язок налагоджуваль –
ного та робочого режимів за допомогою
двоконтактної кнопки.
М1 – електродвигун ГП;
КМ – магнітний пускач;
КК – теплове струмове реле;
SB1 – кнопка “Стоп”;
SB2 – кнопка “Пуск”;
SB3 – кнопка “Поштовх”.
Рис.2.6. Взаємозв’язок налагоджуваль –
ного та робочого режимів за допомогою
проміжкового реле
КМ – магнітний пускач;
SB1 – кнопка “Стоп”;
SB2 – кнопка “Пуск”;
SB3 – кнопка “Поштовх”;
К – проміжкове реле.
Перед тім як описати роботу схем розглянемо необхідне правило:
На принципових електричних схемах положення контактів відповідає знеструмленому стану обмоток електромагнітних апаратів, стан контак –
тів кінцевих і шляхових вимикачів положенню механізмів в межах робочої зони, положення контактів реле тиску – нульовому значенню тиску, поло –
ження перемикачів роду роботи “Автомат – Ручний” – положенню “Автомат”, положення контактів реле контролю швидкості відповідає нульовому значенню кутової швидкості вала, який контролюється.
В випадку необхідності відступу від цього правила в описі схеми або на вільному місці креслення надається окрема примітка.
Досі достатня інформація може бути надана в переліку елементів схеми, якщо вказується їх функціональне призначення.
1.Обмеження переміщень і точна зупинка механізмів.
Схеми обмеження переміщень використовуються для виключення
зіткнень між окремими рухомими елементами, а також виходу їх за межі робочої зони. Більш точніша зупинка здійснюється використанням галь –
мівних пристроїв. Схема такого електроприводу надається на рис. 2.7.
Рис. 2.7. Обмеження руху і точна зупинка електроприводу подачі.
Опис схеми.
1. Призначення схеми. Схема призначена для керування роботою приводу подачі металорізального верстата в ручному та автоматичному режимах.
2. Склад схеми.
А) Силова частина:
- М1 – електродвигун приводу;
- YAC – електромагніт гальмівного пристрою.
Б) Схема керування:
- SB1 – кнопка зупинки електроприводу;
- SB2 – кнопка пуску двигуна в прямому напрямку;
- SB3 – кнопка пуску двигуна в зворотному напрямку;
- SА1 – перемикач режимів роботи “Авт. – Ручн.”;
- SQ1, SQ2 – кінцеві вимикачі обмеження руху та автоматичного реверсування двигуна;
- КМ1 – магнітний пускач прямого пуску двигуна;
- КМ2 - магнітний пускач зворотного пуску двигуна.
В) Апарати захисту:
- КК – теплове струмове реле в колі двигуна М1;
- FU1, FU2 – запобіжники в колі керування.
3.Робота схеми.
Для запуску двигуна в прямому напрямку натискаємо кнопку SB1. При цьому заживлюється обмотка магнітного пускача КМ1, який спрацьовує і головними контактами вмикає до мережі статорну обмотку двигуна з по –
рядком чергування фаз, який відповідає обертанню вала в прямому напрямку. В прямому напрямку здійснюється рух робочого стола (каретки, супорту).
Допоміжними контактами (блок-контактами) КМ1 блокує коло кнопки SB1, а також коло живлення обмотки контактору КМ2 з метою запобігання КЗ в си-
ловому колі М1 внаслідок випадкового одночасного натискання обох кнопок SB1 та SB2.
В ручному режимі (SА1-1, SА1-2 розімкнені) при досягненні механізмом подачі межі робочої зони натискається кінцевий вимикач SQ1, який розірве
коло живлення КМ1, КМ1 відпустить свої контакти і схема стане у вихідне положення.
Для запуску двигуна в зворотному напрямку натискаємо кнопку SB3, яка своїми контактами заживлює обмотку магнітного пускача КМ2. Силовими контактами КМ2 під`єднає статорну обмотку М1 до мережі з іншим поряд –
ком чергування фаз, що відповідає обертанню валу двигуна та руху механіз –
му в зворотному напрямку. Допоміжними контактами він блокує контакти кнопки SB3 і коло живлення обмотки контактора КМ1.
Для зупинки двигуна в межах робочої зони необхідно натиснути кнопку SB1, яка розмикає свої контакти і знімає напругу з кола керування, внаслідок чого схема стає у вихідне положення.
