Оцінка запасів при надходженні
| Шляхи надходження запасів | Формування первісної вартості запасів |
| Придбання за плату | Первісною вартістю запасів є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: - сум, що сплачуються згідно договору постачальнику, за вирахуванням непрямих податків; - сум ввізного мита; - сум непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; - транспортно-заготівельних витрат; - інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. |
| Виготовлення власними силами | Первісною вартістю запасів визначається собівартість їх виробництва, яка визначається П(С)БО 16 “Витрати” |
| Безоплатне одержання | Первісною вартістю запасів визнається їх справедлива вартість |
| Внесення до статутного капіталу | Первісною вартістю запасів визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість |
| Придбання у результаті обміну на подібні запаси | Первісна вартість одиниці запасів дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду. |
| Придбання у результаті обміну на неподібні запаси | Первісна вартість запасів дорівнює справедливій вартості отриманих запасів. |
Не включаються до первинної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені: понаднормові втрати і нестачі запасів; проценти за користування позиками; витрати на збут; загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Відповідно до П(С)БО 9 “Запаси” первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених цим Положенням. Слід зазначити, що в П(С)БО 9 передбачений лише один випадок, при якому запаси оцінюються не за первісною вартістю. Так, при відображенні вартості запасів у фінансовій звітності підприємство застосовує найменшу з двох оцінок: первісну вартість або чисту вартість реалізації.
Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли чи в інший спосіб втратили первісно очікувану економічну вигоду. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни реалізації очікуваних витрат на завершення виробництва і збут. Інакше кажучи, чиста вартість реалізації відповідає ринковій вартості запасів за мінусом витрат, яких підприємство зазнає у процесі підготовки їх до реалізації, а також безпосередньо при реалізації. Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, списується на витрати звітного періоду.
У кожному наступному періоді при складанні звітності проводиться нова оцінка чистої вартості реалізації, яка порівнюється з початковою вартістю і з балансовою (якщо товари були раніше уцінені). У випадку, якщо зросла чиста вартість реалізації запасів, які раніше були уцінені, на суму збільшення чистої вартості реалізації у межах суми попередньої уцінки сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів. Новою балансовою вартістю є нижча з оцінок – первісна вартість або переглянута чиста вартість реалізації.
В умовах ринкової економіки ціни на запаси часто змінюються під впливом чинників попиту і пропозиції. Підприємство оприбутковує один і той же вид запасів впродовж звітного періоду багато разів за різною первісною вартістю. При цьому постає питання оцінки витрачених запасів та їх залишку на кінець звітного періоду. При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті згідно П(С)БО 9 їх оцінка здійснюється за одним з таких методів:
- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
- середньозваженої собівартості;
- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
- нормативних затрат;
- ціни продажу (тільки для підприємств роздрібної торгівлі).
-
| Оцінка матеріалів при їх вибутті | |
| Ідентифікована собівартість | Передбачає особливе маркування кожної одиниці матеріалів, що дозволяє в будь-який момент часу визначити вартість а також встановити дату витрачання кожної одиниці матеріалу певного виду, собівартість витраченого матеріалу і вартість матеріалів, що залишилися |
| Середньозважена собівартість | Проводиться по кожній одиниці матеріалів діленням сумарної вартості залишку таких матеріалів не початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці матеріалів на сумарну кількість матеріалів на початок звітного місяця і одержаних протягом звітного місяця |
| ФІФО | Базується на припущенні, що матеріали використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, тобто матеріали, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюється за собівартістю перших за часом надходження матеріалів |
| Нормативні затрати | Полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановленні підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання матеріалів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норм витрат та ціни у нормативній базі повинні регулярно перевірятися і переглядатися |
Рис. 1.2. Можливі методи оцінки при вибутті матеріалів
Не виключається одночасне застосування одразу декількох методів, лише з одним обмеженням: для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один з наведених методів. Тобто, допустима ситуація, коли в обліку підприємства різні запаси оцінюватимуться по-різному, якщо є можливість підтвердити різницю в умовах їх використання. Слід пам’ятати, що вибраний метод оцінки запасів є незмінним протягом звітного періоду.
Дата добавления: 2015-10-05; просмотров: 2426;