Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження струмом

Вприміщеннях з підвищеною небезпекою наявні умови, що створюють підвищену небезпеку: високі відносна вологість повітря (більше 75% тривалий час) і температура (більше 35⁰С тривалий час); струмопровідний пил; струмопровідна підлога (металева, земляна, залізобетонна, цегляна); можливість одночасного доторкання до металевих елементів технологічного устаткування чи металоконструкцій будівлі, що з'єднані із землею та металевих частин електроустаткування, які можуть опинитись під напругою. Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї із умов, що створюють особливу небезпеку: дуже висока відносна вологість повітря (близько 100%), хімічно активне середовище. Приміщення без підвищеної небезпеки характеризуються відсутністю умов, що створюють особливу або підвищену небезпеку.

Якщо людина одночасно доторкається до щонайменше двох точок, між якими існує деяка напруга, то через тіло людини проходить електричний струм, величина якого залежить від чинників: схеми під'єднання людини до електричного кола, напруги, схеми мережі, режиму її нейтралі, якості ізоляції струмопровідних частин від землі, ємності струмопровідних частин відносно землі. Електричні мережі поділяються на мережі постійного і змінного струму (одно-та багатофазні). Найчастіше в промисловості застосовуються трифазні мережі з ізольованою нейтраллю (3-провідні) та з глухозаземленою нейтраллю (4-провідні).

Глухозаземлена нейтраль – нейтраль генератора чи трансформатора, яка приєднана до заземлювального пристрою безпосередньо або через апарати з малим опором. Ізольована – нейтральтрансформатора чи генератора, яка не приєднана до заземлювального пристрою або приєднана до нього через апарати з великим опором (трансформатори напруги). Найбільш характерними є схеми під'єднання: між двома фазами електричної мережі (двофазне доторкання) і між однією фазою та землею (однофазне доторкання).

Людина, що стоїть на землі чи на струмопровідній підлозі в зоні розтікання струму і доторкається при цьому до заземлених струмопровідних частин, опиняється під напругою доторкання (різниця потенціалів між руками та ногами). Якщо людина стоїть чи проходить через зону розтікання то вона може опинитися під напругою кроку, коли її ноги знаходяться в точках з різними потенціалами. Напруга кроку – напруга між двома точками електричного кола, що знаходяться одна від одної на відстані кроку (0,8 м) і на яких одночасно стоїть людина (різниця потенціалів між точками, на яких стоять ноги людини). У випадку обриву проводу ЛЕП забороняється наближатись до місця замикання проводу на землю в радіусі 8 м. Виходити із зони розтікання струму необхідно мілкими кроками (не більше довжини ступні). Для надання допомоги вдягнути діелектричні калоші чи боти.

Безпечна експлуатація електроустановок забезпечується: конструкцією електроустановок; технічними способами та засобами захисту; організаційними та технічними заходами (відповідно до ДНАОП 0.00–1.21–98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів та НПАОП 40.1-1.07-01 Правила експлуатації електрозахисних засобів).

Технічні способи та засоби захисту (ТСЗЗ):

– при нормальних режимах електроустановок (ізоляція струмопровідних частин, забезпечення недосяжності неізольованих струмопровідних частин, попереджуваль-на сигналізація, мала напруга, електричний поділ мереж, вирівнювання потенціалів);

– при переході напруги на нормально неструмопровідні частини електроустановок (захисні заземлення, занулення, вимикання);

– електрозахисні засоби та запобіжні пристосування.

Ізоляція струмопровідних частин– покриття їх шаром діелектрика для захисту людини від випадкового доторкання до частин електроустановок, через які проходить струм. Робоча– ізоляція струмопровідних частин електро-установки, яка забезпечує її нормальну роботу та захист від ураження струмом. Додаткова – ізоляція, що застосовується додатково до робочої і у випадку її пошкодження забезпечує захист людини від ураження струмом. Подвійна– складається з робочої та додаткової. Посилена – покращена робоча ізоляція.

Забезпечення недосяжності неізольованих струмопровідних частин:застосування захисних огорож, блокувальних пристроїв, розташування неізольованих струмопровідних частин на недосяжній висоті, в недосяжному місці. Захисні огорожі можуть бути суцільними та сітчастими. Суцільні огорожі (корпуси, кожухи, кришки) застосовуються в електроустановках з напругою до 1000 В, а сітчасті – до і вище 1000 В. Захисні дверцята чи двері повинні закриватись на замок або обладнуватись блокувальними пристроями.

Захисне заземлення –навмисне електричне з'єднання із землею металевих нормально неструмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою; у випадку появи напруги на металевих конструкціях електроустаткування (внаслідок замикання на корпус при пошкодженні ізоляції) забезпечується захист людини від ураження електричним струмом при її доторканні. Застосовують у мережах з напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю і в мережах напругою вище 1000 В з будь-яким режимом нейтралі джерела живлення.

4. Перша допомога при ураженні електричним струмом.

Звільнення потерпілого від дії електричного струму. Найбезпечніший спосіб – вимкнення електроустановки, до якої доторкається потерпілий за допомогою вимикача, рубильника. Для звільнення потерпілого від струмопровідних частин або проводу напругою до 1000 В необхідно скористатись палицею, дошкою, або іншим сухим предметом, що не проводить струм. Бажано ізолювати себе від землі (стати на суху дошку). Можна перерубати проводи сокирою з сухим дерев'яним топорищем, перекусити їх інструментом з ізольованими ручками (кусачками, пасатижами). Перерубувати (перекушувати) проводи необхідно пофазно (кожний провід окремо).

Можна відтягнути потерпілого за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла), рекомендується однією рукою. Необхідно уникати доторкання до навколишніх металевих предметів та відкритих частин тіла. Для ізоляції рук рятівник повинен надягнути діелектричні рукавички або обмотати руку сухим одягом (шарф, суха матерія). Якщо електричний струм проходить у землю через потерпілого і він судомно стискає у руці один провід, то простіше припинити дію струму, відокремивши потерпілого від землі, підсунувши під нього суху дошку або відтягнувши ноги від землі мотузкою, чи за сухі штани. Для звільнення потерпілого від струмопровідних частин та проводів, що знаходяться під напругою вище 1000 В необхідно надягнути діелектричні рукавички та боти і діяти ізолювальною штангою або кліщами, що розраховані на відповідну напругу.

Надання долікарської допомоги. Якщо потерпілий при свідомості, його слід покласти на підстилку із тканини, створити приплив свіжого повітря, розстібнути одяг, розтерти та зігріти тіло, забезпечити спокій до прибуття лікаря. Потерпілому, що знаходиться в непритомному стані, дати понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом або обприскати лице холодною водою. Якщо потерпілий прийде до тями, йому слід дати випити 15-20 крапель настоянки валеріани та гарячого чаю. При відсутності ознак життя (дихання, пульс) потрібно негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію (СЛР). Потерпілого необхідно покласти спиною на тверду рівну поверхню, звільнити від одягу, що стискає, підкласти під лопатки невеликий валик, відхилити голову назад. Штучне дихання виконується способом «з рота в рот» або «з рота в ніс». Людина, яка надає допомогу робить видих із своїх легень в легені потерпілого безпосередньо в його рот чи ніс. У випадку зупинки серця – одночасно з штучним диханням проводять непрямий масаж серця. Потерпілого кладуть спиною на тверду поверхню, оголюють грудну клітку, розстібають пасок. Рятівник стає зліва чи справа від потерпілого, поклавши на нижню третину грудної клітки кисті рук (одна на другу), енергійно (поштовхами) натискує різко, щоб грудна клітка прогиналась на 4-5 см (60-65 разів за хвилину).