Індивідуальна виховна робота проводиться з учнями в школі, а також при відвідуванні сім’ї учня. У цьому випадку класний керівник спирається на підтримку батьків.
Групова виховна робота. Це робота з окремими групами учнів. В процесі повсякденної роботи класний керівник відбирає та поступово формує активне ядро класу, час від часу збирає цей актив та радиться з ним. Наприклад, при підготовці до екскурсії, до походу по рідному краю, він попередньо проводить бесіду з активом, дає окремі доручення, пов’язані з організацією учнів під час екскурсії, краєзнавчого походу. Така спільна робота є прекрасним засобом виховання громадської активності.
Нерідко, у класі з’являються невеликі неформальніі колективи (мікро колективи). Вони створюються, зазвичай, на основі спільних інтересів та спільних справ (колекціонування марок, розведення голубів, виготовлення якої-небудь моделі та ін.). Класний керівник повинен цікавитися діяльністю цих колективів, направляти їх роботу в правильному руслі.
зміст, форми та методи роботи класних керівників в концентрованому вигляді:
| Завдання | Зміст роботи | Форми та методи |
| Виховання свідомого ставлення до навчання. Підготовка учнів до праці та вибору професії. Виховання соціально значущих якостей особистості школяра. Виховання культури поведінки та художніх здібностей учнів. Екологічне виховання учнів Валеологічне виховання учнів. Спільна робота з батьками та громадськістю. | Піклування про розширення кругозору учнів, про раціональне використання навчального та позакласного часу. Виховання добросовісного відношення до навчальних обов’язків. Просвіта учнів щодо праці, вибору професії. Переконання про необхідність вибору професії з урахуванням покликання та потреб суспільства в кадрах. Практична підготовка до праці та вибору професії. Допомога учням у виборі професії. Виховання політичної культури. Правове виховання. Виховання загальнолюдських та національних моральних якостей. Виховання культури поведінки в громадських місцях, в школі та дома. Розвиток художніх здібностей шляхом залучення учнів до різноманітних видів художньої самодіяльності. Естетичне виховання засобами природи, літератури та мистецтва. Просвіта учнів щодо екології. Залучення учнів до природоохоронної діяльності. Ознайомлення з природними факторами самооздоровлення. Санітарно-гігієнічні умови зміцнення здоров’я. Фізичні методи самооздоровлення.Самооздоровлення засобами художньої творчості. Робота з батьківським комітетом класу. Педагогічна просвіта батьків | Залучення учнів до занять в гуртках, факультативах, конкурсах, до читання додаткової літератури. Бесіди про НОТ учнів, гігієну розумової праці, рекомендації як розв’язувати задачі, писати твори, швидко читати, та ін. Бесіди, диспути, конференції, зустрічі, розмови про значення освіти в сучасних умовах. Участь в корисній праці, в трудових об’єнаннях, в самообслуговуванні в школі та дома. Колективні та індивідуальні консультації та рекомендації соціологів, психологів, мед.працівників. Бесіди з батьками. Виконання різноманітних засобів профорієнтації. |
| Читання та обговорення газетних та журнальних статтей, політінформації, диспути і конференції, усні журнали, екскурсії та походи, зустрічі з працівниками правоохоронних органів, вивчення правил поведінки учнів, бесіди про патріотизм та дружбу між народами, честь та гідність, дружбу хлопчиків та дівчаток, про кохання. Бесіди, диспути, конференції про культуру поведінки, зустрічі з працівниками літератури та мистецтва, екскурсії до музеїв, на виставки, перегляд та обговорення кінофільмів, телепередач, конкурс творчих робіт, художньої самодіяльності. Екскурсії в природу. Створення екологічної стежини, краєзнавчих музеїв, конкурси, вікторини, виставки творчих робіт з природних матеріалів. Профілактика здоров’я учнів. Бесіди про здоров’я та шляхи його зміцнення. Організація самооздоровлення учнів. Батьківські збори, обмін досвідом виховання дітей в сім’ї. Колективні та індивідуальні консультації. Лекції, доповіді, обговорення матеріалів періодичних видань, тощо. |
Складний процес виховання учнів потребує від класного керівника більших зусиль, ніж від вчителя-предметника, різноманітних якостей особистості, знань, вмінь і навичок організації виховної роботи з учнівським колективом і з окремими учнями. Вивчення педагогічної літератури дає нам можливість скласти професіограму класного керівника. Вона може виглядати так:
- Серед основних громадянських та психологічно-педагогічних якостей особистості класного керівника потрібно вважати головними громадянську зрілість, моральну зрілість, громадську активність. Ці якості потрібні кожному, але особливо класному керівникові, бо він виховує і словом, і прикладом;
- захоплення професією вихователя, любов до дітей, гуманне ставлення до них, висока вимогливість до себе і до учнів. Комунікабельність, вічливість у спілкуванні, знаходження спільної мови з педагогічним колективом. Вміння встановлювати ділові стосунки з адміністрацією школи, батьківським колективом, громадськістю;
- наявність інформаційних вмінь і навичок. Вміння яскраво, виразно, логічно викладати свої думки, переконувати, зацікавлювати, зробити співрозмовника своїм однодумцем. Досвідчений класний керівник намагається ставити перед дітьми цікаві ідеї та перспективи, забезпечувати діловий характер життя та праці дитячого колективу, високий емоційний настрій;
- до основних якостей відноситься також тактовність, витримка, самовладання, чуйність, спостережливість, щирість, винахідливість, твердість і послідовність у словах та діях, акуратність та зовнішня охайність;
- класне керівництво вимагає наявності глибоких та різнобічних психолого-педагогічних знань і, перш за все, теорії та практики, методики виховання дітей, роботи з батьками;
- професіограма класного керівника включає ряд організаторських вмінь та навичок. Вміння планувати виховну роботу, доцільність вибору тих чи інших видів діяльності вчителя, вміння правильно враховувати і оцінювати результати виховання (вміння виявляти актив класу, працювати з ним, контролювати та допомагати у виконанні громадських доручень, робота з батьками);
- наявність різноманітних творчих вмінь: малювати, співати, танцювати,спортивно-туристичні вміння;
- психологічна готовність до виконання функцій класного керівника, прагнення добре їх виконувати.
