Складні
1. Стратифікаційна вибірка. Застосовується до неоднорідних генеральних сукупностей. Страти (верстви) виділяють за однією, двома чи більше ознаками, пов’язаними з історичними, природними, психічними, економічними аспектами діяльності досліджуваного об’єкта.
2. Метод квотової вибірки. Застосовують, коли до початку дослідження відомі широкі дані про контрольні ознаки елементів генеральної сукупності. Параметр квоти – це окремі показники контрольної ознаки (числа, поняття або знаки). Чисельність квотних ознак не повинна бути великою і на практиці не перевищувати 2-3 показників.
3. Багатоступеневий відбір. Використовується для дослідження великих генеральних сукупностей із складною структурою. Процес формування вибірки охоплює декілька етапів, на кожному з яких використовується той чи інший із попередньо розглянутих методів.
В програмі соціологічного дослідження обов’язково вказується, який тип вибірки використовується і чому, який є обсяг вибіркової сукупності. Подальшим етапом методичного розділу програми є обґрунтування методів соціологічного дослідження. Обґрунтувати методи дослідження – значить вибрати ті із них, які найбільш відповідають розв’язанню завдань соціологічного пізнання. Так як жоден із методів не є універсальним і характеризується чітко окресленими пізнавальними можливостями, то кожен з них має свої «плюси» і «мінуси», тобто позитивні риси і певні недоліки. Тому не буває методів «добрих» чи «поганих», а є методи адекватні або неадекватні поставленим завданням дослідження.
Організаційний розділ програми передбачає складання робочого плану дослідження. В ньому поетапно намічаються терміни проведення роботи, якщо потрібно фіксуються виконавці, складається кошторис витрат, улаштовується чисельність співробітників. Робочий план складається на базі стратегічного плану і відображає основні процедурні заходи. Завершення розробки плану дослідження є формальною підставою для початку робіт безпосередньо на об’єкті дослідження.
3. Методи збирання соціологічних даних (основними з яких є метод спостереження, метод експерименту, аналіз документів та метод опитування), забезпечують перехід від теоретичного знання про предмет дослідження до його емпіричного опису та аналізу.
Метод спостереженнязапозичений із природних наук. У контексті соціологічної науки він визначається як планомірне цілеспрямоване сприйняття явищ, прямої реєстрації подій очевидцем у процесі їх розгортання. Спостереження важливе джерело отримання соціологічної
інформації на стадії загальної розвідки, на етапі складання програми як початкового пункту пізнання. Цей метод створює можливість для безпосереднього сприйняття поведінки людей у конкретних умовах, опису взаємодії усіх її учасників та конфліктних ситуацій. Проте спостереження в силу своєї специфіки фіксує здебільшого поверхові поведінкові факти, зовнішні властивості досліджуваних об’єктів, а ціннісні орієнтації соціолога можуть накласти відбиток на процес його спостереження і стати джерелом викривлення отриманих даних, тому
воно частіше всього використовується спільно з іншими методами. Розрізняють спостереження включені і невключені, відкриті та інкогніто, вільні та стандартизовані, систематичні й випадкові, польові й лабораторні.
До спостереження умовно можна віднести соціальний експеримент. Застосування цього методу в соціології стало можливимзавдяки зростанню емпіричних досліджень, удосконалення процедуробстеження, розвитку математичної логіки, статистики і теоріїймовірності. Соціологічний експеримент використовується тоді, колитреба розв’язати завдання, пов’язані з реагуванням тієї чи іншоїсоціальної групи на внутрішні і зовнішні фактори, які вводяться ззовні уштучно створених і контрольованих умовах. В результаті соціальногоексперименту створюється можливість з’ясовувати причини появи і змінисоціальних явищ, а багаторазовий повтор досліду сприяєнагромадженню кількісних характеристик, за якими можна робити
висновки про типовість чи випадковість досліджуваних явищ. За характером об’єктів експерименти поділяються на економічні, правові, педагогічні, психологічні та ін. За специфікою завдань розрізняють науково-дослідні та практичні експерименти. Основним недоліком соціального експерименту є те, що штучні умови, в яких вони проводяться експерименти, можуть порушити природність перебігу соціального явища, що досліджується.
Аналіз документівпорівняно з попередніми методами має більші пізнавальні можливості. За своєю популярністю він поступається лише методу опитування. В окремих напрямах соціологічних досліджень (наприклад, у промисловій соціології), аналіз документів є домінуючим. Цей метод є одним із обов’язкових, з якого починаються практично всі дослідження. Відбір документів зумовлюється проблемою, предметом, цілями, завданням, організаційними можливостями дослідника. Останній повинен добре орієнтуватися в багатоманітності документів, тому соціологія здійснює їх класифікацію. За статусомдокументи поділяють на офіційні (урядові матеріали, постанови, заяви, плани роботи і звіти виробничих колективів і т.д.), які відображають суспільні зв’язки й колективні погляди, та особисті (документи, складені з ініціативи самих працівників, які містять їхню особисту думку щодо дослідницьких проблем). За цільовим призначеннямрозрізняють спеціальні документи, які складаються безпосередньо для соціологічного дослідження(анкети, плани, протоколи спостережень, дані експерименту) і побічні (довідкові видання, літературно-художні твори та інша література). За рівнем обробки інформаціївиділяють первинні документи, які складаються на базі прямого спостереження чи опитування (звіти з емпіричних соціологічних досліджень, протоколи зборів тощо) і вторинні являють собою обробку, узагальнення, опис, зроблені на основі первинних документів. За змістомдокументи класифікують на правові, історичні, економічні, технічні тощо. Найбільш розповсюдженим і широковживаним у соціології є метод опитування. Під час опитування об’єктивний матеріал, зібраний за допомогою інших методів дослідження (спостереження, аналізу документів), доповнюється інформацією про суб’єктивне сприйняття предмета дослідження. При опитуванні реєструють і мотиви, і результати діяльності індивідів. Джерелом інформації є усні чи письмові висловлювання респондентів про стан громадської думки та суспільної свідомості, об’єктивних явищ та процесів не тільки в теперішньому а й у минулому і майбутньому часі. Отже, якщо правильно організувати опитування, то можна отримати інформацію про всі проблеми.
