Поле зору. Метод визначення. Бінокулярний зір

Монокулярне поле зору – простір, який видно нерухомим оком.Воно відрізняється за розмірами у різних напрямках. Найбільше воно в латеральному напрямку (900), менше – у нижньому напрямку (700 ) і ще менше – в медіальному й верхньому напрямках (600).

Поле зору для кольорових тест-об’єктів менше, ніж для чорно-білих. Ця функціональна кольорова

„сліпота” зумовлена тим, що на периферії сітківки дуже мало колбочок, а в її крайніх межах вони відсутні.

Бінокулярне поле зору – простір, який видно двома нерухомими очима. При розгляданні предме- та двома очима в центральній частині є загальне поле зору для обох очей. Разом з цим, у кожному оці, при цьому, є ділянка поля зору яку видно одним оком і, все-таки, людина бачить один предмет. Це зу- мовлено тим, що зображення від предмета попадає на ідентичні (кореспондуючі) точки сітківки. Якщо легким натисканням змістити одне око, то в ньому зображення буде вже на неідентичних (диспарантних) точках сітківки. Це призводить до роздвоєння предмета або дипіопії.

У клініці визначення поля зору проводять окремо для кожного ока за допомогою периметра Форстера. Принцип визначення зводиться до того, що при фіксованому погляді на білій точці периметра, людина, яка проходить обстеження, повинна бачити тест-об’єкт, який зміщується по дуговій поверхні периметра. Важливо відмітити, що зміщення тест-об’єкта проводиться повільно й у напрямку від периферії до центра дуги. За мітками, які знаходяться на дузі периметра визначають величину в градусах. За отриманими даними визначають межі поля зору в різних меридіанах (8-12) з інтервалом в 30º.

Визначення поля зору дуже важливе, оскільки дозволяє виявити ділянку сітківки, яка не сприймає світлові сигнали. Таку ділянку називають скотомою. Її наявність може бути зумовлена ураженням певної ділянки сітківки та й інших ділянок зорової сенсорної системи.

Бінокулярний зір, тобто зір двома очима, сприяє сприйняттю глибини простору й пропорцій предметів.

Забезпечення бінокулярного зору пов’язано з центральними ділянками зорової сенсорної системи. Відомо, що в зорових ділянках кори, поряд з окодомінантними, є нейрони, які активуються одночасно від двох очей, що сприяє злиттю зображень в одну картину.