Формулювання можливих конкретних умов договору

Від точності і повноти формулювання потенційно можливих умов договору (контракту) залежить ефективність комерційної діяльності, заснованої на договірних взаємовідносинах партнерів. Тому ретельне визначення і формулювання конкретних умов для певних розділів договору можна вважати визначальним етапом підготовки його проекту.

Докладніше розглянемо формулювання конкретних специфічних і загальних умов договору за окремими його розділами:

а) Предмет договору. Формулювання цієї умови залежить від виду угоди (операції). Наприклад, у договорі щодо купівлі-продажу ця умова може мати назву “предмет договору” або “кількість товару”. Зміст її полягає у зобов’язанні продавця поставити певну кількість конкретного товару, а покупця – прийняти та оплатити його.

Крім того, у тексті цього розділу договору мають бути зроблені застереження щодо одиниць виміру товару, допусків тощо кількості (для вантажів великої маси – деревина, вугілля, руда тощо), врахування природної втрати ваги, відповідальності за неї.

б) Якість продукції. Якість товару, що обумовлюється в договорі, залежить насамперед від його виду і функціонального призначення (для марганцевої руди – відсотковий вміст марганцю; для паперу – тип, щільність і вага).

Найчастіше у договорах використовуються такі формулювання:

· товар повинен мати торговельну марку конкретної фірми і продукуватися на одному з підприємств або філій фірми;

· якість товару має відповідати вимогам міжнародних стандартів або стандартів, прийнятих у країні продавця;

· якісні характеристики всієї маси товару повинні відповідати якості його зразка;

· якість товару повинна відповідати вимогам покупця чи технічним умовам виробника.

Якість товару, що поставляється за укладеним договором, має бути документально підтвердженою. Відповідним документом звичайно є сертифікат якості, що містить такі дані: опис товару, що відповідає визначеному в договорі чи специфікації; місце і дата навантаження, транспортні реквізити; кількість місць, вага нетто і брутто; дата виготовлення продукції відповідно до її маркірування. Для купівлі-продажу продуктів харчування або живих тварин обов’язково додається і другий документ – санітарно-ветеринарне свідоцтво.

в) Ціна товару.Встановлення ціни за договором передовсім залежить від стратегії комерційної діяльності: так званого зняття вершків (на нові товари встановлюються спочатку найвищі можливі ціни, котрі потім знижуються поступово при уповільненні темпів збуту) або стратегії міцного закріплення на відповідному ринку (встановлення порівняно доступних цін задля залучення якнайбільшої кількості покупців і завоювання міцної позиції на ринку).

В основу формування ціни товару може бути покладений географічний принцип, коли встановлюються різні ціни для певних регіонів (областей). При формуванні цінового показника підприємець має враховувати існування цін пропонування і попиту.

Формулювання умови договору стосовно цінового показника передбачає вибір певного методу фіксації ціни у самому договору: методу твердої ціни (фіксується ціна, рівень котрої потім не змінюється) або методу базисної ціни (ціновий показник стосовно певних якісних характеристик). Застосування методу базисної ціни обов’язково передбачає її відповідну корекцію шляхом використання боніфікації (надбавки) або рефакції (знижки). Зрештою, з урахуванням основних ринкових чинників в угоді чи контракті фіксується договірна ціна за згодою партнерів.

Примітка 2. Боніфікація (фр. bonifikation від лат. bonus – добрий, хороший) – надбавка до ціни товару, якість якого вище передбаченого договором, стандартом, базисною кондицією.

Рефакція (від фр. refaction - знижка) – знижка з ціни чи з ваги товару при укладанні торгової угоди, здійснювана в зв'язку з втратою чи псуванням товару.

г) Форма платежу.Залежно від об’єктивно існуючих інтересів партнерів (продавців і покупців) у договір включається умова про повну (часткову) передоплату або умова про оплату фактично поставленого товару.

Практика комерційної діяльності знає дві основні форми платежу:

· кредитна, коли партнери (сторони) домовляються про поставку товару у певний визначений термін і про оплату поставленої продукції впродовж певного часу; у цьому випадку загальна сума платежу має складатися з ринкової ціни товару та відсотка за користування кредитом;

· готівкова, коли сторони домовляються, що платіж повинен передувати поставці товару або ж відбувається негайно після неї.

Готівкові платежі здійснюються використанням певного способу розрахунків (зокрема чеків або депозитних сертифікатів).

Розрахунки можуть здійснюватись також векселями. Нерідко застосовується й така форма розрахунків, як акредитив, тобто доручення банку сплатити певну суму грошей негайно за умови виконання зобов’язань, зафіксованих у спеціальному акредитивному листі.

Іншою формою платежу є інкасо, коли платіж здійснюється банками покупця на основі передачі банком продавця відповідних платіжних документів.

