Центри трансферу технологій

Трансфер технологій є одним із провідних напрямків науково-технічної політики всіх розвинених країн світу та забезпечує їхній прискорений розвиток. Особливість міжнародного трансферу технологій у необхідності сполучення двох абсолютно несхожих областей: науку та бізнес з врахуванням умов міжнародного співробітництва. При цьому основа комерційного успіху трансферу технологій полягає в забезпеченні науково- інноваційної сфери та особливо сфери трансферу технологій.

Центр трансферу технологій (ЦТТ) - це організація, діяльність якої спрямована на впровадження результатів науково-технічної діяльності у реальний сектор економіки та орієнтована на отримання прибутку від використання результатів наукових досліджень, які виконуються в державних наукових організаціях та приватних компаніях.

Засновниками ЦТТ може виступати будь-яка організація та фізичні особи, однак, як правило, засновниками центрів є:

- наукові установи (ВНЗ, НДІ) - в цьому випадку основною метою центрів є трансфер результатів науково-технічної діяльності відповідних установ або групи установ;

- органи виконавчої влади – метою центрів є сприяння державній інноваційній політиці та розвитку трансферу технологій у певному регіоні або у певній галузі економіки;

- приватні компанії.

До клієнтів відносяться: юридичні особи; великі підприємства; підприємства малого і середнього бізнесу; органи державної влади місцевого чи регіонального самоврядування, фізичні особи та науково-дослідні організації.

Основною метою даних центрів є активне залучення інновацій в місцеву індустрію, що згодом веде до підвищення конкурентоспроможності. Так, за подобою даної структури в Росії функціонує електронна виставкова зала наукомістких продуктів - RTTN. Основні результати функціонування виражаються на двох рівнях: на рівні підприємства - стимулювання розвитку інновацій на підприємствах за рахунок активної конкуренції виробництв; на рівні регіону - у стимулюванні досягнення планованих структурних змін економіки, зростання обсягу ВРП і збільшення податкових надходжень зовсім рівні бюджету.

Виділяються кілька рівнів ринкового фокусу центру трансферу технологій:

- міжнародний (припускає довгостроковий розвиток дослідницьких та інноваційних проектів на базі співпраці міжнародних партнерів з метою прискорення темпів комерціалізації - Larta Institute (США), Центр наукових досліджень та інновацій в Единбурзі (Англія), Isis Enterprise (Англія));

- регіональний (концентрацію на науково-технічному, адміністративному, промисловому потенціалі окремого регіону, області - PVA-MV (Німеччина), Imperial Innovations (Великобританія), ITEK (Австралія), Isis Innovation Ltd (Англія));

- тематичний (робить акцент на певних широких технологічних тематиках, за даним принципом функціонує офіс трансферу технологій лабораторії прикладної фізики університету Джона Хопкінса (США), Karolinska Innovation (Швеція)).

Виділяють два головні напрямки діяльності ЦТТ:

· надання консалтингових послуг (технологічний аудит, патентна підтримка, маркетингова підтримка, бізнес-планування, управління проектом тощо);

· створення і ведення високотехнологічного бізнесу (ґрунтується на пошуку нових технологій з подальшим створенням і веденням бізнесу на цій основі, або ж знаходження та удосконалення технологій на існуючому бізнесі).

В Україні також існують організації подібного типу, зокрема декілька Центрів трансферу технологій (зокрема на базі концерну "Наука", центри при державних технічних університетах), центри комерціалізації технологій, технопарки та технополіси. Крім того, створено Українську мережу трансферу технологій та Національну мережу трансферу технологій.

Українська мережа трансферу технологій – (UkrainianTechnologyTransferNetwork – UTTN) є складовою частиною інноваційної інфраструктури, яка сприяє комерціалізації науково-технічного потенціалу і розвитку високотехнологічного бізнесу в Україні. Її створення було ініційовано у 2007 році Академією технологічних наук України.

