На одну особу населення України, кг

Отже, проблема забезпечення якості та безпеки продовольства нині є однією з головних, що зумовлено насамперед різким зни­женням якості багатьох продуктів харчування та сировини, зокре­ма м'ясо-молочної, плодоовочевої продукції та зерна через пору­шення технологій їхнього виробництва, застосування ГМО. Також досить велику частку займають продукти, які мають високий вміст шкідливих металів, пестицидів, неконтрольовані харчові добавки.

Рис. 14.1.4. Структура фальсифікованої продукції на ринку України

(без урахування алкогольних напоїв)

Таким чином, проблема раціонального харчування набирає, все більшого значення. Водночас підвищення ефективності сільського господарства досягається переважно шляхом застосування добрив, гербіцидів і пестицидів, розвитку механізації, виведення нових сортів рослин і порід тварин, впровадження прогресивних техно­логій вирощування сільськогосподарських культур, спеціалізації господарств.

З точки зору екології не всі ці засоби однаково безпечні. Інтен­сивна хімізація сільського господарства викликає підвищену не­безпеку для довкілля і здоров'я людей. За даними ВООЗ (Всесвіт­ня організація охорони здоров'я) кількість отруєнь пестицидами досягає 1,5 млн. випадків щорічно.

Не менш суттєвого впливу на навколишнє середовище завдають мінеральні добрива. Незважаючи на високий економічний ефект, збагачення ґрунту азотом, фосфором, калієм та іншими мікроеле­ментами, добрива мають певний баласт.

Ученими встановлено, що основним джерелом шкідливих ре­човин, які надходять у сировину, є довкілля. У числі екологічних проблем - виведення з обороту зон екстенсивного землекористу­вання, скорочення розораності земель, екологічно обґрунтоване паювання земель, відновлення природної родючості ґрунтів, як природного ресурсу і якості життєвого середовища.

За оцінками вітчизняних спеціалістів, в Україні на частку збит­ків, що завдаються сільському господарству від забруднення атмо­сфери припадає 20% комплексного економічного збитку і 15% від «бруднення водних ресурсів. Збитки, завдані навколишньому се­редовищу при використанні необґрунтованої системи внесення мі­неральних добрив, щорічно оцінюються в розмірі 18-22 млн. дола­рів США. Ще більші втрати мають місце внаслідок використання хімічних засобів захисту рослин.

Збалансований, ефективний розвиток виробництва екологічно чистих продуктів харчування неможливий без вирішення комп­лексу еколого-економічних проблем, які можна класифікувати за двома напрямами: по-перше, забезпечення підвищення еконо­мічної ефективності виробництва і по-друге, визначення пріори­тетності й ефективності заходів щодо екологізації виробництва.

Проблема здорового харчування має стати державною пробле­мою першочергової ваги за прикладом багатьох розвинутих кра­їн світу.

Екологізація виробництва в АПК повинна перешкоджати нега­тивному впливу технологічних процесів на стан навколишнього середовища. Основні завдання екологізації аграрного виробництва полягають у зниженні техногенного навантаження, підтримці природного потенціалу шляхом самовідновлюваного режиму при­родних процесів, стимулювання виробництва екологічно чистої продукції.

7.3. Економічна ефективність природоохоронних заходів

Основні питання економіки природокористування пов'язані з вибором раціонального співвідношення природоохоронних витрат й прийнятного економічного збитку та визначення ефективності природоохоронних заходів. Це пошук суспільного компромісу між економічним розвитком та природоохоронною діяльністю.

До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, що спрямовані на зменшення і ліквідацію негативно­го антропогенного впливу на навколишнє середовище. Це будів­ництво і експлуатація очисних споруд, розвиток маловідходних і безвідходних технологій, охорона та відтворення флори і фауни, охорона надр, боротьба з ерозією ґрунтів, розміщення підприємств і транспортної мережі з урахуванням екологічних вимог.

Загальна ефективність природоохоронних заходів (повний економічний ефект) проявляється:

• у сфері матеріального виробництва - приростом обсягів чистої продукції або прибутку, а в окремих підприємствах - зниженням собівартості продукції;

• у невиробничій сфері - економією витрат на виконання робіт і надання послуг;

• у сфері особистого споживання - скороченням витрат особис­тих коштів населення, спричинених забрудненням навколишнього середовища.

Ефективність природоохоронних заходів у землероб­стві є комплексна величина, що характеризується економічною, екологічною та соціальною складовою і визначається через відпо­відну систему економічних показників.

Економічна складова природоохоронних заходів визначається за такими показниками:

• продуктивність (виробництво основних видів продукції на 1 га сільськогосподарських угідь);

• капіталовіддача (вартість валової продукції на 1 грн. основного капіталу);

• окупність виробничих витрат (вартість валової продукції на 1 грн. витрат);

• матеріаловіддача (виробництво продукції на 100 грн. матері­альних витрат);

• зниження собівартості виробництва продукції рослинництва;

• ефективність капітальних вкладень;

• загальний рівень якості продукції рослинництва;

Екологічна складова ефективності визначається за такими показниками:

• коефіцієнтом екологічної ефективності (відношення фактич­них показників екологічної ефективності землеохоронних заходів до науково- обґрунтованих нормативів);

• динамікою стану і якості земельних ресурсів;

• динамікою збереження окремих видів рослин і тварин;

• динамікою показників негативного антропогенного впливу (інтенсивність використання, забруднення, зміна ландшафту, радіоактивність;

• темпами відтворення природного стану земельних ресурсів (рекультивація, система землеробства, створення заповідників тощо).

Соціальна ефективність характеризується такими показниками:

• темпами підвищення продуктивності праці;

• економією живої праці;

• динамікою рівня захворюваності населення;

• рівнем задоволення матеріальних і духовних потреб працівни­ків сільгосппідприємств;

• динамікою показників рівня жита сільського населення (осві­та, охорона здоров'я, культура, житлове і комунальне обслугову­вання, соціальне, транспортне забезпечення);

• структурою одержання і використання доходів населення.

Усі заходи, які спрямовані на охорону та раціональне викорис­тання сільськогосподарських угідь, сприяють підвищенню їхньої продуктивності та рівня грошової оцінки.

14.4. Удосконалення економічного механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища

Механізм господарювання у сфері природокористування - це система заходів з управління, планування та економічного стиму­лювання, спрямованого на раціональне природокористування.

Економічний механізм раціонального природокористування ві­діграє провідну роль в ефективному використанні навколишнього середовища, його засоби та інструменти можуть прямо чи опосеред­ковано впливати на темпи вичерпування природних ресурсів, ступінь забруднення води і повітря та ерозію ґрунтів, а також на наявність чи відсутність небезпеки зникнення цілих видів фауни і флори.

Однією з основних складових економічного механізму в аграр­ній сфері є економічне стимулювання раціонального використання і охорони природних ресурсів. З практики його застосування ві­домі такі основні напрями:

- стимулювання інтенсивності та ефек­тивності аграрного землекористування і сільськогосподарського виробництва;

- охорона агроландшафтів та суміжних з ними водних екосистем;

- концентрація землевласності та землекористування.

Кожний із зазначених напрямів має свій набір економічних засобів регулювання та методів їхньої практичної реалізації.

Найбільш відомими методами економічного стимулювання інтенсивності та ефективності аграрного природокористування є:

- державна підтримка розвитку інфраструктури сільської території, аграрної науки, підготовки та перепідготовки кадрів;

- надання державою пільгових кредитів та субсидій суб'єктам сільськогосподарської діяльності на придбання екологічно безпеч­них матеріально-технічних засобів виробництва;

- державна підтримка діяльності і доходів аграрних товаровиробників.

Перелік питань для самостійної роботи і аудиторного контролю

1. Розкрийте суть терміну "природокористування".

2. Чим обумовлена об'єктивна необхідність раціоналізації приро­докористування в аграрній сфері?

3. Назвіть та розкрийте зміст основних принципів раціонального природокористування.

4. Визначте основні проблеми природокористування аграрної сфе­ри та обґрунтуйте перспективні напрями їхнього вирішення.

5. У чому суть поняття «екологізація виробництва»?

6. Охарактеризуйте сучасний стан та проблеми сфери споживання продуктів харчування в Україні.

7. Чим обумовлюється необхідність збільшення виробництва еко­логічно чистої продукції?

8. Які види діяльності належать до природоохоронних заходів? Наведіть приклади.

9. У чому полягає сутність економічної, екологічної та соціальної ефективності природоохоронних заходів?

10. Яка система показників характеризує економічну, екологічну та соціальну ефективність природоохоронних заходів в земле­робстві?

11. Розкрийте суть та складові системи прямого економічного стимулювання сільськогосподарських природокористувачів за здійснення природоохоронних заходів.

12. Охарактеризуйте основні елементи економічного механізму стимулювання сільськогосподарських товаровиробників у ви­робництві екологічно чистої продукції.

13. Які основні напрями удосконалення економічного механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища?