Передумови виникнення соціальної психології

Формування соціальної психології як напрямку думки здійсню­валось на основі складання певних передумов, серед яких можна виділити такі.

Накопичення емпіричних даних на основі досвіду практичної діяльності людей. Це чисельні дані про механізми створювання пев­них психологічних станів у людей, про способи впливу на маси, які накопичено в історії людства.

Серед передумов формування соціальної психології як наукової думки визначну роль відіграють філософські джерела.Потрібно зауважити, що більшість проблем дослідження соціальна психологія бере з філософії. Роботи багатьох філософів античності присвячені соціально-психологічним питанням.

І. Описовий етап виникнення соціально-психологічного знання (6 ст. до н.е.- середина ХIХ ст.)

1 період – античний:

більшість проблем дослідження соціальна психологія бере з філософії; роботи багатьох філософів античності присвячені соціально-психологічним питанням.

Арістотель (див. рисунок 2.1) – «Людина за своєю природою є істота суспільна».

1. В трактаті «Про політику» визначив людину як політичну тварину, а політичну організацію — як психологічне об’єднання, в основі якого – інстинкти.

2. Вирішуючи суспільні проблеми необхідно йти від інтересів індивіда до маси.

Платон (див. рисунок 2.2).

1. Розмірковуючи про політику і державу, говорить про ірраціональну поведінку мас у натовпі як таке явище, що супроводжує демократію. Він звертає увагу на явище «бунтівних настроїв» людей, які невдоволені існуючим ладом, як фактор політичних змін.

2. Соціум стоїть над індивідом і диктує йому лінію поведінки.

Рисунок 2.1 - Арістотель

Рисунок 2.2 - Платон

2 період (середні віки та епоха Відродження):

Філософські роботи наступних часів включають багато різних соціально-психологічних проблем. Наприклад, «теорії суспільного договору» французьких просвітителів, в яких природа держави пояснювалась природними людськими інстинктами, потягами та іншими психічними властивостями. Або французьких матеріалістів XVIII ст. Гольбаха (див. рисунок 2.3), Гельвеція (див. рисунок 2.4), які писали про роль потреб, здібностей, що обумовлені соціальним середовищем.

Рисунок 2.3 – Гольбах

Рисунок 2.4 - Гельвецій

Великого філософа, найяскравішого представника німецької класичної філософії Г.В.Гегеля (див. рисунок 2.5), справедливо можна назвати й соціальним психологом. В своїх «Лекціях з філософії історії» він пояснює історію як розвиток «духу народу», а релігію і державу як виявлення тих або інших змін в «духові народу». Г.В. Гегель підкреслює значення «почуття ми» для національної спільноти, а у діях людей виділяє такі детермінуючі фактори як потреби, інтереси, здібності.

Велике значення для формування філософських передумов соціальної психології мали погляди Л.Фейербаха (див. рисунок 2.6), який послідовно і яскраво показав всю важливість емоційних, особистісних відносин між людьми, відносин «я» і «ти».

Рисунок 2.5 – Г.В.Гегель

Рисунок 2.6 - Л.Фейербах