Існує два основних види опитування: інтерв’ю і анкетне опитування.
Інтерв’ю –це метод одержання необхідної інформації шляхом безпосередньої цілеспрямованої бесіди інтерв’юера з респондентом (носієм інформації). Існує ціла низка різновидів інтерв’ю. За технікоюпроведення розрізняють вільне інтерв’ю (коли немає плану і завчасно сформульованих запитань); фокусоване спрямоване інтерв’ю (вивчення громадської думки щодо відомо конкретної події, факту, ситуації); стандартизоване (формалізоване) інтерв’ю (коли формулювання запитань, їх порядок, кількість і перелік можливих альтернативних відповідей, їх козування і форма запису передбачається і фіксуєтьсязаздалегідь). Перевага інтерв’ю полягає в тому, що завдяки прямому контакту з респондентом, є можливість отримати мало доступну для інших методів інформацію, зокрема зафіксувати „підтекст» емоційного забарвлення, зовнішніх реакцій співрозмовника і зробити висновки про його ставлення до предмета розмови, про щирість його відповідей.
Анкетне опитуванняпередбачає реєстрацію відповідей самим опитуваним. Анкетування може застосовуватися у дослідженні будь-якої соціальної проблеми, якщо для її розв’язання потрібна інформація про явища суспільної та індивідуальної свідомості (потреби, інтереси, мотиви, установки, думки, ціннісні орієнтації окремих індивідів чи соціальних груп). Анкета –впорядкований за змістом і формою набір запитань, спрямованих на розкриття змісту досліджуваної проблеми. Існують різні види опитування: через пресу (анкета друкується на сторінках журналів та газет, а відповіді на її запитання пересилаються в редакцію); поштов (анкети і відповіді на її запитання пересилаються поштою); роздаткове (анкети роздаються безпосередньо респондентам). Поштове та пресове опитування дають дуже низький відсоток повернення заповнених анкет, що потребує від соціолога додаткових зусиль для забезпечення репрезентативності одержаної інформації. Ефективність роздаткового анкетування залежить не тільки від змісту і структури анкети, а й від особистих якостей анкетера. Для аналізу міжособистісних відносин в малих групах застосовують соціометричний метод опитування. За його допомогою можна отриматиінформацію про позиції індивідів в групі, зокрема про типи
міжособистісних відносин, неформального лідера в групі, про міру диференціації та згуртованості в групі і т.д., і на її основі виявити позитивні, конфліктні, напружені або індиферентні ділянки, що має важливе значення для коригування міжособистісних відносин в групі. Коли в процесі соціальної роботи виникає потреба оцінити такі сторони об’єкта, самооцінка яких може виявитися неможливою або спотвореною, застосовують експертне опитування. Практика останніх років свідчить, що використання експертних оцінок у соціологічному дослідженні дає можливість підвищити рівень соціального управління.
Оцінки, отримані від компетентних осіб –експертів, які мають глибокі знання про предмет чи об’єкт дослідження, мають велике значення у вирішенні завдань соціального прогнозування і проектування. Експертне опитування використовується на всіх етапах організації соціологічного дослідження.
Контрольні запитання:
1. Розкрийте сутність соціологічного дослідження.
2. Дайте класифікацію основних видів соціологічного дослідження і вкажіть, коли вони використовуються.
3. З яких етапів складаються процеси соціологічного дослідження і які процедури проводяться на кожному з них?
4. Що таке програма соціологічного дослідження і яку роль вона грає в дослідницькому процесі?
5. Із яких компонентів складається програма соціологічного дослідження? Розкрийте сутність і структуру кожного із них.
6. Чим визначається концептуальна схема програмування соціологічних досліджень?
7. Що таке інтерпретація понять і яка її роль в організації і проведенні соціологічного дослідження?
8. Яка роль наукової гіпотези у дослідницькому процесі?
9. Що таке вибірка? Розкрийте ключові поняття вибіркового процесу.
10. Що означає обґрунтування методів соціологічного дослідження?
11. Назвіть основні методи соціологічного дослідження і розкрийте їх пізнавальні можливості.
12. Чому метод соціологічного опитування є найбільш поширеним у соціології?
Дата добавления: 2015-10-09; просмотров: 545;