Апудоциты и продуцируемые ими вещества

¹ АКТГ - адренокортикотропный гормон, ЛТГ - лютеотропный гормон, ТСГ —тиреостимулирующий гормон, СТГ - соматотропный гормон, МСГ - меланоцитстимулирующий гормон.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

1. Физиология системы крови (Руководство по физиологии). М.: Наука, 1968.

2. Физиология системы крови. Физиология эритропоэза (Руководство по физиологии). М.: Наука, 1979.

3. Афанасьев Б.В., Алмазов В.А. Родоначальные кроветворные клетки человека. (Физиология и патология).- Л.: Наука, 1985. – 205 с.

4. Абрамов М.Г. Гематологический атлас.- М.: Медицина, 1985.- 238 с.

5. Болотников И.А., Соловьев Ю.В. Гематология птиц. Л.: Наука, 1980.- 116 с.

6. Гаврилов О.К., Козинец Г.И., Черняк Н.Б. Клетки костного мозга и периферической крови.- М.: Медицина, 1985.- 281 с.

7. Волков Г.Л., Платонова Т.Н., Савчук А.Н., Горнецкая О.В. и др. Современные представления о системе гемостаза. – Киев: Наукова думка, 2005. – 295 с.

8. Экологическая физиология животных (руководство по физиологии). М.: Наука, 1981.

9. Абрамов М.Г. Гематологический атлас. –М.: Медицина. 1985.- 237 с.

10. Алмазов В.И. и др. Физиология лейкоцитов человека. М.: Наука, 1978.

11. Пигаревский. Зернистые лейкоциты и их свойства. М.: Медицина, 1978.

12. Галедберг Д.И. и др. Гематология животных. Томск, 1973.

13. Кассиль Г.Н. Внутренняя среда организма. М.: Наука. 1983.- 277 с.

14. Никитин В.Н. Атлас клеток крови сельскохозяйственных и лабораторных животных. М.: сельхоз. изд. М.: Медицина, 1975.

15. Прохончуков А.А. и др. Гомеостаз костной ткани в норме и при экстремальном Кудряшов Б.А. Биологические проблемы регуляции жидкого состояния крови и ее свертывание. М.: Медицина, 1975.

16. Горизонтов П.Д. (ред.) Гомеостаз. М.: Медицина, 1981.

17. Гаврилов О.К. (ред.) Проблемы и гипотезы в учении о свертывании крови. М.: Медицина, 1981.

18. Коровкин (ред) Биохимические исследования в клинике. М.: Медицина, 1981.

19. Уиллауби М. Детская гематология. М.: Медицина. 1981.

20. Тодоров И. Клинические лабораторные исследования в педиатрии // Медицина и физиология. София, 1966.

21. Федоров Н.А. (ред.) Нормальное кровотворение и его регуляция. М.: Медицина, 1976.

22. Зубаиров Д.М. Биохимия свертывания крови. М.: Медицина, 1978.

23. Кузник Б.И., Скипетров В.И. Форменные элементы крови. Сосудистая стенка, гемостаз и тромбоз. М.: Медицина, 1974.

24. Саркисов Д.С. Очерки по структурным основам гемостаза. М.: Медицина, 1977.

25. Фриденштейн А.Я., Чертков И.М. Клеточные основы иммунитета. М.: Медицина. 1981.

26. Соколов В.В., Грибова В.В. Гематологические показатели здорового человека. М,: Медицина, 1972.

27. Хмелевский Ю.В., Усатенко О.К. Основные биохимические константы человека в норме и при патологии . Н.: Здоровье, 1987.- 160 с.

28. Маянский А.Н., Маянский Д.Н. Часовые здоровья- Новосибирски: Наука, 1987.- 175 с

29. Маянский А.Н. Очерки о нейтрофиле и макрофаге. Новосибирск.: Наука, 1983.- 231 с.

30. Хейхоу Ф.Г. Дж., Д. Кваглино Гематологическая цитохимия. М.: Медицина, 1983.- 320 с.

Приложение

Еталони відповідей до тестових питань ліцензійного іспиту „КРОК 1" з розділу „Фізіологія крові"

1. a
2. b
3. b
4. d
5. c
6. a
7. c
8. a
9. e
10. c
11. g
12. b
13. a
14. b
15. e
16. c
17. d
18. c
19. a
20. b
21. d
22. c
23. b
24. a
25. a
26. e
27. b
28. b
29. e
30. d
31. b
32. a
33. c
34. e
35. b
36. c
37. a
38. c
39. a
40. c
41. b
42. a
43. d
44. e
45. d

Тема 1 Фізико-хімічні властивості крові

1 а 4 а,в 7 а 10 а 13 с

2 в 5 в 8 а,в 11 в 14 а

3 с 6 с 9 в 12 с 15 е

Тема 2 Фізіологія еритроцитів

1 а 4 а,в 7 а 10 а 13 с

2 в 5 в 8 а,в 11 в 14 а

3 с 6 с 9 в 12 с 15 е

Тема 3 Групи крові

1 а 4 а,в 7 а 10 а 13 с

2 в 5 в 8 а,в 11 в 14 а

3 с 6 с 9 в 12 с 15 е

Тема 4 Захисні властивості крові

1 а 4 а,в 7 а 10 а 13 с

2 в 5 в 8 а,в 11 в 14 а

3 с 6 с 9 в 12 с 15 е

Тема 5 Гемостаз

1 а 4 а,в 7 а 10 а 13 с

2 в 5 в 8 а,в 11 в 14 а

3 с 6 с 9 в 12 с 15 е

Еталони відповідей на ситуаційні задачі

Тема 1 Фізико-хімічні властивості крові

№1 Кількість крові у людини становить 6-8% від маси тіла (в середньому 7%).