д) Термін поставки товару.При встановленні такого терміну партнери у процесі підготовки договору мають урахувати власні реальні можливості і очікувану потребу товару в часі. Можуть застосовуватися такі формулювання термінів поставки товару:

· негайно (протягом кількох днів після підписання договору);

· не пізніше конкретної дати;

· у конкретний період часу (місяць, квартал);

· у точно обумовлений строк (конкретні число, місяць і рік).

Окремі застереження можуть бути зроблені щодо строків поставки товарів при здійсненні експортно-імпортних операцій.

е) Упакування і маркірування товарів.Звичайно упакування здійснюється з метою реклами, захисту від пошкоджень (руйнування), зручності транспортування та вантажно-розвантажувальних робіт. Треба розрізняти внутрішню товарну упаковку (коробки, сумки, пакети тощо) і зовнішню упаковку, тобто тару (контейнери, піддони, ящики тощо). При виборі та фіксації у договорі форми і виду упаковки необхідно враховувати існуючі вимоги до процесу упакування. Основні з них такі:

· упакуванню має передувати консервація товару, якщо це необхідно;

· товар має бути упакований з урахуванням габаритів транспортних засобів, що здійснюватимуть його перевезення;

· упаковка повинна запобігати можливим пошкодженням і корозії;

· упаковка має бути пристосована для перевантаження товару механічними навантажувачами (кранами).

Маркірування наноситься на упаковку і охоплює узгоджені сторонами договору відомості: назва виробника; назва покупця (споживача); номер договору (замовлення); номер пакувальної одиниці; місце призначення; точні габарити; умовне позначення правил навантаження-розвантаження товарного місця (наприклад, “не кантувати”, “верх”, “обережно - скло” тощо). Стосовно експортованих товарів має бути позначена країна походження виробу (наприклад, “Вироблено в Україні”).

є) Здавання-приймання товару.Здебільшого будь-який договір має передбачати конкретну форму здавання-приймання товару. Найпростішою і найпоширенішою формою є підписання прийомоздавального акта сторонами договору купівлі-продажу. Остаточне приймання поставлених товарів здійснюється після їхнього прибуття на склад покупця. У цьому випадку перевірка кількості і якості отриманих товарів може завершуватися складанням акта експертизи.

ж) Штрафні санкції.У цьому розділі підписаного договору сторони обумовлюють конкретні штрафні санкції за порушення передбачених у ньому умов. Санкції встановлюються в формі штрафу, неустойки, пені, відшкодування збитків, грошового стягнення.

Штраф – грошове стягнення за невиконання або неналежне виконання того або іншого договірного зобов'язання встановлюється в процентному вираженні або певній грошовій сумі.

Неустойка – певна грошова сума, яку постачальник зобов'язаний заплатити покупцю за прострочення постачання або недопостачання товарів. Виконує функції одноразового платежу. Може бути встановлена за твердою сумою, в процентах до суми невиконаного зобов'язання або мати форму додаткового платежу.

Пеня (від лат. рoena – покарання) – різновид неустойки, що нараховується у вигляді процента від суми (ціни) простроченого зобов'язання і нараховується за кожний день прострочення.

Відшкодування збитків – повернення реальних втрат, а також втраченої вигоди, які виражені у грошовій формі.

з) Форс-мажор.Цим терміном прийнято позначати обставини непереборної сили (пожежа, стихійне лихо, війна, економічна блокада, заборона експорту або імпорту), за яких стає неможливим виконання умов договору. Тому в договорі має бути обумовлено, що з настанням таких обставин строк виконання договірних зобов’язань відкладається на час їхньої дії. Доказом наявності таких обставин та їхньої тривалості є довідка Торговельно-промислової палати країни продавця чи покупця. Якщо форс-мажорні обставини триватимуть понад три місяці, то кожна сторона договору має право відмовитися від подальшого виконання зобов’язань по ньому.

И) Арбітраж. У тексті договору звичайно обумовлюється порядок розгляду і вирішення суперечок, що можуть виникнути у зв’язку з виконанням зобов’язань. Може бути зазначено, наприклад, що обидві сторони намагатимуться долати суперечки чи розбіжності, якщо такі виникатимуть, власним силами шляхом дружніх переговорів. У випадку, коли сторони не зможуть дійти згоди, то всі суперечки має розглядати Вищий арбітражний суд України або відповідний орган іншої країни. Рішення арбітражного органу буде остаточним і обов’язковим для обох сторін.

і) Інші умови. У цьому розділі договору можуть міститися домовленості про заборону перепродажу товару та його реекспорту, про порядок внесення необхідних змін і доповнень до договору, а також запис щодо кількості примірників, які мають однакову юридичну силу.

к) Юридичні адреси і реквізити сторін. Це заключний обов’язковий розділ договору, в якому вказуються:

· повна назва підприємства;

· поштова адреса розташування;

· номер розрахункового рахунку, повна назва банку

· розшифровка підписів сторін (партнерів).