Технологічний парк «Яворів» (Львівська область) разом з Західним регіональним центром інноваційного розвитку з самого початку підтримували ініціативу Академії технологічних наук зі створення національної мережі трансферу технологій (UTTN) і всіляко сприяли і сприятимуть у всіх починаннях щодо розвитку цієї мережі як в Західному регіоні Україна так і в Україні в цілому.

Українська мережа трансферу технологій реалізує європейську (EEN) та російську (RTTN) моделі роботи та має на меті залучення наукового потенціалу України до світового комерційного обороту. Розвиток та формування UTTN спрямований на консолідацію інформаційних ресурсів державних структур України, спеціалізованих організацій, інноваційних центрів міст і регіонів України в єдину мережу трансферу технологій та на її подальшу інтеграцію у європейські мережі, в тому числі в EEN.

Європейська мережа підприємництва пропонує широкий спектр послуг: отримання доступу до ринкової інформації, вирішення юридичних питань, визначення потенційних бізнес-партнерів у Європі, підтримка інновацій та трансферу технологій. EEN налічує майже 600 партнерів з 52 країн світу, 4,000 досвідчених спеціалістів.

У 2011 році Україна приєдналась до Європейської Мережі Підприємництва EEN (Enterprise Europe Network) згідно Статті 21.5 Програми з конкурентоспроможності та інновацій шляхом створення консорціуму EEN-Україна, до якого увійшли представники бізнесу та державних установ, а також наукові організації, у числі яких Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Національна мережа трансферу технологій (НМТТ) будується відповідно до методології та моделі Європейської мережі «релей-центрів» (Innovation Relay Centers – IRC network, з 2008 року – EEN), Російської мережі трансферу технологій RTTN та Української мережі трансферу технологій UTTN.

Основними завданнями Національної мережі трансферу технологій є: трансфер технологій, ноу-хау між науковими секторами та промисловістю; пошук партнерів та інвесторів для кооперації при розробці і впровадженні високотехнологічного наукового продукту як в Україні, так і за кордоном; організація взаємодії НМТТ з міжнародними мережами трансферу технологій.

Провідними країнами Західної Європи було розроблено три основних документи: Болонська декларація, Лісабонська стратегія та Стратегія “Європа 2020”. Для реалізації Стратегії “Європа 2020” було визначено сім програмних ініціатив, серед яких “Підтримка розвитку професійної діяльності – порядок денний для модернізації європейської системи вищої освіти”. Відповідно до цього документа одним з ключових завдань модернізації європейської вищої освіти є: актуалізація “трикутника знань”: зв'язок вищої освіти, досліджень і бізнесу (підприємництва) для досягнення досконалості та регіонального розвитку; покращення врядування та фінансових механізмів.

На переконання багатьох експертів ЄС, забезпечення динаміки і конкурентоспроможності економіки Європи можливе лише за умови, якщо впродовж наступних років ключовим пріоритетом її розвитку стане так званий "трикутник знань" (Knowledge Triangle - KT), тобто створення, передавання й використання знань через дослідження, освіту (навчання) та інновації.

"Трикутник знань" – це спроба замінити традиційний односторонній потік інформації (від дослідження до навчання і від викладача до студента) на двосторонній рух між трьома кутами трикутника, до якого включено також інновації – пріоритет багатьох європейських університетів.

Найбільш вагомим і визначальним кроком Євросоюзу в реалізації ідей "трикутника знань" стало створення у 2008 році Європейського інституту інновацій та технологій (EIT). Місія інституту полягає у сприянні процесам переходу через інтеграцію трьох сторін "трикутника знань": від ідеї до продукту, від лабораторії до ринку, від студента до підприємця.

