Тема 1. Контроль якості аудиторських послуг в Україні
Особливість професії аудитора полягає в тому, що він виконує важливу суспільну функцію: виражає незалежну думку про вірогідність бухгалтерської звітності, відповідність організації та порядку ведення бухгалтерського обліку законодавству, на основі якого згодом користувачі (представники банків, інвестиційних компаній, контрагентів та ін.) будуть вирішувати, питання співпраці з даним економічним суб'єктом. Саме тому для аудитора важливо не обманути очікування тих людей, які при прийнятті різних економічних рішень ґрунтуються на аудиторському висновку. Тому так актуальне питання про якість аудиторської перевірки.
Як показує закордонна практика, для одержання визнання на ринку, аудиторські організації зобов'язані мати внутріфірмові стандарти аудиту, що враховують специфіку їхньої діяльності. Відповідно до законодавства більшості країн (США, Великобританія, Німеччина), а також міжнародним угодам в сфері захисту об'єктів інтелектуальної власності, внутріфірмові стандарти аудиту становлять комерційну таємницю. На їхню розробку потрібні значні кошти й довгі роки практичної роботи, тому внутріфірмові стандарти під силу тільки великим аудиторським фірмам зі значним науковим потенціалом. У зв'язку з цим за наявністю (відсутність) внутрішніх стандартів аудита в певній мірі можна судити про якість перевірок, проведених конкретною аудиторською фірмою.
Гарантія якості аудиту є найважливішим професійним інструментом, який гарантує для громадськості й контролюючих органів, що аудитори виконують свою діяльність на основі загально визнаних стандартів аудиту і Кодексу професійної етики. Гарантія якості також сприяє удосконаленню професійної якості. В рекомендаціях комісії Європейського співтовариства визначено, що «аудиторські висновки повинні давати певний мінімум впевненості щодо достовірності фінансової інформації». Вказане можливо лише за умови вжиття необхідних заходів для того, щоб включити в систему гарантії якості усіх аудиторів, які здійснюють аудит, та встановлення критеріїв гарантії якості.
На виконання вимог Європейського співтовариства АПУ розробила й прийняла Національну концептуальну основу забезпечення якості аудиторських послуг в Україні, якою передбачено, що відповідальність за впровадження відповідної політики і процедур покладається на кожного суб’єкта аудиторської діяльності.
Без перебільшення можна стверджувати, що з прийняттям Закону України "Про аудиторську діяльність" в редакції ЗаконуУкраїни від 14 вересня 2006 року №140-У започатковано новий етап в розвитку національного аудиту. Зокрема, статтею 12 цього Закону визначено, що Аудиторська палата України (далі - АПУ) здійснює таку важливу функцію, як контрольна, а саме:
- здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;
- здійснює заходи із забезпеченню незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг.
З метою забезпечення повноважень з контролю за аудиторською діяльністю АПУ була розроблена й затверджена Концептуальна основа контролю аудиторської діяльності в Україні. Ця Концептуальна основа визначає напрямки, за якими АПУ проводить контроль аудиторської діяльності в Україні, та заходи контролю.
Ключовим напрямком контролю за аудиторською діяльністю є контроль якості аудиторських послуг. З цією метою АПУ організує:
- проведення зовнішніх перевірок систем контролю якості;
- моніторинг з питань контролю аудиторської діяльності;
- застосування додаткових процедур щодо забезпечення контролю якості та дисциплінарних заходів за наслідками контролю;
- інформування суспільства про функціонування систем контролю якості аудиторських послуг в Україні.
Відповідно до Концептуальної основи Аудиторською палатою України було прийнято рішення від 15 листопада 2007 року № 184/3 про створення структурного підрозділу АПУ «Комітет з контролю за аудиторською діяльністю». Предметом діяльності Комітету, зокрема, є проведення зовнішніх перевірок діяльності аудиторських фірм та аудиторів.
Проведені АПУ перевірки аудиторських фірм, розгляд матеріалів скарг на дії аудиторів, свідчать, що значна частина помилок аудиторів обумовлена нечітким та неповним виконанням вимог Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики (далі - МСАНВ).
Проте відповідь на запитання, чи можна узагальнювати ці результати перевірок на більше ніж 2000 суб'єктів аудиторської діяльності в Україні, отримаємо в найближчі 5 років. Саме цей термін визначено в Положенні про зовнішні перевірки для обов'язкового проходження кожним суб'єктом аудиторської діяльності зовнішньої перевірки контролю якості аудиторських послуг.
Враховуючи періодичність зовнішніх перевірок, АПУ спонукає аудиторські фірми і аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю як фізичні особи-підприємці, самостійно розробляти й впровадити в свою практику систему контролю якості аудиторських послуг. Створення таких систем контролю якості вимагається Міжнародним стандартом контролю якості 1 (МСКЯ 1) та Кодексом етики професійних бухгалтерів МФБ (Кодекс етики).
Відповідно до МСКЯ 1 кожна аудиторська фірма повинна розробити і впровадити таку систему контролю якості, яка би надала їй обґрунтовану впевненість, що сама фірма та її персонал діють у відповідності з професійними стандартами й законодавчими вимогами, а звіти, що надаються фірмою за результатами виконання завдання, відповідають обставинам.
Таким чином, кожна аудиторська фірма через створену нею систему контролю якості буде здійснювати самоконтроль за дотриманням вимог МСАНВ.
На виконання статті 12 Закону № 140У, МСКЯ 1 та Кодексу етики Аудиторська палата України затвердила Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг. При цьому АПУ вирішила, що аудиторські фірми та аудитори, які займаються аудиторською діяльністю, зобов’язані розробити відповідні політики та процедури контролю якості аудиторських послуг згідно з вимогами до 1 жовтня 2008року.
Положення щодо політики й процедур забезпечення незалежності та внутрішнього контролю за якістю послуг були розроблені ще в 2006-2007 роках. Проте такі положення на сьогодні не в повній мірі відповідають вимогам МСКЯ, зокрема, не розроблено політику та процедури щодо відповідальності керівництва, щодо дотримання персоналом фірми етичних вимог, щодо виконання завдань відповідно до професійних стандартів.
Згідно з МСКЯ система контролю якості послуг аудиторських має складатися з таких елементів:
а) відповідальність керівництва за організацію контролю якості на фірмі; .
б) етичні вимоги;.
в) прийняття завдання та продовження співпраці з клієнтом і виконання специфічних завдань;
г) людські ресурси;.
ґ) виконання завдання; .
д) моніторинг.
Щодо кожного з наведених елементів на аудиторській фірмі мають бути встановлені політика й процедури контролю якості відповідно до встановлених вимог. Політика й процедури контролю якості аудиторської фірми мають бути викладені письмово у формі відповідного документа та зафіксовані на паперових або електронних носіях з дотриманням вимог до аудиторської документації. Персонал аудиторської фірми має бути ознайомлений і розуміти політику й процедури контролю якості, які застосовані в аудиторській фірмі.
Впровадження систем контролю якості аудиторських послуг в аудиторських фірмах і зовнішній контроль за цим процесом з боку АПУ дозволить підвищити рівень та якість аудиторських послуг в Україні.
Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 1053;