Висновок

Правовий статус фізичної особи як суб'єкта цивільних правовідносин зазнав суттєвих змін у зв'язку із прийняттям Конституції України і Цивільного кодексу України, у яких питання правового статусу цієї особи набули подальшого обгрунтування та вдосконалення. Ці зміни спрямовані на забезпечення фізичним особам найбільш сприятливих умов для самореалізації, для того, щоб бути активними суб'єктами цивільних правовідносин, для охорони інтересів.

Фізична особа здатна бути суб'єктом цивільних правовідносин лише за наявності правосуб'єктності, яка складається із право- та дієздатності, а також можливості набувати права і обов'язки. Правоздатність лише окреслює коло тих правовідносин, до яких фізична особа може вступати. Але особа стає здатною самостійно вступати в ці відносини лише після набуття цивільної дієздатності.

Для забезпечення поступового входження особи у доросле життя законодавець поступово підвищує рівень її дієздатності, надаючи малолітньому часткову дієздатність, неповнолітньому - неповну дієздатність, а повнолітньому -повну дієздатність. Новелою національного цивільного законодавства стала можливість надання повної дієздатності до досягнення повноліття у разі бажання особи займатися підприємницькою діяльністю або праці за трудовим договором чи запису особи матір'ю або батьком дитини.

Обмеження дієздатності та визнання особи недієздатною можливе лише у судовому порядку у випадках, встановлених законом. Вони полягають в тому, що фізична особа обмежується або позбавляється здатності своїми діями набувати певні цивільні права і створювати певні цивільні обов'язки, які вона могла набувати та створювати. Умовами обмеження дієздатності фізичної особи є психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними або зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і як наслідок цього -

скрутне матеріальне становище самої фізичної особа чи Я сім'ї, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати. Особа, дієздатністьяюї обмежена, може лише за згодою піклувальника вчиняти правочини, що виходять за межі дрібних побутових. Недієздатною особа може бути визнана, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє опікун.

. Визначення фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою допускається лише у судовому порядку у разі відсутності особи за місцем проживання протягом визначеного часу і коли немає про неї відомостей. Ці заходи спрямовані на внесення певної визначеності у цивільні правовідносини, захист права та інтереси осіб, пов'язаних із такими відсутніми особами (контрагентів, осіб, що знаходяться на утримання). Якщо ж особа жива, то на її правосуб'єктність такі рішення суду не впливають.

Цивільний стан особи - це сукупна правнича категорія, до складу якої входить правоздатність, дієздатність, ті права та обов'язки, які вона за законом може мати, а також конкретні права та обов'язки, якими вона реально володіє. Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виковувати обов'язки. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними. Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Література

Конституції України

Цивільного кодексу України, прийнятого 16 січня 2003 р.,

Законі України «Про оренду землі»

Міжнародного Пакту про громадянські та політичні права (ООН, 1966 р.)

Загальної декларації прав людини (ООН, 1948 р.)

Закону України «Про міжнародне приватне право» З

Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині: Закон України від 16 2 липня 1999 р. № 1007-ХТУ // Відомості Верховної Ради. -1999. - № 41. - Ст.377.

Закону України «Про господарські товариства»

Закон України «Про об'єднання громадян»

1 Про авторське право і суміжні права: Закон України в редакції від 11 липня 2001 р. № 2627-1 // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 43. - Ст.214.

Закону України «Про охорону дитинства»

Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»

Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. В.М.Коссака. - К.: 1 2004.-С.57.

2 Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та діт позбавлених батьківського піклування: Закон України від 13 січня 2005 р. № 2342-"' Відомості Верховної Ради. - 2005. - № 6. - Ст. 147.

3 Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації»

4 Закону України «Про пенсійне забезпечення»

Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: Закон України від І 15 травня 2003 р. № 755-ІУ //Відомості Верховної Ради. - 2003. - № 31-32. - Ст.263.

Законі України «Про відновлен платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Закону України «Про виконавче провадження»

1 Цивільне право України: Підручник. К., 2003. - Кн.1. - С.106.

2 Гражданское право Украинн: В 2 ч. / АА.Пушкин, В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка й др.; Под І А.А.Пушкина й В.М.Самойленко.-Харьков: Ун-т внутр. дел, Основа, 1996.-ЧД.-С.111.

1 Ромовська Зорислава. Українське цивільне право. Загальна частіша. Академічний курс: Підручник. - К.: Атіка, 2005. - С.ЗЗО.

2 Про органи реєстрації актів громадянського стану: Закон України від 24 грудня 1993 р. № 3807-ХП //Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 14. - Ст.78.

1 Рясенцев ВА. Семейное право. - М: Юряд. литер., 1971. - С. 279.

' Цивільний кодекс України: Коментар. - Харків: Одіссей, 2003. - С.46.

Гражданское право Украйни: В 2 ч. / АА.Пушкин, В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка й др.; Под І 3 ААЛушкина й В.М.Самойленко - Харьков: Ун-т внугр. дел, Основа, 1996.-Ч.1- С.99. -

Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907г.). - М.: Спарк,|

^ Матвеев Г.К. Советское семейное право: Учебник. - М.: Юрид. лит., - С. 196.

Гражданское право Украинн: В 2ч./ АА.Пушкин, В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка й др.; Под ред,| в А.А.Пушкинай ВЛІСамойленко-Харков: Ун-т внугр.дел; Основа, 1996-Ч. 1. - С. 99.

грмовська Зорислава. Українське цивільне право. Загальна частина. Академічний 7 Пщручник. - ЬС: Атіка, 2001 - С.279.

1 Пергамент А.И. Опека й попечительство. - М.: Юрид. литер., 1966. - С.9-10. г Ромовська Зорислава. Вказана праця. - С.279.

Ромовська З.В. Сімейний кодекс Украши: Науково-практичний коментар. - К.: Ін Юре, 2003. -

С.462. ' Ромовська Зорислава. Українське цивільне право. Загальна частина. Академічний курс:

Підручник. - К.: Атіка, 2005. - С.279.

1 Ромовська Зорислава. Українське цивільне право. Загальна частина. Академічний курс: Підручник. - КТ: Атіка, 2005. - С.281.

1 Рясенцев В.А. Семейное право. - М.: Юрид. литер., 1971. - С. 281.

2 Иваиов М.А., Каллистратова Р.Ф. Семья. Общество. Закон.-М.: Юрид. литер., 1980.- С.235.

3 Нечаева А.М. Брак, семья, закон. - М.: Наука, 1984. - С. 134.

1 Вольман И.С. Опека й попечительегво. - СПб.: Труд, 1903. - С. 17-18.

Дячкова Н.А. Деякі проблеми забезпеченя прав дітей при встановленні опіки та піклування // Вісник Харківського університету внутрішніх справ України. - 1999. - №6. - С. 2511 Вольман И.С. Опека й попечительство. - СПб.: Труд, 1903. - С. 82.