Живі організми як середовище існування

Численні види живих організмів протягом усього життя або частини життєвого циклу мешкають в інших живих істотах, тіла яких є для них середовищем, що суттєво відрізняється за властивостями від зовнішнього.

Використання одними організмами інших як середовища існування – дуже давнє і поширене у природі явище. Навіть дуже прості, доядерні, організми (бактерії, синьо-зелені водорості та ін.) мають своїх співмешканців. Серед бактерій нещодавно відкрито рід Bdellovibrio, представники котрого є спеціалізованими внутрішньоклітиннними паразитами багатьох інших бактерій. Практично немає жодного виду багатоклітинних організмів, які б були позбавлені внутрішніх мешканців. Чим вища організація господарів, чим більший ступінь диференційованості їхніх тканин і органів, тим різноманітніші умови вони можуть дати своїм співмешканцям. З другого боку паразитів більше між нижче організованих (мікроорганізми, примітивні багатоклітинні …).

Одна з- головних переваг паразитів – щедре постачання їжі за рахунок вмісту клітин, соків і тканин тіла господаря або вмісту його кишечника. багата і легкодоступна їжа є умовою швидкого росту паразитів. Там, де дозволяє простір, наприклад, у травному каналі хребетних, паразити можуть досягати дуже великих розмірів порівняно з їхніми родичами, які живуть вільно. Так людська і свиняча аскариди – одні найбільших представників класу нематод, а лентець широкицй, бичачий і свинячий солітери – велетні серед плоских червів: вони сягають у довжину 8-12 м, тоді як найбільші тропічні турбелярії не перевищують 60 см.

Таким чином, паразити, як і ті види, що живуть вільно, володіють складною системою пристосувань до свого середовища існування. Їхня будова і організація відбивають специфіку цього середовища. У представників різних груп, які ведуть паразитичний спосіб життя, часто розвиваються схожі типи пристосувань.

Кожен організм є пристосованим до того середовища, в якому він живе. Пристосування організмів до середовища мають назву адаптацій. Це одна з основних властивостей живого, яка забезпечує саму можливість організмів виживати і розмножуватись. Адаптації постійно виникають і змінюються в ході еволюції залежно від змін середовища.