Всебічну підготовку студента до виконання обов’язків вчителя і класного керівника забезпечує ВНЗ. Він готує кожного до праці творчої і кваліфікованої. Але професійна підготовка вчителя-вихователя, це не тільки засвоєння профілюючих та психолого-педагогічних дисциплін, а й здатність до постійного вдосконалення. Звідси завдання студентів як майбутніх педагогів – налаштуватися на безперервну освіту.
Найперша умова – це виробити потребу в професійному самовдосконаленні. Це перехід з позициї учня („Я – студент, нехай мене навчають і виховують”), на позицію майбутнього спеціаліста („Я – майбутній вчитель і готуюсь бути майстром педагогічної праці”). Друга умова – усвідомлення постійної потеби прагнути професійного вдосконалення, готовності до пошуку подолання труднощів. Третя умова - діяльнісний підхід до професійного самовдосконалення. На питання, чи може кожен вчитель стати майстром, оволодіти мистецтвом навчання і виховання учнів, навчитися працювати творчо, А. С. Макаренко відповів: „Так!” Але лише за умови постійної роботи над собою. Сам А. С. Макаренко є для нас прикладом людини, яка працювала творчо, яка вчилась сама і навчала інших: брав уроки у акторів, постійно вдосконалював свою педагогічну техніку.
ІІІ. Щоб правильно виховувати учнів, їх потрібно добре знати. Великий вітчизняний педагог К.Д.Ушинський у передмові до своєї праці „Людина як предмет виховання” писав про те, що якщо педагогіка хоче виховати людинувсебічно, то вона повинна перш за все, досконало її знати. Ці слова є правилом для кожного класного кервіника.
Вивчення учнів потребує знань психологічних якостей особистості школяра, а також оволодіння принципами і методами педагогічного дослідження. На відміну від педагогів-теоретиків, класний керівник вивчає своїх вихованців лише з практичною метою: краще знати, щоб краще виховувати.
Заради отримання об’єктивних даних про інтелект, характер, здоров’я та про інші якості школярів, класний керівник виконує такі основні вимоги: вивчає учнів у природному для них середовищі, у єдності з умовами його життєдіяльності; постійно враховує індивідуальні та вікові зміни; вивчає школяра цілісно, в усіх його проявах; вивчаючи - виховує, виховуючи - вивчає.
Програма вивчання особистості школяра враховує, перш за все, ознайомлення з умовами його життя: склад сім’ї, її матеріальне забезпечення, сімейні традиції, стосунки між батьками, умови для навчання тощо. Класний керівник повинен знати про стан здоров’я батьків, про спадкову схильність дитини до хвороб, тип виховання, оточення сім’ї.
Дуже важливим питанням також є ставлення школяра до оточуючих - батьків, вчителів, товаришів по класу. Слід відмітити наскільки він уважний, чемність учня, чи здатний він ідеалізувати людей чи критикувати їх, вимогливість більше до себе чи до інших, коло друзів, нахил володіти ситуацією чи підкоритися.
Необхідно виявити його ставлення до навчання і праці: добросовісно чи недобросовісно навчається, які предмети до вподоби, наскільки систематично виконує домашнє завдання, чи допомагає товаришам по класу, як розвинена самостійність в роботі, тощо. Ставлення до фізичної праці: якій праці надає перевагу, трудолюбивий чи лінивий, як ставиться до інструментів та матеріалів, наскільки дбайливий та акуратний у праці.
Успішність навчання багато в чому залежить від нахилів і здібностей учнів. Тому важливо визначити, якими здібностями володіють учні, який у кожного з них тип мислення і пам’яті, швидко чи повільно засвоюють новий матеріал, чи мають фантазію, чим займаються у вільний час.
Окреме питання для вивчення школяра – його ставлення до громадської роботи: які доручення і як виконує, як розвинена ініціативність, почуття відповідальністі та обов’язку.
Професор К. К. Платонов рекомендує класному керівнику у процесі вивчення учнів виділяти дві групи властивостей і якостей особистості:
1. Особливості загальних властивостей і якостей особистості – спрямування особистості, її моральні якості, характер, темперамент і здібності.
2. Особливості окремих психологічних процесів – особливості сприйняття та уваги, психомоторні особливості, особливості мислення, пам’яті, емоційно- вольові особливості. Вивчення спрямованості учня дає відповідь на питання: „Що він хоче?”; вивчення його здібностей – на питання: „Що він може?”; вивчення характеру – на питання: „Хто він є?”.
Вивчення учня - не самоціль. Це дає можливість класному керівнику прогнозувати розвиток школяра, передбачати та попереджувати його труднощі в навчанні, створювати для його розвитку найбільш сприятливі умови. Знання особливостей психічного розвитку школяра потребують вчителі-предметники та батьки.
Класний керівник також вивчає колектив класу. Основними показниками вихованості і зрілості колективу є організованість, згуртованість, наявність здорової громадської думки, гуманність внутрішньоколективних стосунків. Об’єктивність виявлення рівня вихованості школяра та учнівського колективу залежить від правильного використання різноманітних методів дослідженя.
Дата добавления: 2015-10-19; просмотров: 1489;