Удосконалення міжособистих організаційних комунікацій.
Процес комунікацій можна вважати ефективнішим, якщо споживач інформації продемонстрував розуміння ідеї і відповідно прореагував.
В даному випадку говорять, що встановлено зворотний зв’язок.
Зворотний зв’язок – це опорна реакція на те, що було почуто (прочитано і т.д.) і виражається певними діями споживачів (підвищився продаж продукції, продуктивність праці тощо).
Менеджер не повинен думати, що все що ним було сказане чи написане в точності є зрозумілим як він задумав.
В процесі передачі інформації виникають так звані шуми (або бар’єри) у сприйнятті інформації.
До комунікаційних перешкод належать:
1. Конкуренція між повідомленнями.У ситуаціях, коли на отримувача одночасно діє кілька джерел інформації, адресат надає перевагу тому повідомленню, яке в даний момент є для нього найбільш важливим. Тому відправник інформації повинен пам’ятати про інформаційні перевантаження споживачів та використовувати найефективніші канали і засоби комунікацій.
2. Відмінність у сприйнятті.
Люди сприймають ту інформацію, яка відповідає їх розумінню дійсності. Процес сприйняття можна поділити на такі складові:
вибіркова увага – бажання людей відмовитись від більшості інформації яка їм не подобається;
вибіркове викривлення – бажання людей будь-яку інформацію пояснювати так, щоб вона не суперечила їх поглядам;
вибіркове засвоєння – тобто запам’ятовувати те, що не суперечить їх поглядам;
Управлінська практика свідчить, що проблеми комунікації найчастіше пов’язані із сприйняттям. Немає двох однакових людей, які б сприймали речі ідентично. Те, що надсилається відправником, і те, як інформація інтерпретується адресатом, не збігається за окремими позиціями і не повинно збігатися. Відправник повинен досягти розуміння адресатом суті повідомлення; з точки зору відправника розуміння повідомлення адресатом повинно бути достатнім.
3. Мовний бар’єр. Найбільш серйозним бар’єром на шляху ефективних комунікацій є використання мови не зрозумілої одержувачу.
В суспільстві з такою великою кількістю спеціальностей, як у нас, існують сотні різних спеціалізованих мов: те, що зрозуміло будь-якому лікарю, може бути зовсім не зрозумілим водію і навпаки. Запас слів, які вживають люди невеликий, часто слова, якими користуються всі, означають різні поняття.
Основні мовні бар’єри:
Семантика – тобто вживання слів і прийомів, які можна багатозначно тлумачити.
Обмін невербальною інформацією, яка суперечить змісту мовного повідомлення.
4. Неякісний зворотній зв’язок через поведінку, різний статус людей, що спілкуються.
Управлінська практика підтверджує, що статус особи – відправника інформації впливає на сприйняття повідомлення адресатом.
1. Погане слухання: через психологічні та психофізичні особливості людей, що спілкуються: втома, нестриманий характер.
Удосконалення мистецтва спілкування – шляхи підвищення міжособистих комунікацій. Покращення психологічного клімату, удосконалення розподілу повноважень.
Перешкоди в організаційних комунікаціях:
Спотворення інформації через її фільтрування, узагальнення та ігнорування ідей вищих рівнів управління нижчими і навпаки;
Інформаційні перевантаження;
Незадовільна структура організації.
Вдосконалення комунікацій в організаціях:
- регулювання інформаційних потоків, раціоналізація структури комунікаційного процесу;
- удосконалення управлінських дій, зокрема застосування сучасних інформаційних технологій;
- удосконалення системи зворотного зв’язку; введення системи збору пропозицій від працівників;
- удосконалення системи збору інформації;
- удосконалення документообігу;
- підвищення інформованості підлеглих тощо.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 748;