В автоматичному режимі (SА1-1, SА1-2 замкнені) при досягненні механіз-
мом меж робочої зони натискається кінцевий вимикач SQ1(SQ2), який своїми нормально замкненими контактами створює коло живлення обмоток КМ1 (КМ2) і автоматично запускає М1 на прямий пуск або на реверс.
При подачі живлення на статорну обмотку М1 одночасно подається напруга
на електромагніт гальмівного пристрою YAC, який розгальмовує привод. При відключенні живлення двигуна знеструмлюється YAC і привод верстату гальмується затиском гальма за допомогою пружин. Тим самим здійснюється точна зупинка приводу.
1. Узгодження роботи окремих електроприводів.
1. Схема призначена для узгодження роботи головного приводу та приводу подачі токарного верстату з метою завершення процесу обробки та запобі –
гання створення рубчиків (недорізу) поверхні.
Для цього необхідно щоб шпиндель верстату зробив декілька обертів після зупинки приводу подачі, тобто схема повинна забезпечувати необхідну пос –
лідовність включення та відключення головного приводу та приводу подачі.
Рис. 2.8. Схема узгодження роботи головного приводу та приводу подачі.
2. Склад схеми.
А) Силова частина:
- М1 – електродвигун головного приводу;
- М2 - електродвигун приводу подачі.
Б) Схема керування:
- SB1 – кнопка пуску двигуна ГП “Шп. Пуск”.
- SB2 – кнопка зупинки ГП і ПП “Стоп”;
- SB3 – кнопка зупинки ПП “П.стоп”;
- SB4 – кнопка запуску приводу подачі “Подача”;
- КМ1 – магнітний пускач М1;
- КМ2 – магнітний пускач М2;
- К1 – проміжкові реле;
- КТ – реле часу.
В) Апарати захисту:
- КК1, КК2 – теплові струмові реле в колі двигунів М1, М2;
- FU1, FU2 – запобіжники в колі керування.
3. Робота схеми.
Пріоритет включення двигуна головного приводу М1 забезпечують допо –
міжні контакти КМ1 в колі обмотки КМ2.
При непрацюючому приводі подачі М1 відключається без витримки часу натисканням кнопки SB2.
При працюючому приводі подачі М1 відключається довготривалим натис –
канням SB2 поки не закінчіться витримка часу від КТ.
Тема 2.2 Електроустаткування і схеми автоматичного керування
токарними верстатами.
1. Загальні відомості про верстати токарної групи.
Призначення. Верстати токарної групи призначені для обробки зовнішніх, внутрішніх і торцевих поверхонь тіл обертання циліндричної, конічної та фасонної форми, а також прорізання канавок і нарізання зовнішньої та внутрішньої різьби.
Основний ріжучий інструмент – різці, але ж використовуються свердла, розвертки, метчики та ін.
Універсальні токарно-гвинторізні верстати.
На універсальних токарно-гвинторізних верстатах виконується широкий спектр токарних робіт. Такі верстати використовуються в дрібно-серійному виробництві та в ремонтних цехах і майстернях.
Основні вузли верстата.
Рис. 2.9. Загальний вигляд токарно-гвинторізного верстату 1К62Б.
1 – станина, - основна несуча конструкція верстату являється базою для розміщення агрегатів верстату.
2 – передня (шпиндельна) бабка призначена для розміщення шпиндельного валу та елементів коробки швидкостей.
3 - шпиндель являє собою полий вал, через який можна пропускати прутковий матеріал, а також встановлювати патрон або план-шайбу.
4 – супорт, - пристрій для закріплення ріжучого інструменту та надання йому поздовжньої або поперечної подачі.
5 – задня бабка служить другою опорою для обробки довгих виробів.
6 – коробка подач являє собою багатоступеневий регульований редуктор і призначена для передачі обертового моменту від двигуна головного приводу або двигуна приводу подачі до ходового валу або до ходового гвинта.
7 – фартух поєднаний з нижньою кареткою супорту і переміщується вздовж станини. В фартуху розташовані механізми передачі руху супорту від короб- ки подач.
8 – шафа з електрообладнанням для розташування комутаційної та захисної апаратури.
Токарно-револьверні верстати.
Процес токарної обробки на таких верстатах складається з операцій зі змі –
ною інструменту за допомогою револьверної головки, це дозволяє підвищити продуктивність праці в 2-3 рази. Використовуються в серійному виробництві.
Основні вузли верстату.
1 – станина; 2 – фартухи; 3 – коробка подач; 4 – шпиндельна бабка;
5 – поперечний (відрізний супорт); 6 – супорт револьверної головки;
Дата добавления: 2015-12-22; просмотров: 2412;