Даний інститут має повну політичну незалежність, функціонує як співтовариство освітніх установ, дослідницьких інститутів та підприємств, він не здійснює прямого фінансування окремих проектів, натомість, надає гранти так званим Співтовариствам знань та інновацій (Knowledge and Innovation Communities – KIC) – партнерським союзам бізнесу і науки. Останні працюють навколо інноваційних проектів і сприяють чи фінансують окремих новаторів і підприємців по всій Європі, що в кінцевому результаті створює критичну масу для створення нових видів бізнесу, робочих місць, навиків, підприємницьких талантів.

Те, що принципово відрізняє KIC від інших, більш традиційних, дослідно-інноваційних організацій, полягає у чітко вираженему зв'язку між усіма елементами повного інноваційного циклу: від навчання і створення знань – до нових можливостей ринку та інноваційної підтримки бізнесу. По суті, KIC є інноваційними мережами передового досвіду, що на практиці перевіряють ефективність "трикутника знань" по всій Європі.

Досвід розвинутих країн, що використовували венчурну індустрію для створення конкурентоспроможної економіки, переконливо свідчить про значне зростання у них виробництва конкурентоспроможної продукції, прискорене використання новітніх технологій в усіх галузях промисловості, зростання зайнятості населення тощо.

За час свого існування венчурний бізнес проявив себе як один з ефективних засобів стабілізації й розвитку реального сектора економіки. Венчурний капітал зіграв значну роль у реалізації найважливіших нововведень кінця ХХ ст. Саме в такий спосіб були реалізовані такі видатні досягнення людства, як мікропроцесори, персональні комп’ютери, технологія рекомбінатних молекул ДНК.

Основним функціональним завданням венчурного фінансування є сприяння росту конкретного бізнесу шляхом надання певної суми коштів в обмін на долю в уставному капіталі або деякий пакет акцій.

На відміну від стратегічного інвестора, венчурний не намагається отримати контрольний пакет акцій, а значить, засновник залишається власником компанії й самостійно формує стратегію її розвитку. Венчурний фонд стає тільки партнером венчурної компанії, але використання його зв’язків, досвіду і репутації може значною мірою сприяти конкурентоспроможності виробника на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Пріоритет в інвестуванні венчурними компаніями надається тим галузям промисловості, що пов’язані з можливістю реалізації наукоємної продукції, на яку є попит і яка приносить значні прибутки.

Венчурні фонди (в дійсності) стали створюватися в Україні після прийняття у березні 2001 р. Верховною Радою Закону України “Про інститути спільного інвестування” (пайові та корпоративні інвестиційні фонди).

В США венчурний капітал почав використовуватися в середині 50-х років, в Європі він з’явився в кінці 70-х років. В Україні розвиток венчурного бізнеса почався у 1992 році, після підписання угоди про створення фонду “Україна”. На сьогодні, ця структура здійснила інвестиції більш ніж у 30 вітчизняних компаніях загальною сумою більше $10 млн.

На сьогоднішній день ще одним інструментом, що сприяє розвитку венчурного бізнесу, є венчурні ярмарки (венчурні форуми), які покликані стати каталізатором розвитку ринку високих технологій і послужити зміцненню становища держави на глобальному ринку хай-тек.

Ярмарок – унікальна можливість для малих і середніх компаній, зацікавлених у залученні інвестицій для розвитку свого бізнесу, представити свій проект до уваги інвесторів, які діють на ринку прямих і венчурних інвестицій.

X казанська венчурна ярмарка і XV російська венчурна ярмарка пройдуть в Казані 23 - 24 квітня 2015 р. На останній ярмарці, в квітня 2014 року, були представлені 38 проектів інноваційних компаній з Казані, Москви, Краснодарського краю та Польщі.

Виставки інноваційних технологій – це ще один спосіб розвитку економіки та бізнес-процесів.

