Початок державотворчих процесів

Проголошення незалежності знаменувало початок кропіткої роботи. Її першочерговим завданням стало формування системи управління. За основу покладався принцип поділу гілок влади на законодавчу, виконавчу, судову. Першим кроком у цьому можна вважати запровадження посади Президента України як голови держави та виконавчої влади (5 липня 1991 р.) Президентові підпорядковувався Кабінет Міністрів. Іншою гілкою влади була судова. Вона складалася з Верховного Суду України, загальних, арбітражних та військових судів. Контролюючим органом цієї гілки влади стала Генеральна прокуратура, відповідно до Закону України «Про Прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. Функції законодавчого органу покладалися на Верховну Раду. Вона формувалася із 450 депутатів, що обиралися за мажоритарною системою. Депутати мали займатися створенням законодавчої бази, затвердженням найважливіших документів країни. Однак брак досвіду в цій роботі призвів до помилок. Розбудовуючи владні структури, Верховна Рада механічно поєднувала принципи парламентської республіки та президентського правління. Це породило протистояння між гілками влади та необхідність уточнення їхніх повноважень.

На перших етапах державотворення існування невідкладних проблем робило цей конфлікт малопомітним. Країна вимагала максимальної концентрації сил та створення функціонуючого апарату управління, прийняття необхідних законів. Як результат, лише за 1992-1994 рр. Верховною Радою України було прийнято близько 450 законів. У них проголошувалися засади функціонування органів влади, при цьому особлива увага надавалася створенню силових структур. З цією метою керівництво країни ще 24 серпня 1991 р. підпорядкувало собі всі війська, розміщені на території України, зокрема ядерне озброєння. 11 жовтня прийняло концепцію оборони та розбудови Збройних сил України, а 6 грудня 1991 р. Закон «Про збройні сили України». У документах підкреслювалося бажання України стати нейтральною, без’ядерною, позаблоковою країною. Президент проголошувався головнокомандуючим усіх збройних сил. Після цього розпочалося реформування армії: скорочено кількість військовослужбовців, у 1994 р. вивезено усю тактичну ядерну зброю, 1993 р. прийнято «Воєнну доктрину України». У вересні 1991 р. прийнято постанову про ліквідацію Комітету державної безпеки, а на його базі створено Службу безпеки України (СБУ).

Значна увага приділялася затвердженню державної символіки. У січні 1992 р. державним прапором України став жовто-блакитний стяг, малим гербом – тризуб князя Володимира (великого герба ще не затверджено), гімн «Ще не вмерла України і слава, і воля» (музика М. Вербицького, слова П. Чубинського). 8 жовтня 1991 р. прийнято Закон «Про громадянство України», 4 листопада 1991 р. – Закон «Про державний кордон України», створюються прикордонні війська, з метою гарантування економічної безпеки України 12 грудня Президент підписує Указ «Про утворення державного митного комітету України».