Трудовий потенціал і його зв'язок із трудовими ресурсами

Під трудовими ресурсами розуміють частину населення, що має необхідний фізичний і інтелектуальний розвиток, здібності і знання для роботи в якій-небудь сфері праці. У нашій країні до складу трудових ресурсів включається працездатне населення в робочому віці. Це чоловіка у віці від 16 до 60 років і жінки від 16 до 55 років. Але слід зазначити, що в Україні уряд планує провести пенсійну реформу, яка підвищить пенсійний вік для жінок до 60 років.

На відміну від природних ресурсів трудові ресурси є особливим видом ресурсів. Їх не можна запасати чи відкладати їхнє використання на якийсь інший період. Процес відтворення трудових ресурсів дуже складний і багатогранний. Безперервність і відносно швидка зміна фаз життєдіяльності людей не дозволяють у повному обсязі врахувати все різноманіття цього процесу в динаміці. Звідси приходиться фіксувати стан трудових ресурсів лише на визначену календарну дату, а потім методом зіставлень з'ясовувати тенденції і динаміку змін їхньої чисельності і складу. Особливе значення має вивчення трудових ресурсів у зв'язку з динамікою їхнього місця розташування. Інтенсивність міграційних процесів залежить ще від вікових і соціальних груп населення, а це не може не відбиватися на чисельності і складі трудових ресурсів конкретних регіонів.

Абсолютна чисельність трудових ресурсів на даний період визначається по їхній базовій чисельності на визначену календарну дату плюс (приріст) мінус (збиток) без обліку міграції.

Базова чисельність трудових ресурсів визначається за матеріалами перепису населення, а на період між переписами – методом вікових пересувок із використанням коефіцієнтів дожиття. При оцінці стану трудових ресурсів варто враховувати, що не всі працездатні громадяни в робочому віці можуть брати безпосередню участь у суспільному виробництві в даний плановий період.

Останні роки в науковій літературі одержало широке поширення поняття "трудовий потенціал". Це поняття застосовується для всіх рівнів. В економічній літературі трудовий потенціал найчастіше ототожнюється з трудовими ресурсами, із кадровим потенціалом, із робочою силою і т.п.

Але трудовий потенціал – самостійна економічна категорія, що характеризує реальні ресурси живої праці. При цьому трудовий потенціал – поняття більш широке, чим трудові ресурси. Трудові ресурси обмежуються працездатним населенням у робочому віці, а трудовий потенціал містить у собі і тих людях, що вийшли за межі працездатного віку або ж ще не ввійшли в його межі, але фактично беруть участь у суспільній праці, включаючи і сферу індивідуальної трудової діяльності. Виділення трудового потенціалу в самостійну економічну категорію має практичне значення, основний зміст якого виявляється при збалансуванні ресурсів живої праці і числа робочих місць.

Поняття трудового потенціалу тісно зв'язано з поняттям людського фактора – однієї з найважливіших сил суспільного прогресу. Від ступеня розвитку людського фактора залежить і трудовий потенціал, його якісна характеристика. Саме сумлінність, уміння, бажання трудитися, ініціативність у праці і господарській заповзятливості, творча активність і змагальність у праці – от ті якості людської особистості, на основі яких формується трудовий потенціал.

Трудовий потенціал має кількісну і якісну характеристики. Кількісна характеристика може бути представлена чисельністю середньорічних працівників (число людино-років праці).

Для більш детального аналізу трудовий потенціал можна представити фондом ресурсів праці. Такий фонд можна визначити шляхом множення середньорічної чисельності на середню тривалість робочого часу (місяць, день, годину). Тоді фонд ресурсів праці буде виражатися в людино-місяцях, людино-днях і в людино-годинах. Визначення фонду ресурсів праці має практичне значення в більшій мірі для регіону і підприємства, чим для більш високого рівня господарського керівництва.

Якісна характеристика трудового потенціалу виражається в ступені професійної і кваліфікаційної придатності людей до виконання робіт. Це залежить від їхньої загальноосвітньої і професійної підготовки, навичок у праці й особистих здібностях.

Розглядаючи кількісну і якісну характеристики в комплексі, можна визначити, у якій степені суспільне виробництво чи його складові частини забезпечені робочою силою відповідно до вимог науково-технічного прогресу і розвитку різних сфер праці.

У використанні трудового потенціалу можливі два шляхи: інтенсивний і екстенсивний. Інтенсивний шлях використання трудового потенціалу полягає в тому, що за рахунок підвищення продуктивної сили праці маса праці втілюється у великій кількості споживчих вартостей, тобто зростає обсяг виробництва з тієї ж чи з меншою чисельністю працівників. Цим створюються реальні можливості для вивільнення і перерозподілу кадрів. Екстенсивний шлях передбачає збільшення маси праці в тій же пропорції, у якій зростає обсяг виробництва, тобто вимагає збільшення чисельності працюючих. Такий шлях економічно недоцільний в умовах низького рівня народжуваності в Україні..