Сутність поняття "зміст освіти", його історичний характер.

Зміст освіти (чому навчати? чим учні мають оволодіти під час навчання?) – система наукових знань про природу, суспільство, людське мислення, практичних умінь і навичок, та способів діяльності, світоглядних, моральних, естетичних ідей, та відповідної поведінки, якими повинен оволодіти учень у процесі навчання.

Це категорія історична, бо на різних етапах історії суспільства він змінювався. ДИВ.ТАБЛИЦЮ

В основі змін лежать:

- об’єктивні (рівень розвитку суспільства, його потреби, рівень розвитку культури, науки, техніки);

- суб’єктивні фактори (політика панівних класів, методологічна позиція окремих вчених, діячів педагогічної науки).

Дискусія щодо змісту освіти ведеться головним чином між прихильниками двох основних теорій, які оформилися наприкінці XVІII – на початку XIХ століття:

Теорія формальної освіти. Її прихильник: Локк, Песталоцці, Кант, Гербарт – дотримувались стародавнього афоризму: багато знати – ще не означає бути розумним.

Сутність: найголовніше – це розвиток розуму в процесі навчання, тому зміст освіти треба добирати, виходячи з принципу, які предмети найбільше впливають на розвиток розуму (мови). В основі формальної освіти – філософія раціоналізму, тобто перевага надавалась класичній освіті, вивченню мов. На основі такого підходу працюють сьогодні граматичні школи в Англії.