В Берліні відбулася найбільша у світі виставка інноваційних технологій на транспорті «InnoTrans - 2014». «InnoTrans 2014» - найбільша у світі виставка залізничної техніки, що проводиться раз на два роки. Число відвідувачів в 2014 році досягло 100 тис. осіб більше ніж з 100 країн світу. Протягом 4 днів виставки було підписано мільйонні контракти, а відвідувачі-фахівці знайшли надійних міжнародних партнерів для довгострокових стосунків.

«ІнтерАГРО Комплекс» - це сучасна міжнародна виставка інноваційного агровиробництва та комплексного розвитку аграрного бізнесу.Минулого року (2014р.) в роботі десятої ювілейної виставки «ІнтерАГРО» брали участь 294 компанії з 13 країн світу: Австрії, Аргентини, Іспанії, Нідерландів, Німеччини, Росії, Чехії, Тайваню, Туреччини, України, Франції, Швейцарії та Швеції, що вкотре підтвердило її статус найпрестижнішого виставкового форуму країни в галузі сільського господарства. В 2015 році міжнародна виставка «ІнтерАГРО» проходитиме в більш розширеному форматі та матиме назву «ІнтерАгро Комплекс». Увагу учасників та відвідувачів буде акцентовано на питаннях підвищення економічної ефективності агробізнесу за рахунок широкого впровадження інноваційних технологій ведення агропромислового виробництва.

Міжнародна виставка ISH - найбільш визначна подія європейського ринку опалення, водопостачання, вентиляції та сантехнічного обладнання. Кожні 2 роки, саме в Франкфурті, формуються основні тенденції теплотехнічного ринку, саме тут, виробники зі всього світу представляють свої нові інноваційні продукти та технології.

ISH 2015 : 198 000 відвідувачів та 2465 компаній-учасників. Звичайно, ISH 2015 пройшла під знаком зменшення споживання енергії та збереження навколишнього середовища.

Австрійська фірма ÖkoFen представила Pellematic Condens - надзвичайно компактний пелетний конденсаційний котел з ККД 107,3%. Використання інноваційної технології конденсації дало змогу виробнику забезпечити ефективну та надійну роботу котла незалежно від температури зворотнього трубопроводу.

“World Future Energy Summit” - “Всесвітній саміт енергетики майбутнього”, який проходить у столиці Об’єднаних Арабських Еміратів. Цього року саміт був присвячений найважливішим темам галузі, в тому числі енергозберігаючим технологіям, розробки, впровадження та раціонального використання поновлюваних джерел енергії. Щорічна зустріч послужила майданчиком для обговорення бізнесменами, науковцями, галузевими експертами, світовими лідерами індустрії, політиками та інвесторами гострих питань енергетики та її сталого розвитку.

Центральними темами стали вироблення спільних рішень щодо формування енергетики майбутнього, а також пошук шляхів стабілізації енергетичного ринку на тлі падіння цін на нафту. Велику увагу було приділено ролі поновлюваних джерел енергії в глобальній структурі енергозбереження; стратегії розвитку “зелених” технологій і фінансуванню проектів альтернативної енергетики.

В рамках WFES 2015, що зібрав більше 30 тисяч гостей із 170 країн, зокрема, демонструвалися проривні по своїй технічній начинці сонячно-вітряні електростанції, мобільні сонячні енергетичні комплекси, а також морські турбіни для використання енергії хвиль. Не залишилися без уваги і питання фінансування проектів альтернативної енергетики майбутнього з державного та приватного секторів. Експерти обговорювали ризики і перспективи підприємств, що працюють у сфері генерації енергії сонця і вітру на приватних інвестиціях, а також напрямки розвитку екологічно чистих технологій в Європейському Союзі та поширення цього досвіду в світі.

The Information Technology & Innovation Foundation – це фонд інформаційних технологій та інновацій, який публікує Індекс нової економіки (New Economy Index), що порівнює штати і міські агломерації один з одним за такими показниками, як працівники сфери знань (knowledge workers), глобалізація, економічна динаміка, рівень IT та інноваційний потенціал (innovation capacity).