У досліджуваного кількість крові становить 4,2 л:

60 -100% х = (60 х 7): 100 = 4,2.

х - 7%

Гематокрит ( кількість формених елементів) дорівнює 40%

У досліджуваного кількість формених елементів становить 2,24:

5,6 л - 100% х = (5,6 х 40) : 100 = 2,24 л.

х - 40%

Кількість плазми : 4,2 л - 2,24 л = 1,96 л.

Отримані величини в межах норми.

№2Р_ф = (Р_гк+ Р_от) – (Р_гт+Р_ок) Р_от = 15 мм рт.ст.

Онкотичний тиск становить :

25 - 100% х = (25 х 60): 100 = 15 мм рт.ст.

х - 60%

Р_ф= (ЗО + 15) - (8 + 25) = 45 - 33 = 12 мм рт.ст.

Р_ф > 0, буде відбуватися фільтрація (речовина буде рухатись із капіляра в iнтерстицій ).

№ 3 Щоб нє порушити Р_осм розчин глюкози, що вводиться, має бути ізоосмічним щодо плазми (Р_осм плазми 300 мосм = 0,3 осм).

Молекулярна маса глюкози становить 180 г. Глюкоза не є електролітом, тому при розчиненні у воді утворюється лише 1 активний іон. Розчин є одноосмолярним. Тобто при розчиненні в 1 л води 180 г глюкози отримуємо одноосмолярний розчин.

180 г – 1 осм розчин х = 54 г/л.

х г - 0,3 осм розчин

Таким чином, для отримання 0,3 осм розчину глюкози в 1 л води треба розчинити 54 г глюкози. Це є 5,4% розчин.

№ 4 Молекулярна маса NaСІ становить 58,5 г. У розчині NaCI дає два іони : Na⁺, СI^-. При розчиненні в 1 л води 58,8 г NaCI утворюється двоосмолярний розчин.

58,5 г N301 - 2 осм розчин х = 8,8 г/л.

х г - 0,3 осм розчин

Таким чином для, отримання 0,3 осм розчину N801 в "і п води треба розчинити 8,8 г МаСІ. Це є 0,88% розчин.

№ 5 Для зсуву рН до води треба додати щонайменше кислоти (вона не містить буферних систем), до плазми треба додати більше кислоти, а до крові треба додати найбільшу кількість кислоти (її буферні властивості найпотужніші).

Тема 2 Фізіологія еритроцитів

№1 КЕК = Нв х число Хюфнера. КЕК = 140 х 1,34 = 187,6 мл (або 18,76 об. %). Це норма. Киснева ємність артеріальної крові становить 180-200 мл/л, венозної близько 120 мл/л.

№2 Щоденна втрата крові сприяла посиленню утворення еритропоетинів, які й стимулювали в організмі щура еритропоез.

№3 Киснева ємність крові - це кількість О₂, яка

транспортується 1 л крові.

КЕК = Нв х число Хюфнера.

Отже, Нв = КЕК: число Хюфнера.

Не = 174,2/1,34=130 г/л. Отримана величина у межах норми.

№4 Селезінка є "цвинтарем" еритроцитів. У цьому органі відбувається руйнування еритроцитів. При її видаленні цей процес зменшується, і кількість еритроцитів у крові зростає

№5 Кількість крові у нормі (7-8% від маси тіла при масі 70 кг становить 4,9 л); гематокрит зменшений, кількість еритроцитів зменшена, гемоглобін зменшений, кольоровий показник у нормі; мінімальна осмотична резистентність знижена, максимальна - в нормі. Такий аналіз свідчить перш за все про осмотичний гемоліз еритроцитів.

Тема 3 Групи крові

№1 Пацієнту треба перелити кровозамінні розчини, оскільки при масивних крововтратах суттєво змінюються показники гомеостазу (рН, осмотичний тиск, онкотичний тиск та ін.).

№2 Резус-конфлікт можливий у випадку плацентарного бар'єра. Проникнення резус-антигенів до крові вагітної призведе до утворення в неї антирезус-антитіл. Вони належать до класу їмуноглобулінів ід С, мають невеликі розміри і здатність надходити через плаценту в кров плода

№3 Група крові обстежуваного 1(0). На поверхні еритроцитів першої групи немає антигенів, тому аглютинація і не відбулася ні з однією сироваткою.

