Пенсійне страхування

Правові відносини у сфері пенсійного страхування базуються на Конституції України і регулюються:

· Кодексом законів про працю в Україні;

· Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. №1058-ІV.

У даний час відбувся перехід від однорівневої солідарної моделі пенсійного забезпечення до змішаної трирівневої.

Перший рівень – солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку засновано на принципах солідарної взаємодопомоги і відповідальності працюючих за власний стан пенсійного забезпечення, тобто держава ставить за обов'язок працюючому населенню або його роботодавцям і деяким іншим категоріям фізичних і юридичних осіб виплачувати регулярні пенсійні внески, що зараховуються у загальнодержавний Пенсійний фонд і використовуються державою для виплати пенсіонерам поточних пенсій. Виплати з такого загальнодержавного Пенсійного фонду є головним джерелом пенсійних доходів пенсіонерів на основі заробітної плати протягом трудового періоду.

Другий рівень – накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб із фіксованим розміром відрахувань із заробітної плати, що зараховуються у накопичувальні пенсійні фонди, враховуються на персоніфікованих пенсійних рахунках працюючих і використовуються для виплати пенсій після досягнення ними пенсійного віку.

Третій рівень – система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та у порядку, передбаченому законодавством про недержавне пенсійне забезпечення. Основу такої системи мають становити недержавні пенсійні фонди, які за типами поділятимуться на відкриті, корпоративні та професійні. Відкриті пенсійні фонди створюватись юридичними особами, учасниками цих фондів будуть громадяни, які здійснюватимуть туди добровільні пенсійні внески. Корпоративні пенсійні фонди створюються роботодавцями і учасниками таких фондів будуть громадяни, пов'язані трудовими відносинами з цими роботодавцями. При створенні корпоративних пенсійних фондів роботодавці братимуть на себе безумовне зобов'язання сплачувати додаткові пенсійні внески на користь своїх працівників. Професійні пенсійні фонди створюються трудовими об'єднаннями громадян або юридичних осіб за професійною ознакою. Учасниками таких фондів будуть громадяни, пов'язані за родом їх професійної діяльності. Іншою формою заощаджень у межах третього рівня є відкриття пенсійних депозитних рахунків у банківських установах або страхових організаціях за ініціативою окремої особи.

Остаточне формування програми пенсійної реформи в Україні вимагає вирішення низки проблем, зокрема:

· більш чіткого визначення гарантій щодо мінімального розміру пенсії, враховуючи соціальну функцію системи пенсійного забезпечення;

· встановлення гарантій перегляду розміру пенсій у зв'язку зі зростанням цін та заробітної плати;

· встановлення надійних механізмів забезпечення захисту майнових прав і законних інтересів застрахованих осіб при формуванні і використанні накопичувального сектора пенсійного забезпечення.

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування – система прав, обов'язків і гарантій, що передбачає призначення, перерахунок і виплату пенсій, надання соціальних послуг застрахованим особам і членам їхніх родин із коштів Пенсійного фонду України, що формується за рахунок страхових внесків роботодавців і громадян на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, бюджетних і інших джерел, а також регулює порядок формування загальнообов'язкового накопичувального пенсійного фонду і виплат із його коштів пенсій або одноразових виплат.

Пенсійний фонд України як самостійну фінансову структуру було створено в 1991 р. Його мета – забезпечення пенсійного страхування. Фонд має право займатися комерційною діяльністю, пов'язаною з інвестуванням у цінні папери та депозити комерційних банків, брати участь у заснуванні підприємств і вкладенні фінансових ресурсів у їх капітали, проводити грошово-речові лотереї та здійснювати благодійні заходи.

Основні завдання Пенсійного фонду:

Джерела доходів Пенсійного фонду:

власні (близько 90 % усіх надходжень):

· обов'язкові внески фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, роботодавців, підприємств, установ, організацій, військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення – станом на кінець 2007 р. вони становили 33,2 % від фонду оплати праці;

· страхові платежі громадян – залежать від розміру заробітної плати та інших доходів: станом на кінець 2007 р. вони становили 0,5 % від заробітної плати, яка не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатнихосіб (з 01.10.2007 р. – 568 грн.) та 2 % із частини сум доходу, що перевищує цей розмір;

передані (кошти, що передаються з державного та місцевого бюджетів, а також із державних цільових фондів):

· цільові надходження державного бюджету на виплату пенсій військовослужбовцям, працівникам органів Міністерства внутрішніх справ України, інвалідам з дитинства.

· частину доходів фонду Чорнобиля – для забезпечення пенсійних виплат громадянам, що постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи;

· перерахування з місцевих бюджетів – для фінансування виплат допомоги по догляду за дитиною.

Напрями використання грошових коштів Пенсійного фонду України:

· виплата соціальних і трудових пенсій - за віком, за інвалідністю, при втраті годувальника, за вислугу років та ін.;

· виплата допомоги по догляду за дитиною та щомісячна допомога на кожну дитину при досягненні нею віку, встановленого чинним законодавством;

· підвищення пенсій у зв'язку зі змінами індексу споживчих цін і зростанням заробітної плати;

· реалізація державних, регіональних та обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій населення;

· забезпечення поточної діяльності й утримання органів управління фондом;

· організація та проведення масово-роз'яснювальної роботи.