Наголоси і паузи.

Оратор має зовнішньо виглядати, справляти приємне враження не тільки змістом промови, а й дикцією, силою звучання голосу, тоном, вмінням тримати паузу, мімікою, жестами, кінетикою.

На враження, які надає людина, впливають: його зовнішній вигляд, оточуючі людину люди та речі, мовлення, манери.

Зовнішній вигляд ділової людини має важливе значення. «Ваш зовнішній вигляд – це символ, який без слів говорить оточуючим про те, на якому ступені суспільного рівня ви стоїте, до якого передбачуваного кола професій ви належите, який ваш характер, темперамент, ваші фінансові можливості, ваш смак, інколи навіть яке ваше сімейне становище і багато чого іншого.

У ділової людини, яка викликає хороше враження, пряма осанка, впевнена, вільна хода.

Кольори класичного ділового одягу мають певну гаму: всі відтінки коричневого, бежевого, сірого кольору, темно-синій або світло-синій, білий, у крайніх випадках – чорний колір.

Установлено, що колір одягу, форма ліній (прямі, жорсткі, хвилясті, діагональні і т. Ін.) і навіть фактура тканин виявляють підсвідомий вплив на емоційну оцінку зовнішнього вигляду. Має значення і сполучуваність кольорів в одязі.

Для ділового одягу рекомендується прямий силует. Чим більше силует відрізняється від прямого (розширяющийся, коло колоподібний), тим нижче для оточуючих соціальний статус володаря костюму.

У костюмі ділової людини передбачаються охайність, хороша якість матеріалу та виконання, відповідність діловому стилю, основні риси якого – елегантність, строгість, комфортність, практичність.

Зачіска повинна бути не просто акуратною, але і красивою, свідчити про зацікавленість її володаря до своєї зовнішності.

Ділові люди ходять у зручному взутті, жінки на каблуках середньої висоти.

Макіяж підкреслює достоїнства зовнішності і при цьому не кидається в очі.

Оточуючі людину речі не випадкові, і їх вибір часто більше, ніж сама людина, говорить про життєві симпатії, установки, стосунки з людьми.

Якщо ви хочете викликати враження солідної, поважаючої себе людини, ваші візитка, зонт, портфель, записна книжка, ручка повинні бути хорошої якості. Предмети, які оточують людину, є ніби його продовженням і складовими іміджу.

Мовлення ділової людини викликає приємне враження, якщо вона не тільки уміє ясно та послідовно викладати свої думки, не випробовує труднощів у виборі слів, але і промовляє слова правильно, достатньо голосно та розбірливо, з природною інтонацією, має голос приємного тембру та висоти: низький тенор або баритон, меццо-сопрано або альт – у жінок.

Манери ділової людини – це манери людини вихованої, яка природно виконує правила культурної поведінки та ділового етикету. Імпонує впевненість без самовпевненості та розв’язності. Метушливість та нервозність протипоказані.

Людина викликає приємне враження, виглядає гармонійно та природно, якщо її манера поведінки, яка відображає, як відомо, характер, темперамент, виховання, відповідає її манері одягатись і всьому зовнішньому вигляду. У цьому випадку говорять про певний стиль, що характеризує людину.

И.Криксунова у своїй книзі «Створи свій імідж» узагальнила свої спостереження, виявивши сім найбільш розповсюджених стилів, кожен з яких по-своєму привабливий:

- консервативний;

- класичний;

- екстравагантний;

- еротичний;

- спортивно-невимушений;

- загадковий;

- пасивно-жіночий.

Знаючи особливості свого характеру та темпераменту, можна знайти саме той стиль, який найкращим чином виражає вашу індивідуальність.

Не всі названі жіночі стилі однаково прийнятні у діловому спілкуванні. Наприклад, носії екстравагантного та еротичного стилів можуть сприйматися як люди несерйозні, ті що не заслуговують довір’я. Класичний та консервативний стилі доцільні у системі ділових стосунків. Як же бути володаркам других стилів? Вибирати область діяльності, найбільш відповідну не тільки здібностям та освіті, але і характеру, темпераменту, манері поведінки. Світ ділових стосунків різноманітний. При бажанні у ньому можна знайти собі місце.

Кінетичні засоби спілкування.Цікавість до оточуючих та співпереживання – не тільки основа моральної поведінки, але й необхідні передумови людського спілкування. Щоб зрозуміти іншу людину, треба не тільки уважно слухати, але і добре приглядатись. При знайомстві і в розмові важливу інформацію дають свідомі, а то й підсвідомі спостереження за співбесідником. Якщо вас попросять охарактеризувати його зовнішність або поведінку, ви навряд чи станете шукати безпристрасні формулювання. Багато що в оточуючих ми сприймаємо не свідомістю, а «нутром», де за лічені секунди виникає неприязнь або симпатія. При цьому важливу роль відіграє мова тіла даної людини – його поза, міміка, жести і таке інше. Наше «нутро» інстинктивно – і дуже точно – інтерпретує ці сигнали.

Давно відомо, що ми, навіть коли мовчимо, невільно «видаємо» свої почуття. Крім того, можна старанно підбирати слова, скриваючи свої наміри, відкрито брехати, але мова нашого тіла не обдурить спостережливу людину.