№4 Для вирішення питання про наявність крові використовують попередні і доказові проби. Основними попередніми пробами є проба з перекисом водню і бензидинова проба. Суть проби з перекисом водню полягає в тому, що фермент каталаза, наявний у крові, розщеплює перекис водню з виділенням атомарного кисню, яким утворює дрібнопучирчасту піну. Бензидинова проба ґрунтується на пероксидазних властивостях крові Бензидиновий реактив змінює забарвлення крові з бурштинового кольору на синьо-зепений. Незважаючи на те, що ці проби вважають чутливими, вони не дозволяють встановити наявність крові, оскільки каталази І пероксидази дуже поширені в природі і містяться не тільки в крові, а Й у рослинах, крім того, вони нестійкі і руйнуються під впливом чинників зовнішнього середовища.Доказові проби ґрунтуються на виявленні гемоглобіну та його похідних (спектральне дослідження і мікрокристалічні реакції). Мікрокристалічні реакції ґрунтуються на здатності гемоглобіну утворювати при взаємодії з визначеними речовинами сполуки,які випадають у вигляді характерних за кольором і формою кристалів(наприклад, кристалів Тейхмана). (Див.: Судова медицина/За ред.О.І. Концевичата Б.В. Михайличенка.- Київ, 1997.-С.528-533).

№5 Новонародженому треба перелити кров групи А (II) Рп⁺.

Тема 4 Захисні властивості крові

№1 Аналіз крові не відповідає нормі. У хворого еозинофілія. Вона може спостерігатися при алергічних реакціях, гельмінтозах, хронічному міелолейкозі.деяких дитячих інфекціях (скарлатина).

№2 У крові досліджуваного спостерігається абсолютний нейтрофільний та лімфоцитарний лейкоцитоз. Нейтрофілів (10000-60)/100=6000 (норма 2000-5500). Лімфоцитів 10000-40)/1000=4000 (норма 1200-3000).

№3 Для дитини одного року така кількість лейкоцитів є нормальною. У новонародженого вміст нейтрофілів більший за вміст лімфоцитів. На 4-5-й день життя кількість нейтрофілів починає зменшуватись, а лімфоцитів більше, ніж нейтрофілів.

№4 Зростання кількості лейкоцитів після фізичного навантаження є нормою. Спостерігається так званий фізіологічний, міогенний лейкоцитоз: лейкоцити із пристінкового пулу переходять до циркулюючого.

№5 Гострі бактеріальні інфекції супроводжуються нейтрофільним лейкоцитозом і зниженням числа лімфоцитів і еозинофілів. Хронічні інфекційні захворювання супрово­джуються лімфоцитозом.

Гостра інфекція: еозинофіли - 0,5%, нейтрофіли паличкоядерні - 12%, нейтрофіли сегментоядерні - 68%, лімфоцити- 12%, моноцити-7%.

Хронічна інфекція : еозинофіли - 1%, нейтрофіли паличкоядерні - 4%, нейтрофіли сегментоядерні - 45%, лімфоцити - 45%, моноцити - 5%.

Тема 5. Гемостаз

№1Кількість тромбоцитів 150-10⁹/л свідчить про

тромбоцитопенію. Зниження кількості тромбоцитів призведе до порушення згортання крові, оскільки тромбоцити містять чинники, що сприяють цьому процесу. Наприклад: ФЗ -фосфоліпід, Ф4 - антигепариновий, Ф5 - адгезивний, Ф6 -тромбостенін, Ф10 - серотонін, тромбоспондин.

№2 При зниженні кількості глобулінів швидкість коагуляції крові зменшиться, оскільки майже всі плазмові фактори згортання належать до глобулінів.

№3 Час згортання крові зменшився, що свідчить про прискорення гемокоагуляції (гіперкоагулемію). Розвиток гіперкоагулемГї пов'язаний з активацією симпатичної нервової системи і обумовлений адреналіном. Прискорення гемокоагуляції при фізичному навантаженні готує організм до швидкого утворення згустка при загрозі травми або узгодження, що є ймовірним за цих умов.

№4 Зростання тонусу симпатичної нервової системи призведе до гіперкоагулемм. Адреналін: а) сприяє вивільненню із судинної стінки тромбопластину (ФІН), який призводить до утворення тканинної протромбінази; 6) посилює вивільнення антикоагулянтів із стінок судин: в) призводить до активації фібринолізу; г) активує у крові фактор Хагемана.

№5Для забезпечення рідкого стану крові експериментальної тварини її необхідно стабілізувати 6% розчином цитрату натрію, який зв'язує Іони кальцію, з розрахунку 10 мл розчину на 100 мл крові. Залежно від показань у клініці використовують різні трансфузійні середовища. Свіжоцитратна кров використовується в перші години після заготівлі. Термін зберігання консервованої крові - 21 день. Як консерванти використовують цитрат натрію з додаванням левоміцетину і глюкози. Співвідношення консервантів і крові 1:4. У практиці застосовують і метод стабілізації крові без додавання хімічних речовин шляхом вилучення іонів кальцію за допомогою іонообмінників. Для заповнення апаратів штучного кровообігу використовують гепаринізовану кров.