Всебічне вивчення учнів класним керівником містить у собі попереднє знайомство з ними і щоденне їх вивчання.

Які методи і прийоми попереднього знайомства?

- Знайомство з особовими справами учнів. Попередні відомості про учнів, про стан їх здоров’я, про успішність навчання, про рівень їх вихованості ми можемо знайти у особових справах;

- Вивчення класного журналу за попередній рік. Це допоможе ознайомити з успішністю учнів та їх поведінкою;

- Бесіди з колишнім класним керівником та вчителями класу. Важливо отримати відомості про актив класу, про дисципліну, про учнів, які потребують особливої уваги;

- Інформація від директора і заступники директора школи. Під час цих бесід класному керівнику важливо отримати не тільки загальну інформацію про клас в цілому, але й з’ясувати, які учні потребують особливої уваги;

- Особисті зустрічі з учнями до початку навчального року. Живе, безпосереднє спілкування з учнями надає цінний матеріал для першого знайомства з ними, для вияву активу класу;

Бесіди з батьками учнів. Іноді деякі класні керівники до початку навчального року відвідують сім’ї окремих учнів та попередньо ознайомлюються з умовами їх життя та побуту. Це дає можливість ближче познайомитися з майбутніми учнями, і встановити безпосередній контакт з їх батьками.

У результаті попереднього знайомства з учнями класний керівник вже розуміє з ким доводиться співпрацювати.

Якщо класний керівник починає роботу у новому навчальному році з класом, яким вже керував у минулому році, він знайомиться лише з новими учнями.

До методів щоденного вивчання школярів відноситься: спостереження, бесіди з учнями, природний експеримент, бесіди з учнями, твори учнів, бесіди з батьками, педагогічні консиліуми, тощо.

Педагогічне спостереження за учнями – це особливий метод їх вивчення, це спеціально організоване сприйняття проявів у поведінці і життєдіяльності особистості і колективу. Перш за все важливо з’ясувати, що вивчати, за чим спостерігати і як фіксувати результати спостереження. Спостереження існує загальне і вибіркове. При загальному спостереженні класний керівник фіксує все, що вдається помітити у поведінці, висловлюваннях, емоційних реакціях учнів. При вибірковому спостереженні відзначаються окремі процеси і явища, наприклад, стосунки між дівчатами та хлопцями, наявність у школярів вмінь громадської роботи, і т.д.

Спостереження повинно бути планомірним і систематичним. Важливо окреслити план спостереження, в якому передбачено не тільки програму, але й послідовність, час і місце спостереження. Систематичність спостереження передбачає регулярність його здійснення.

Спостереження зазвичай проводиться у природних умовах навчання і виховання, під час різних видів діяльності учнів. Спостереження за учнями на своїх уроках, та уроках інших вчителів, дає змогу класному керівнику виявити особливості їх пізнавальної діяльності, ставлення до навчального предмету, їх інтереси і здібності, вміння, навички навчальної діяльності, вольові якості, тощо.

Результати спостережень за учнями досвідчені класні керівники фіксують у своїх педагогічних щоденниках. Це дає можливість прослідкувати за розвитком школярів протягом року і навіть декількох років, допомагає здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня.

Бесіди з учнями – займають важливе місце у процесі їх вивчення. Вони допомагають виявити мотиви поведінки дітей, їх інтереси та нахили. Вміло проведені бесіди дозволяють зазирнути в потаємне психіки учнів, в те, що приховано, що неможливо виявити під час спостереження. Якщо чуйно і уважно підходити до учня, він розповість про свої таємні бажання та мрії, про свої спостереження, про ставлення до вчителів, батьків, товаришів. Добре, якщо бесіда носить неофіційний характер, якщо вони природні, відверті і проводяться з дотриманням педагогічного такту. Бесіда не повинна стати допитом. Тактовна, тепла і задушевна бесіда – це не тільки метод вивчення учнів, але й важлива форма їх виховання. Під час бесіди класний керівник звичайно допомагає учням дати правильну оцінку тому чи іншому вчинку, вчить їх правильно поводитись і мислити. Бесіди з учнями проводяться індивідуально. Інколи доцільно проводити групові або фронтальні бесіди з усім класом.

Готуючи бесіду, важливо продумати її тему, приблизні питання, які слід ставити учням, місце і час проведення бесіди. Результати проведених бесід фіксуються у щоденнику класного керівника. Не рекомендується робити записи під час бесіди, бо це шкодить учням, обмежує щирість.

Твори учнівпроводяться з метою вивчення інтересів та схильностей учнів, вияву їх прагнень та ідеалів. Учням підліткового віку можна запропонувати приблизно такі теми творів: моє улюблене заняття; які книги люблю читати; чим я можу допомогти своєму класу; я хотів би бути схожий на …; чим я займаюсь у вільний час. У старших класах для написання домашніх творів можна запропонувати такі теми: моє улюблене місто...; найщасливіший день у моєму житті; що треба зробити, щоб наш клас став дружним; ким я хочу бути. Термін підготовки твору – 2-3 тижні. Об’єм не слід обмежувати.

