Тема 3. Процесуальний порядок звернення до Європейського суду з прав людини

1. Умови прийнятності індивідуальних заяв до ЄСПЛ.

2. Особливості оформлення заяв до Європейського суду з прав людини та ведення переписки з цим Судом.

3. Процесуальні особливості звернення до Європейського суду з прав людини.

1. Умови прийнятності індивідуальних заяв.Статтею 35 Конвенції визначено умови прийнятності індивідуальних заяв до ЄСПЛ.

1. Суд може брати справу до розгляду лише після того, як було вичерпано всі національні засоби юридичного захисту, згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, і впродовж чотирьох місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні.

Серед багатьох практикуючих юристів нині побутує думка, що перед тим, як звертатися до ЄСПЛ, потрібно в обов’язковому порядку звернутися до Верховного Суду України (далі – ВСУ) із заявою про перегляд рішення суду касаційної інстанції в зв’язку з неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції норм матеріального права. Таке твердження є хибним, оскільки ЄСПЛ не вважає процедуру перегляду ВСУ остаточних рішень судів касаційної інстанції частиною необхідного ланцюжка засобів правового захисту. Суд розцінює цю процедуру як екстраординарний спосіб судового захисту, а тому, дотримується тієї позиції, що заявники, перед подачею скарги до ЄСПЛ не повинні в обов’язковому порядку звертатися до ВСУ із заявами про перегляд рішення суду касаційної інстанції.

В іншому разі, поки потенційний заявник все ж таки намагатиметься скористатися таким засобом захисту і чекатиме, поки суд касаційної інстанції вирішить питання про допуск його заяви до провадження або поки ВСУ перегляне рішення по його справі, він може пропустити встановлений чотиримісячний строк звернення до Європейського суду. І що дуже важливо - цей строк не поновлюється за жодних обставин. Отже, потрібно запам’ятати, що вказаний чотиримісячний строк починається з моменту постановлення остаточного рішення національними судами по справі заявника. Остаточними по кримінальних, цивільних, господарських справах та справах адміністративної юрисдикції є рішення відповідних судів касаційної інстанції, а у справах про адміністративні правопорушення – рішення апеляційних, або місцевих судів (залежно від встановленого порядку оскарження постанов по справах про адміністративні правопорушення).

Якщо Ви не були присутні під час проголошення остаточного судового рішення чи не знали про його ухвалення, або не мали можливості з ним ознайомитися одразу після його проголошення, то перебіг чотиримісячного строку починається з моменту, коли Вам або Вашому представнику фактично стало відомо про це рішення або Ви чи Ваш представник отримали можливість ознайомитись з ним. Наприклад, якщо суд через складність справи відклав складання рішення у повному обсязі на певний строк, то рішення стає остаточним з дня, коли у Вас з‘явилася реальна можливість ознайомитися з ним у повному обсязі.

Треба звернути увагу, що якщо Ваші права порушуються тривалим невиконанням судового рішення, або порушено розумні строки розгляду Вашої справи, Ви можете звернутися до Європейського суду з прав людини у будь-який час до вирішення Вашого питання або протягом чотирьох місяців після цього.

2. Суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона:

a) є анонімною; або

b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі.

3. Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає:

a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви;

b) якщо заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином.

Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.

– Повторювані справи: коли одна із цілої серії справ, що є певним структурним недоліком на національному рівні, передбачається, що може бути визнано прийнятним до розгляду, і це може винести комітет з трьох суддів, на відміну палати з семи суддів за спрощеною короткою процедурою.

– Новий критерій прийнятності, виходячи з якого Суд може оголошувати неприйнятними ті заяви, за якими заявник не поніс значної шкоди, за умови, що "принцип поваги прав людини" не вимагає від Суду повного розгляду справи по суті.

Такожскаржитися можна тільки на ті порушення  які мали місце після дати ратифікації Конвенції державою. 

Скарги , що направляються до Європейського суду, повинні стосуватися подій, за які несе відповідальність державна влада. Скарги проти приватних осіб чи  організацій Європейським судом не приймаються до розгляду. Наприклад, якщо спір виник щодо невиплати заробітної плати на приватному підприємстві, з приводу меж земельної ділянки з сусідом, або щодо розподілу спадщини, – до Європейського суду з прав людини звертатися немає сенсу. Лише, якщо при розгляді цих чи інших питань національні (тобто українські) органи, зокрема суди, порушили Ваше право на справедливий судовий розгляд або інше право, що гарантоване Європейською конвенцією про захист прав людини, тоді Ви маєте можливість звернутися до Суду. При цьому порушенням може бути визнано також незабезпечення державою ефективного захисту Ваших прав, що гарантуються зазначеною Конвенцією.