Інформаційні засоби
До інформаційних засобів відносяться такі: сигналізація, сигнальне фарбування, знаки безпеки, контрольно-вимірювальні засоби.
· Сигналізація призначена для попередження працівників про пуск чи зупинку обладнання, про порушення і надзвичайні відхилення технологічних процесів, про аварійні ситуації.
За функціональним призначенням сигналізація поділяється на:
- попереджувальну, яка попереджує про необхідність дотримання вимог безпеки, про регулювання руху транспортних засобів;
- аварійну, яка сповіщає про виникнення небезпечного режиму роботи;
- оперативну, для здійснення контролю виробничих процесів щодо заданих параметрів (тиску, температури тощо);
За способом дії сигналізація поділяється на:
- кольорову (сигнальні кольори);
- світлову (миготливі чи ті що світяться вогні);
- звукову (подача звукових сигналів).
Оперативна сигналізація потрібна під час проведення технічних процесів. При автоматичному управлінні автоматична подача і відтворення сигналів здійснюється різними приладами та апаратами без безпосередньої дії оператора. Для цього використовують реле, які реагують на відхилення контролюючого параметру від заданого значення, використовують також вимірювальні прилади, які забезпечені відповідними контактами, що замикаються при певних значеннях. Для автоматичної сигналізації різних положень робочих органів машин, щитів, транспортних пристроїв застосовують індукційні та фотоелектричні пристрої. Оперативну сигналізацію використовують також для узгодження дій працюючих.
Попереджувальна сигналізація має призначення попередити про небезпеку або можливість її виникнення. Для цього використовують різні плакати та написи; світлові та звукові сигнали, які приводяться до дії датчиками ,що реєструють відхилення технологічного процесу чи обладнання від того чи іншого заданого параметру..
Розпізнавальна сигналізація призначена для виділення того чи іншого обладнання, його частин або робочих зон, які мають небезпеку або вимагають особливої уваги.
Умовне фарбування використовується з метою правильного орієнтування людини в процесі праці у разі того чи іншого небезпечного чи шкідливого виробничого фактору. Одноманітність використання умовного фарбування виробляє у працюючих певну реакцію на відповідний сигнальний колір.
На практиці використовуються чотири сигнальні кольори з такими значеннями:
- червоний-заборона, зупинка, явна небезпека, засоби пожежегасіння;
- жовтий – увага, попередження про можливу небезпеку;
- зелений – припис, безпека, дозвіл, нормальний режим роботи;
- синій - інформація, вказівка.
Сигнально-попереджувальне фарбування повинно бути на спорудах, машинах, механізмах, пристроях, які можуть бути джерелами небезпеки для працівників, що знаходяться чи пересуваються в небезпечній зоні.
Основним кольором попереджувального фарбування споруд, засобів, пристроїв тощо являється жовтий, а допоміжним - чорний. Типовим являється фарбування у вигляді чергування жовтих та чорних смуг одного розміру. Смуги розташовуються під кутом 450 до горизонту. Ширина смуг може бути від 30 до 200 мм., в залежності від розмірів об’єкта. В залежності від місця розташування і розміру об’єкта попереджувальне фарбування наноситься на всю поверхню або на окремі частини. Пристрої ,які мають невеликі розміри можуть бути пофарбовані тільки жовтим кольором (без чорних смуг.)
На залізничному транспорті попереджувальне фарбування повинні мати споруди і пристрої, які можуть бути джерелом небезпеки для працівників, що знаходяться на залізничних коліях. До таких об’єктів відносяться:
- споруди та пристрої, які розташовані з відступом від габаритів наближення;
- споруди та пристрої, які розташовані так, що між ними та рухомим складом працюючим знаходитися небезпечно;
- самохідні ремонтні установки та машини.
Для забезпечення безпеки руху поїздів, особливо в умовах поганої видимості, велике значення має зовнішнє фарбування локомотивів, вагонів, колійних машин, автомотрис, дрезин тощо. Прийнято єдине фарбування колійних машин і механізмів, а також мотовозів та дрезин.
Сигнальний одяг оранжевого кольору введено для працівників, які працюють на коліях або на будівельно-дорожніх роботах. Усе це робиться для того, щоб збільшити дальність видимості та запобігнути випадкам виробничого травматизму.
Для забезпечення безпеки руху та організації праці, а також для чіткої робот, використовують також звукові сигнали. Звуковою сигналізацією обладнують локомотиви, вантажопідіймальні крани, електрокари, дрезини та інші машини та механізми. За допомогою звукових сигналів працюючих попереджується про наближення вантажу, що переміщується, про небезпеку наїзду тощо.
