Інвестиційна привабливість підприємства

Інвестиційна привабливість окремого підприємства містить:

1) загальну характеристику підприємства, тобто основні види діяльності, характер технологій, тривалість операційного циклу, наявність сучасного устаткування, наявність і стан складського господарства, наявність і стан власного транспорту, географічне розміщення, віддаленість від основних комунікацій і центрів реалізації товарів, послуг;

2) характеристику технічної бази — наявність і стан основних виробничих фондів, терміни їхньої експлуатації, продуктивність устаткування, співвідношення активної і пасивної частини основних фондів, рівень зносу основних фондів, коефіцієнт відновлення основних фондів;

3) номенклатуру виготовленої продукції, попит на неї, стан ринку даної продукції, його ємність;

4) виробничу потужність підприємства, динаміку її зміни за останні кілька років;

5) місце підприємства в галузі, на ринку, рівень його монополізму;

6) характеристику системи управління;

7) статутний капітал, власників підприємства, ціну акцій в акціонерних товариствах;

8) структуру витрат на виробництво;

9) обсяг чистого прибутку і напрямки його використання;

10) оцінку фінансового стану підприємства.

У світовій і вітчизняній практиці для визначення інвестиційної привабливості підприємств використовується методика визначення стану підприємства за даними бухгалтерської фінансової звітності, що містить у собі розрахунок групи показників, вибір яких залежить від цілей, поставлених інвестором.

В Україні методика визначення інвестиційної привабливості підприємства базується на Положенні «Про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємства, яке підлягає приватизації», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України і Фондом державного майна України від 26.01.2001 року №49/121 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8.02.2001 року №121/5312.

Відповідно до цього Положення оцінка суб'єкта господарювання проводиться на основі даних, присутніх у фінансовій звітності підприємства за два останні календарні роки. При цьому використовується: бухгалтерський баланс (ф.1, річна), звіт про дебіторську і кредиторську заборгованість (ф. 1-6), звіт про фінансові результати (ф.2), звіт про рух коштів (ф. 3), звіт про рух власного капіталу (ф.4), примітка до річної фінансової звітності (ф.5), а при необхідності — розшифровка дебіторсько-кредиторської заборгованості, структури запасів, готової продукції, основних фондів і т.д.

Оцінка фінансового стану суб'єкта господарювання містить кілька етапів:

- оцінка майнового становища підприємства і тенденції в його зміні (ф.1, ф.5);

- оцінка фінансових результатів діяльності підприємства (ф.2, ф.З);

- оцінка ліквідності балансу підприємства (ф. 1);

- аналіз ділової активності (ф.1, ф.2, ф.1-б);

- аналіз фінансової стійкості і платоспроможності (ф.1, ф.З);

- аналіз рентабельності (ф.1, ф.2).

Оцінка майнового становища підприємства дозволяє визначити абсолютні і відносні зміни статей бухгалтерського балансу за визначений період, простежити тенденції в його зміні і визначити структуру коштів підприємства. Оцінка фінансових результатів передбачає дослідження динаміки і структури фінансових результатів за даними ф.2 бухгалтерської звітності підприємства, що дозволяє визначити фактори, які вплинули на формування величини чистого прибутку (збитків) підприємства. Оцінка ліквідності підприємства здійснюється на основі даних балансу і дозволяє визначити можливість підприємства, перетворити свої оборотні активи в кошти, необхідні для розрахунків по поточних зобов'язаннях. Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної операційної діяльності і встановити реальну можливість використання нових вкладень капіталу. Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) проводиться на основі даних бухгалтерського балансу і характеризує можливість підприємства фінансувати виробничі запаси і витрати за рахунок власних коштів і довгострокового позикового кредитування, а також оцінити рівень залежності підприємства від поточних позикових джерел фінансування. Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення, використання коштів на сучасному етапі господарської діяльності.

На основі отриманих показників створюється рейтингова оцінка підприємства. Формування рейтингової оцінки підприємства здійснюється таким чином:

- всі розраховані показники зводяться в єдину таблицю для визначення частки кожного з них у рейтинговій оцінці;

- показникам, значення яких цілком відповідають критеріальній оцінці (нормативному значенню), встановлюється вищий бал — 1, а тим показникам, які мають відхилення, встановлюються значення 0. Наприклад, коефіцієнт поточної ліквідності повинен становити за нормативом 2,5. При такому значенні встановлюється вищий бал 1. Якщо підприємство має коефіцієнт поточної ліквідності 1,8, то буде встановленим бал рівний 0;

- підраховується фактична сума балів за всіма показниками;

- визначається питома вага показників конкретного підприємства стосовно нормативного значення (наприклад, нормативна кількість балів становить 30 (100%), а підприємство набрало 25 балів, тоді питома вага становитиме 25/30 х 100 = 83,3%);

- потім на основі набраних процентів за всіма показниками визначається відповідний рейтинг (табл. 8.1).

Таблиця 8.1

Рейтингова оцінка підприємства