Дидактичні засади підготовки вчителя до уроку.

Етапи підготовки:

1. Вивчення навчальної програми на початку навч. Року, звернути увагу на завдання предмету, окремих тем.

2. Вивчення методичної літератури: підручника, метод.посібників, статей у фахових журналах.

3. Календарно-тематичне планування. Календарне – розподіл у часі окремих тем з урахуванням кількості годин, що визначаються програмою на кожну тему, та тижневих годин. Тематичне – визначення послідовності уроків, основних видів роботи на уроці; окреслення послідовного вивчення окремих питань теми, відбирає зміст, проектує систему уроків, повторення, закріплення і форми контролю.

4. Ознайомлення з матеріалом конкретного уроку за підручником.

5. Підготовка наявних у школі засобів навчання з теми уроку.

6. Поурочне планування – завершальна стадія підготовки до уроку: створення стислого і конкретного плану, з фіксуванням важливих моментів, коли і кого запитати, де поставить проблему. План уроку складає спираючись на тематичний план, зміст програми і своє знання учнів, рівень їх підготовки і розвитку, умов проведення заняття.

7. Поурочний план: а) дата проведення уроку і його № за тематичн.планом; б) тема уроку і клас; в) мета і завдання; г) структура уроку із визначенням послідовності його етапів і приблизного розподілу часу; д) зміст навч.матеріалу; е) методи і прийоми роботи на кожному етапі; є) навчальне обладнання; ж) домашнє завдання.

4. Характеристика нетрадиційних форм навчання (екскурсії, семінари, заліки, конференції, факультативи, та ін.).

Традиційною формою навчання є урок, який виступає основною, але не єдиною формою навчання. Урок не може задовольнити всіх запитів процесу навчання, тому крім уроку в школі виступають і такі навчальні форми як екскурсії, семінари, заліки, конференції, колоквіуми, факультативи та ін. форми.

Форми навчання групуються:

- за кількістю; - за місцем навчання: - за дид. метою (1. форми теор. навчання: лекція, гурток: 2. комбін. тип нав-ня.: урок-семінар: 3. форми практ. нав-ня: практикуми; 4. форми труд. нав-ня).

-за триватістю часу нав-ня: 1. урок. 2. спарені заняття.

Урок-семінар: щоб провести дану форму, перед семінаром учні отримують завдання, готуються, іноді групова підготовка. Клас ділиться на групи, у кожній керівник. Структура семінару, вступне слово вчителя, виступи учнів, обговорення, виконання практичних завдань, заключне слово.

Урок-залік: сприяє підвищенню в учнів відповідальності до засвоєння знань. Призначений для контролю та оцінки знань, умінь, навичок. Завдання виконується в усній, письмовій, комбін. формах,.

Урок-екскурсія, факультативи: Ознайомлюючі заняття; повторювально-узагатьнюючі. Осн. призначення - систематизація вивченого з метою виявлення спільн. чи іншого явища з іншими.

Навчальні екскурсії - це така форма роботи, яка скерована на вивчення учнями поза межами школи, але під керівництвом вчителя, певних предметів, явищ, процесів шляхом живого і безпосереднього сприймання їх. Вони дають можливість набувати знання шляхом «живого споглядання». Екскурсії можуть бути різні за змістом, часом, за місцем у навчальному процесі. Кожна екскурсія має в основному єдину чітку структуру: підготовка до екскурсії, інструктаж, екскурсія, опрацювання матеріалу екскурсії.

Семінарська форма навчальних занять використовується, головним чином, у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу в старших класах. Суть цієї форми роботи полягає в обговоренні колективом класу самостійно підготовлених доповідей, рефератів, повідомлень, вузлових питань, темп, проблеми. Основне завдання семінарських занять — поглиблення та систематизація знань. Семінарські заняття привчають учня самостійно мислити, оперувати знаннями. До них наближаються навчальні конференції, які проводяться з метою підведення підсумків довготривалої роботи.

Факультативні заняття є необов'язковими. Учні включаються до них на добровільних засадах, відповідно до своїх бажань, нахилів, запитів, інтересів. Основне завдання їх - розширення інтересів і творчих здібностей учня.

До форм навчання, що мають яскраво виражений контролюючо-перевірочний характер відносяться колоквіуми та заліки, які дають можливість перевірити знання учня, встановити недоліки. Ці форми роботи привчають учнів до самостійної роботи, систематизують набуті знання, сприяють переходу загальних знань в особисті. Перелічені нетрадиційні форми навчальної роботи стимулюють учня, формують уміння і навички її навчальної діяльності і підвищити рівень знань.