Якщо ви почнете слідкувати за мовою тіла, то автоматично виховаєте у собі здатність до спілкування. А від нього багато в чому залежать успіхи на роботі, дружні та інтимні стосунки.

Мова тіла, безумовно, найдавніша форма нашого самовираження. У ході еволюції з’явились також інші – усне мовлення, а пізніше писемність. Наші пращури, намагаючись, щоб їх правильно зрозуміли, активно доповнювали свої нерозбірливі звуки мімікою та жестами, але з розвитком вербального спілкування ця «мова німих» втратила своє значення. Раніше вчені вважали слова єдиним засобом комунікації – тією справжньою ознакою, яка піднімає «вінець творіння» над усіма іншими істотами.

Але будь-хто, хто цікавився тваринами, знає, як інтенсивно вони спілкуються. Згадайте хоча б вовче виття, жестикуляцію шимпанзе або «пісні» китів-горбачів. Універсальність мови тіла стає очевидною, якщо врахувати, як легко ми її використовуємо з «молодшими братами», причому не тільки з нашими найближчими родичами – людиноподібними мавпами, - але ї з надзвичайно далекими за будовою та поведінкою видами – від корів до собак.

Останні особливо тонко відчувають будь-який рух господаря, і в намірах мовчазних незнайомців розбираються дуже непогано.

Невербальні засоби – це рефлексивне слухання і все, що пов’язане з умінням слухати, а також посмішка. Візуальний контакт є виключно важливою частиною спілкування. Дивлячись на того, хто говорить, слухач, по-перше, виявляє зацікавленість, а по-друге, зосереджує увагу на тому, хто, говорить, що сприяє слуханню.

Оптимальна тривалість погляду не перевищує 10 секунд. Більш тривалий погляд може збентежити або буде сприйняте як виклик. Особливо це стосується людей невпевнених або сором’язливих (а їх 40%).

Зустріч поглядами звичайно продовжується декілька секунд

До засобів невербальної комунікації відносять, як правило, такі:

- тактильний контакт –виражається в різноманітних формах – поштовхи, поплескування, погладжування тощо;

- дистанція між співрозмовниками – відстань між учасниками ділового спілкування свідчить про його формальність або неформальність; про ставлення партнерів одне до одного, про ступінь зацікавленості в розмові;

- орієнтація– просторове положення партнерів щодо один одного: обличчям, боком тощо. Орієнтація може змінюватися в залежності від ситуації й свідчить про ступінь суперництва або співробітництва;

- зовнішній вигляд –основнамета – повідомити про себе. Через імідж партнери інформують навколишніх про свій соціальний стан, вид діяльності, самооцінку тощо;

- поза тіла -звичайно вказує на певні міжособистісні стосунки, на соціальне становище партнера. Вона може змінюватися в залежності від настрою й емоційного стану людини. Однак при інтерпретації необхідно враховувати культурний потенціал людини і загальприйняті етикетні умовності, яких варто дотримуватися у певних ситуаціях;

- кивок головою– використовується для схвалення або підтвердження чого-небудь, а також як сигнал, що дає партнерові підстави почати або продовжити діалог;

- вираз обличчя (міміка)– дає можливість для широкої інтерпретації, приховання або демонстрації емоцій, допомагає зрозуміти інформацію, передану за допомогою слів, сигналізує про ставлення до когось або до чогось;

- жести– можуть бути не дуже виразні, але використовуються паралельно з мовленням, аби виділити у ньому певні елементи, підкреслити, а іноді й замінити;

- погляд– дозволяє зчитувати найрізноманітніші сигнали: від прояву інтересу до когось або чогось до демонстрації абсолютної зневаги. Вираз очей тісно пов'язаний з комунікацією;

- паравербальні й екстра вербальні сигнали– зміст висловлювання може змінюватися в залежності від того, яка інтонація, ритм, тембр були використані для його передачі. Мовні відтінки впливають на зміст висловлювання, сигналізують про емоції, стан людини. Її впевненість або сором’язливість.

Релаксація.Після виступу, виголошення промови настає етап релаксації (лат. – зменшення, ослаблення), тобто спадає фізичне й інтелектуально-психологічне напруження. Гарний оратор обов’язково використає цей стан, щоб «по свіжих слідах» ще раз пережити виступ, проаналізувати його. Виділивши вдалі й невдалі місця, знайти їм пояснення, зробити собі застереження на майбутнє, чого не слід казати.

Запитання та завдання на перевірку знань лекцій

1. У чому полягає закон ступеневої послідовності? Дайте повну і вичерпну відповідь.

2. Яких дій усвідомленої послідовності потребує концепція?

3. З яких трьох фаз складається інвенція як процес вибору предмета і систематизації його?

4. Чого потребує від оратора закон моделювання аудиторії?

5. Назвіть і прокоментуйте соціально-демографічні ознаки аудиторії?

6. Назвіть і прокоментуйте суспільно-психологічні ознаки аудиторії?

7. Які основні типи мотивів суспільно-психологічних ознак аудиторіі?