Аналіз творів дозволяє краще пізнати інтереси та схильності учнів. Звісно було б неправильно на основі лише одних творів оцінювати особистість того чи іншого учня. Ці матеріали слід порівняти з іншими матеріалами, які отримані іншим шляхом.

Бесіди з батьками.Додатковий матеріал про учнів, про їх відповідальність, особливості характеру можна отримати ще і від батьків. Під час відвідування сім’ї учня та виклику батьків до школи класний керівник спілкується з ними і отримує потрібну інформацію. Це дає можливість отримати багато корисних свідчень про дітей і встановити тісний контакт між школою і сім’єю. А не знаючи дітей, не можна розраховувати на успіх виховання.

„Педагогічні консіліуми” - наради вчителів класу під керівництвом класного керівника. На них обговорюється питання складу класу, його характеристика та характеристика окремих учнів, колективно визначаються причини відставання та недоліки поведінки окремих учнів і одразу визначаються шляхи індивідуального підходу до таких учнів.

IV. Успіх багатогранної виховної роботи з класом багато в чому залежить від якості її планування.

Планування виховної роботи в класі не формальність, а необхідна умова успішної організації процесу виховання школярів. Складаючи план, класний керівник проектує розвиток класного колективу, і окремих учнів. Він не тільки розробляє виховні завдання, а й вказує основні шляхи і форми підвищення рівня вихованості учнів.

План роботи класного керівника – це науково обґрунтоване проектування становлення і розвитку колективу учнів класу і кожного вихованця зокрема.

План виховної роботи класного керівника – обов’язковий педагогічний документ. Класний керівник несе персональну відповідальність перед адміністрацією школи та органами народної освіти за складання та виконання плану виховної роботи.

Основні вимоги до плану:

- цілеспрямованість плану, тобто всі часткові виховні завдання повинні сприяти вирішенню основної мети – всебічному розвитку учнів;

- різноманітність змісту, форм і методів виховної роботи у класі. Не тільки класні збори і бесіди з відстаючими і недисциплінованими учнями, а й використання різноманітних форм і методів, які сприяють емоційності та інтенсивності виховної роботи, забезпечують систематичність та послідовність у вихованні учнів.

- Кожна наступна виховна справа повинна бути продовженням попередньої; дотримуватися реальності плану (не слід ставити нездійсненні завдання);

- узгодженості в плануванні роботи, тобто відповідності плану класного керівника загальношкільному плану, практичним справам учкому.

У плануванні виховної роботи в класі може бути корисним посібник „Орієнтовний зміст виховання в національній школі. Методичні рекомендації”, в якому розкрито питання змісту виховання з урахуванням вікових особливостей учнів молодших, середніх і старших класів, для кожного віку заплановано цікаві форми та методи реалізації цього змісту, види діяльності, до яких можна залучити учнів. Згідно з рекомендаціями згаданого посібника зміст виховної роботи класного керівника передбачає формування національної свідомості і самосвідомості; виховання духовної культури особистості; створення умов для вільного вибору світоглядних позицій; виховання поваги до конституції, законодавства України, державної символіки; виховання свідомого ставлення до навчання, розвиток пізнавальної активності та культури розумової праці; формування високої мовної культури, володіння українською мовою; утвердження принципів загальнолюдської моралі; формування творчої працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря; забезпечення високої художньо-естетичної культури особистості; забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорона і зміцнення їхнього здоров’я; формування екологічної культури людини, її гармонійних стосунків з природою розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов для її самореалізації.

В шкільній практиці класні керівники складають плани по різному і вони мають різноманітну структуру. Це цілком виправдано, бо в різних класах різні умови роботи. Найбільш поширений вид планування – чверть, півріччя. А структура така: характеристика класу, завдання виховання, система виховної діяльності, робота з батьками.

План починається характеристикою класу, де відображено стан вихованості колективу, ступінь розвитку активності всіх учнів, якість знань, відхилення від норм поведінки окремих учнів та їх причини. Характеристика є основою для конкретизації завдань, виконання яких заплановано на чверть (півріччя).

Потім, класний керівник формулює основні завдання виховної роботи з класом.

Розділ: система виховної діяльності – основний. Головне місце у цьому розділі відводиться практичним діям учнівського колективу, які сприяють всебічному гармонійному розвитку особистості.

Заключний розділ плану – робота класного керівника з батьками: тематика батьківських зборів, робота з класним батьківський комітетом, відвідування родин вдома, бесіди з батьками. Спираючись на план виховної роботи на чверть (півріччя), класний керівник може розробити план на тиждень, який конкретизує виховні заходи.

Нерідко класні керівники складають короткі плани проведення окремих виховних заходів (диспут, екскурсія, читацька конференція).

Ось приблизна форма плану роботи класного керівника: