На одну особу населення України, кг
Продукти | Рекомендо- вані норми споживання | Фактичне споживання | 2010р. у % до норми споживання | |||
Хлібні продукти | 141.0 | 124,9 | 123,5 | 111.3 | 110.2 | |
М'ясо і м'ясопродукти | 68.2 | 32,8 | 39.1 | 52,0 | 62.6 | |
Молоко та молочні продукти | 373,2 | 199,1 | 225,6 | 206,4 | 54,3 | |
Яйця, шт. | 103,5 | |||||
Картопля | 131,0 | 135.4 | 35.6 | 128.9 | 104.0 | |
Овочі і баштанні продовольчі культури | 102,5 | 101,7 | 120,2 | 143.5 | 89,1 | |
Плоди, ягоди та виноград | 47,4 | 29,3 | 37,1 | 18.0 | 53,3 | |
Риба та рибні продукти | 17,5 | 8,4 | 14,1 | 14,5 | 72,5 | |
Цукор | 50,0 | 36,8 | 38.1 | 37,1 | 97.6 | |
Олія | 11.6 | 9.4 | 13,5 | 14,8 | 113,8 |
Отже, проблема забезпечення якості та безпеки продовольства нині є однією з головних, що зумовлено насамперед різким зниженням якості багатьох продуктів харчування та сировини, зокрема м'ясо-молочної, плодоовочевої продукції та зерна через порушення технологій їхнього виробництва, застосування ГМО. Також досить велику частку займають продукти, які мають високий вміст шкідливих металів, пестицидів, неконтрольовані харчові добавки.
Рис. 14.1.4. Структура фальсифікованої продукції на ринку України
(без урахування алкогольних напоїв)
Таким чином, проблема раціонального харчування набирає, все більшого значення. Водночас підвищення ефективності сільського господарства досягається переважно шляхом застосування добрив, гербіцидів і пестицидів, розвитку механізації, виведення нових сортів рослин і порід тварин, впровадження прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, спеціалізації господарств.
З точки зору екології не всі ці засоби однаково безпечні. Інтенсивна хімізація сільського господарства викликає підвищену небезпеку для довкілля і здоров'я людей. За даними ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я) кількість отруєнь пестицидами досягає 1,5 млн. випадків щорічно.
Не менш суттєвого впливу на навколишнє середовище завдають мінеральні добрива. Незважаючи на високий економічний ефект, збагачення ґрунту азотом, фосфором, калієм та іншими мікроелементами, добрива мають певний баласт.
Ученими встановлено, що основним джерелом шкідливих речовин, які надходять у сировину, є довкілля. У числі екологічних проблем - виведення з обороту зон екстенсивного землекористування, скорочення розораності земель, екологічно обґрунтоване паювання земель, відновлення природної родючості ґрунтів, як природного ресурсу і якості життєвого середовища.
За оцінками вітчизняних спеціалістів, в Україні на частку збитків, що завдаються сільському господарству від забруднення атмосфери припадає 20% комплексного економічного збитку і 15% від «бруднення водних ресурсів. Збитки, завдані навколишньому середовищу при використанні необґрунтованої системи внесення мінеральних добрив, щорічно оцінюються в розмірі 18-22 млн. доларів США. Ще більші втрати мають місце внаслідок використання хімічних засобів захисту рослин.
Збалансований, ефективний розвиток виробництва екологічно чистих продуктів харчування неможливий без вирішення комплексу еколого-економічних проблем, які можна класифікувати за двома напрямами: по-перше, забезпечення підвищення економічної ефективності виробництва і по-друге, визначення пріоритетності й ефективності заходів щодо екологізації виробництва.
Проблема здорового харчування має стати державною проблемою першочергової ваги за прикладом багатьох розвинутих країн світу.
Екологізація виробництва в АПК повинна перешкоджати негативному впливу технологічних процесів на стан навколишнього середовища. Основні завдання екологізації аграрного виробництва полягають у зниженні техногенного навантаження, підтримці природного потенціалу шляхом самовідновлюваного режиму природних процесів, стимулювання виробництва екологічно чистої продукції.
7.3. Економічна ефективність природоохоронних заходів
Основні питання економіки природокористування пов'язані з вибором раціонального співвідношення природоохоронних витрат й прийнятного економічного збитку та визначення ефективності природоохоронних заходів. Це пошук суспільного компромісу між економічним розвитком та природоохоронною діяльністю.
До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, що спрямовані на зменшення і ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище. Це будівництво і експлуатація очисних споруд, розвиток маловідходних і безвідходних технологій, охорона та відтворення флори і фауни, охорона надр, боротьба з ерозією ґрунтів, розміщення підприємств і транспортної мережі з урахуванням екологічних вимог.
Загальна ефективність природоохоронних заходів (повний економічний ефект) проявляється:
• у сфері матеріального виробництва - приростом обсягів чистої продукції або прибутку, а в окремих підприємствах - зниженням собівартості продукції;
• у невиробничій сфері - економією витрат на виконання робіт і надання послуг;
• у сфері особистого споживання - скороченням витрат особистих коштів населення, спричинених забрудненням навколишнього середовища.
Ефективність природоохоронних заходів у землеробстві є комплексна величина, що характеризується економічною, екологічною та соціальною складовою і визначається через відповідну систему економічних показників.
Економічна складова природоохоронних заходів визначається за такими показниками:
• продуктивність (виробництво основних видів продукції на 1 га сільськогосподарських угідь);
• капіталовіддача (вартість валової продукції на 1 грн. основного капіталу);
• окупність виробничих витрат (вартість валової продукції на 1 грн. витрат);
• матеріаловіддача (виробництво продукції на 100 грн. матеріальних витрат);
• зниження собівартості виробництва продукції рослинництва;
• ефективність капітальних вкладень;
• загальний рівень якості продукції рослинництва;
Екологічна складова ефективності визначається за такими показниками:
• коефіцієнтом екологічної ефективності (відношення фактичних показників екологічної ефективності землеохоронних заходів до науково- обґрунтованих нормативів);
• динамікою стану і якості земельних ресурсів;
• динамікою збереження окремих видів рослин і тварин;
• динамікою показників негативного антропогенного впливу (інтенсивність використання, забруднення, зміна ландшафту, радіоактивність;
• темпами відтворення природного стану земельних ресурсів (рекультивація, система землеробства, створення заповідників тощо).
Соціальна ефективність характеризується такими показниками:
• темпами підвищення продуктивності праці;
• економією живої праці;
• динамікою рівня захворюваності населення;
• рівнем задоволення матеріальних і духовних потреб працівників сільгосппідприємств;
• динамікою показників рівня жита сільського населення (освіта, охорона здоров'я, культура, житлове і комунальне обслуговування, соціальне, транспортне забезпечення);
• структурою одержання і використання доходів населення.
Усі заходи, які спрямовані на охорону та раціональне використання сільськогосподарських угідь, сприяють підвищенню їхньої продуктивності та рівня грошової оцінки.
14.4. Удосконалення економічного механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища
Механізм господарювання у сфері природокористування - це система заходів з управління, планування та економічного стимулювання, спрямованого на раціональне природокористування.
Економічний механізм раціонального природокористування відіграє провідну роль в ефективному використанні навколишнього середовища, його засоби та інструменти можуть прямо чи опосередковано впливати на темпи вичерпування природних ресурсів, ступінь забруднення води і повітря та ерозію ґрунтів, а також на наявність чи відсутність небезпеки зникнення цілих видів фауни і флори.
Однією з основних складових економічного механізму в аграрній сфері є економічне стимулювання раціонального використання і охорони природних ресурсів. З практики його застосування відомі такі основні напрями:
- стимулювання інтенсивності та ефективності аграрного землекористування і сільськогосподарського виробництва;
- охорона агроландшафтів та суміжних з ними водних екосистем;
- концентрація землевласності та землекористування.
Кожний із зазначених напрямів має свій набір економічних засобів регулювання та методів їхньої практичної реалізації.
Найбільш відомими методами економічного стимулювання інтенсивності та ефективності аграрного природокористування є:
- державна підтримка розвитку інфраструктури сільської території, аграрної науки, підготовки та перепідготовки кадрів;
- надання державою пільгових кредитів та субсидій суб'єктам сільськогосподарської діяльності на придбання екологічно безпечних матеріально-технічних засобів виробництва;
- державна підтримка діяльності і доходів аграрних товаровиробників.
Перелік питань для самостійної роботи і аудиторного контролю
1. Розкрийте суть терміну "природокористування".
2. Чим обумовлена об'єктивна необхідність раціоналізації природокористування в аграрній сфері?
3. Назвіть та розкрийте зміст основних принципів раціонального природокористування.
4. Визначте основні проблеми природокористування аграрної сфери та обґрунтуйте перспективні напрями їхнього вирішення.
5. У чому суть поняття «екологізація виробництва»?
6. Охарактеризуйте сучасний стан та проблеми сфери споживання продуктів харчування в Україні.
7. Чим обумовлюється необхідність збільшення виробництва екологічно чистої продукції?
8. Які види діяльності належать до природоохоронних заходів? Наведіть приклади.
9. У чому полягає сутність економічної, екологічної та соціальної ефективності природоохоронних заходів?
10. Яка система показників характеризує економічну, екологічну та соціальну ефективність природоохоронних заходів в землеробстві?
11. Розкрийте суть та складові системи прямого економічного стимулювання сільськогосподарських природокористувачів за здійснення природоохоронних заходів.
12. Охарактеризуйте основні елементи економічного механізму стимулювання сільськогосподарських товаровиробників у виробництві екологічно чистої продукції.
13. Які основні напрями удосконалення економічного механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища?
Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 674;