Світлова сигналізація, що використовується в електроустановках, попереджує обслуговуючий персонал про подання або зняття напруги. Червоний колір визначає, що дана ділянка електромережі і електроустановки знаходяться під напругою, а зелений колір сигналізує, що напруга з електромережі знята.
Світлова сигналізація як засіб безпеки широко використовується на транспортних засобах. Вона попереджує про небезпеку зустрічний транспорт, який знаходиться позаду. Для цього транспортні засоби обладнуються сигнальними вогнями, стоп сигналами, тощо.
Світлова сигналізація, що використовується на автомобільних дорогах та залізницях, попереджує про необхідність прийняття відповідних заходів як людям, так і транспорту. У сигналізації, що забезпечує безпеку руху поїздів, застосовуються такі основні кольори:
- зелений, що дозволяє рух з встановленою швидкістю;
- жовтий, що дозволяє рух та вимагає зменшення швидкості;
- червоний, що вимагає зупинки;
- місячно-білий, що дозволяє проведення маневрів;
- синій, що забороняє проведення маневрів.
· Знаки безпеки. Встановлено 4 групи знаків безпеки: заборонні, попереджувальні, приписні і вказівні.
Заборонні знаки забороняють певні дії. Вони виконуються у виді червоного кола з білим полем усередині та символічним зображенням чорного кольору, яке перекреслено червоною смугою, або червоного кола з білим полем усередині та пояснювальним написом чорного кольору.
Попереджувальні знаки попереджують про певну небезпеку. Ці знаки виконуються у вигляді рівнобічного трикутника жовтого кольору з символічним зображенням і обвідкою чорного кольору.
Приписні знаки дозволяють дії тільки при дотриманні конкретних вимог безпеки і виконуються у вигляді квадрату зеленого кольору з білою обвідкою і білим полем усередині та символом чи написом чорного кольору, а для пожежної безпеки – червоного кольору.
Вказівні знаки інформують про місце знаходження різних об’єктів. Виконуються у вигляді прямокутника синього кольору з білою стрілкою і символічним зображенням, або написом чорного кольору усередині білого квадрату, для позначень пожежної безпеки символ чи напис - червоного кольору.
· Контрольно – вимірювальні засоби призначені для інформування про стан та режим роботи виробничого обладнання і значеннях контрольних параметрів. Вони допомагають працівникові контролювати процес, здійснювати безпечну експлуатацію машин та обладнання, визначати гранично допустимі значення параметрів. Це: вольтметри, манометри, термометри, анемометри та інші прилади. Як правило, на циферблатах і шкалах приладів граничні значення, до яких може доходити стрілка, відзначається червоною позначкою.
6.1.3 Засоби колективного та індивідуального захисту
Залежно від характеру їх застосування засоби захисту працівників поділяють на засоби колективного захисту та засоби індивідуального захисту.
Засоби колективного захисту (ЗКЗ) – це засоби, які використовуються для захисту двох чи більше осіб за рахунок нормалізації умов їх трудової діяльності.
Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) застосовуються працівником індивідуально.
Класифікація засобів колективного захисту визначається тим виробничим фактором, для захисту від якого вони призначені. Це засоби:
нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць (мікроклімату, вмісту кисню, шкідливих домішок у вигляді парів та аерозолів, рівня іонізації і барометричного тиску, температурних, перепадів) і освітленості;
засоби захисту від окремих видів випромінювання (іонізуючого, інфрачервоного, ультрафіолетового, електромагнітного, лазерного) і підвищеної напруженості магнітних та електричних полів;
засоби захисту від коливань повітряного середовища (шум, ультра - та інфразвук) і підвищеного рівня вібрації (загальної і локальної);
від ураження електричним струмом або підвищеного рівня статичної електрики; від підвищених або понижених температур поверхонь обладнання, матеріалів, виробів, заготовок; від впливу механічних факторів та падіння з висоти;
від впливу факторів хімічної та біологічної природи.
ЗІЗ застосовуються тоді, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією та розміщенням устаткування, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями та засобами колективного захисту.
Відповідно до Закону України “Про охорону праці” на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, особливих температурних умовах, в забрудненому середовищі робітникам та службовцям безплатно видаються спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту. Перелік робіт та професій, що дають право на одержання ЗІЗ, складається на основі галузевих норм адміністрації підприємства.
Якщо ефективність використання ЗКЗ визначається проектними рішеннями та рівнем технічного керівництва виробництвом, то ефективність використання ЗІЗ багато в чому залежить від дисциплінованості персоналу та його виховання.
ЗІЗ повинні підлягатися оцінці захисних, фізіолого-гігієнічних і експлуатаційних показників і не повинні змінювати своїх властивостей під час прання, хімічної чистки та знезаражування; ЗІЗ повинні бути промаркіровані відповідним чином і оснащені інструкцією з вказівкою призначення, терміну служби, правил експлуатації і зберігання.
В залежності від призначення ЗІЗ поділяються на такі класи:
- ізолюючі костюми (пневмокостюми, гідроізолюючі костюми, скафандри);
- засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори, пневмошоломи, пневмомаски)
- спеціальний одяг (комбінезони, напівкомбінезони, куртки, костюми, штани, плащі, халати, фартухи, жилети);
- спеціальне взуття (чоботи, напівчоботи, черевики, боти, калоші);
- засоби захисту рук (рукавиці, рукавички, напальчники);
- засоби захисту голови (каски, шоломи, підшоломники, шапки);
- засоби захисту обличчя (захисні маски, щитки);
- засоби захисту органів слуху (протишумові шоломи, навушники, вкладиші);
- засоби захисту очей (захисні окуляри, світлофільтри);
- запобіжні засоби (запобіжні пояси, діелектричні килимки, маніпулятори, наплечники, налокітники, наколінники);
- захисні дерматологічні засоби (мийні пасти, креми, мазі).
ЗІЗ очей призначені для захисту від дії твердих частинок, бризок рідини, газу, пилу, ультрафіолетового та ультрачервоного випромінювання, сліпучої яскравості чи комбінації перерахованих факторів. Конструктивно вони виготовлені у вигляді окулярів різних конструкцій із склом без кольору або з світлофільтрами.
ЗІЗ органів дихання (ЗІЗОД) поділяються за принципом дії на фільтруючі, у яких повітря, що вдихується очищається від шкідливих речовин шляхом проходження його через спеціальні фільтри, та ізолюючі, у яких повітря що вдихується повністю ізольовано від навколишнього середовища. Перші застосовуються при вмісті кисню в повітрі, яке вдихають, не менше 18% і обмеженому вмісті шкідливих речовин. Ізолюючі ЗІЗОД забезпечують захист в умовах недостатнього вмісту кисню та необмеженого вмісту шкідливих речовин.
Основними параметрами, що контролюють ЗІЗ органів слуху є ефективність, маса та зусилля притискування. Крім того, навушники повинні мати просторове регулювання звукоізолюючих чашок у горизонтальній та вертикальній площинах, а також забезпечувати вільне без будь-якого притиску розташування вушної раковини у корпусі навушника.
Засоби захисту голови дозволяють не допустити травмування голови при виконанні монтажних, будівельних, навантажувально-розвантажувальних та інших робіт. Каска є основним ЗІЗ голови від механічних ушкоджень. Матеріал, що використовується для виготовлення корпусів касок, повинен бути стійким до впливу агресивних середовищ, органічних розчинників, потоків води. Крім того, каски захищають голову від ураження електричним струмом, у разі дотику до струмоведучих частин. Каски можна використовувати також разом з закріпленими ЗІЗ (наприклад, каска з протишумовими пристроями, щитком для зварників, прозорим екраном для захисту обличчя та очей). На касці може бути також виносні елементи індивідуального освітлювального пристрою.
Засоби індивідуального захисту дерматологічні поділяють залежно від призначення на такі види: захисні, очищувачі шкіри та репаративні засоби. Захисні засоби залежно від фактора, проти дії якого спрямований захисний ефект, поділяють на групи: від пилу, води, розчинів солей, кислот, лугів низької концентрації; мастильно-охолоджувальних рідин; органічних розчинників і тих лаків і фарб, що їх містять; масел та мастил; синтетичних змащувальних мастил та палива; смол, отверджувачів, клеїв; підвищених та знижених температур; від ультрафіолетових випромінювань та шкідливих біологічних факторів. Очисники шкіри призначені для вилучення виробничих забруднень шкіри. Репаративні засоби сприяють регенерації шкіри та використовуються після роботи. До захисних дерматологічних засобів висуваються додаткові вимоги. Вони повинні відрізнятися направленою ефективністю (тобто значними захисними властивостями відносно певних виробничих факторів), легко наноситися і не створювати незручностей у роботі, мати необхідну адгезію з шкірою і в той же час легко змиватися з шкірного покрову. Ці засоби не повинні викликати токсичних ефектів і сенсибілізації організму, порушувати нормальний стан та функції шкіри та бути поживним середовищем для мікроорганізмів, забруднювати виробничі матеріали і готову продукцію.
Одяг спеціальний захисний, засоби індивідуального захисту рук та ніг поділяються на групи залежно від факторів, проти яких спрямована дія.
Дата добавления: 2015-10-05; просмотров: 1014;