8. Якою може бути реакція слухача на промовця?

9. Назвіть і прокоментуйте індивідуально-особистісні ознаки?

10. У чому полягає значення моделювання аудиторії?

11. Дайте формулювання лексичного значення термінів «стратегія» і «тактика».

12. З яких компонентів складається стратегія виступу?

13. Назвіть види стратегій і прокоментуйте їх.

14. Що таке тактичний закон і як він діє?

15. Логічні і психологічні способи активізації аудиторії.

16. Прокоментуйте третій розділ риторики – елокуцію.

17. Поясніть, які є два значення диспозиції в риториці?

18. Що таке критерій релевантності?

19. У чому полягає перша модель викладу матеріалу?

20. Прокоментуйте другу модель викладу.

21. Чому друга модель викладу потребує від автора більшої підготовки і досконалішої техніки?

22. Які існують методи викладу повідомлення? Дайте коротку характеристику їх.

23. Який метод у риториці є методом пошуку і відповідає за побудову правильних умовисновків?

24. Який метод є оберненим до дедуктивного і античній риториці цей метод називався передбаченням основ?

25. Який методє варіантом індуктивного методу і чому?

26. Який метод близький до історичного (хронологічного) методу і чого він потребує?

27. Коли я яким чином використовують концентричний метод?

28. Як у риториці на різних етапах підготовки виступу використовується аргументація?

29. Що таке теза і її місце у риториці?

30. Назвіть закони логіки і поясніть їх значення.

31. Як формується в риториці закон тотожності?

32. Як сформулював Аристотель закон суперечності у своїй праці «Метафізика» і як звучить його сучасне формулювання?

33. У сфері трьох властивостей (якостей) можна помітити («вловити») схожість? Поясніть їх.

34. Що таке аналогійна аргументація і скількох типів вона буває? Дайте поширену і вмотивовану відповідь.

35. Що таке пропорційна й атрибутивна аналогія? Дайте поширену відповідь і наведіть приклади.

36. Як можна назвати опосередковані аргументи? Назвіть їх види посилання чи звернення та наведіть їх приклади.

37. До чого може призвести надлишкова аргументація?

38. Яких помилок слід уникати у використанні аргументації?

39. Як називається процес виведення тез із аргументів і яка роль цього процесу для вдалої побудови виступу?

40. Види демонстрації, що вони потребують від промовця, і коли вступає в дію фігуральна мова?

41. Розкажіть про пам'ять у житті людини.

Дайте відповідь на поставлені питання і зробіть висновки щодо свого вміння слухати.

1.Щоб краще усвідомити свою манеру слухати, дайте відповіді на питаннятесту з книги американського дослідника М. Берклі - Ален «Забуте мистецтво слухати» (СПб, 1997). Варіанти відповідей: 1) «у більшості випадків», 2) «часто», 3) «іноді», 4) «майже ніколи».

2. Чи «Відключаєтеся» ви, слухаючи тих людей, з якими ви не згодні чи, яких слухати не хочете?

3. Чи зосереджуєтеся ви на сказаному навіть тоді, коли це вам не цікаво?

4. Чи припиняєте ви слухати мовця , якщо знаєте, що він збирається сказати?

5. Чи повторюєте ви почуте своїми словами?

6. Чи вислуховуєте точку зору іншої людини, навіть якщо вона розходиться з вашою?

7. Чи берете ви що-небудь від кожного співрозмовника, нехай навіть незначне?

8. Чи з'ясовуєте ви, що означають почуті вами незнайомі слова?

9. Чи готуєте ви подумки вислови , поки співрозмовник говорить?

10. Чи робите ви вигляд, що слухаєте, коли насправді зовсім не слухаєте?

11. Чи линете ви думками кудись далеко, коли з вами хтось говорить?

12. Чи сприймаєте ви повідомлення цілком, включаючи його словесне і несловесне вираження?

13. Чи визнаєте ви, що ті самі слова для різних людей значать різне?

14. Чи прислухаєтеся ви тільки до того, що хочете почути, не зважаючи на інше?

15. Чи дивитесь ви на співрозмовника ?

16. Чи концентруєтеся ви більше на суті сказаного ніж на зовнішньому вигляді опонента ?

17. Чи відомо вам, на які слова і вислови ви сильніше за все реагуєте емоційно?

18. Чи думаєте ви заздалегідь, якої мети збираєтеся досягти у даному акті спілкування?

19. Чи плануєте ви час, коли краще висловити свою думку?

20. Чи думаєте ви про те, як інша людина прореагує на сказане вами?

21. Чи враховуєте ви те, яким чином краще здійснити акт спілкування (у писемній формі, усно, по телефону, за допомогою дошки оголошень, записки і т.п.)?

22. Чи маєте ви на увазі, з якою людиною говорите (вороже налаштованою, незацікавленою, соромливою, упертою ...)?

23. Чи перебиваєте ви співбесідника ?

24. Чи дозволяєте ви співрозмовнику виражати його негативне ставлення до вас, не займаючи при цьому оборонній позиції?

25. Чи займаєтеся ви регулярно вправами для удосконалювання свого уміння слухати?