ТИПИ НЕРІВНОПРАВНИХ СПІВБЕСІДНИКІВ

11.1.“Соціальний замовник” та його “приймач замовлення”

(„підзамовний”)

11.2 “Соціальний контролер”, або “соціальний ревізор”, та його “підконтрольний” (“підревізний”)

11.3. Однобічний тиск сильних функцій на слабкі

11.4. Способи уникнення негативності впливу

11.1 “Соціальний замовник” та його “приймач замовлення” („підзамовний”)

Із назв співбесідників випливає, що один із них – розпорядник, другий – виконавець розпоряджень, замовлень першого. Це й дає нерівноправність (адже помінятися місцями вони не в змозі!).

В цілому це можуть бути приємні, доброзичливі стосунки. Але з плином часу “замовник”, який відчуває свій вплив (а саме – на “дитячу” (дуальну) підсвідому функцію партнера, допомагаючи йому), губить чуття міри (забагато замовлень поспіль) або замість допомоги починає сам вимагати самостійних дій з аспекту “дитячої” функції. А це вже занадто для “приймача”! Тоді між ними виникає конфлікт, в якому “замовник” поводиться зверхньо, а для всього оточення здається правим, тоді як “підзамовний” сприймається як нестримана або некомпетентна людина.

Таблиця 2.2. Продовження 3.

13 -14. Стосунки соціального замовлення(один партнер – Замовник, другий – підзамовний, Додаток 2.Г, №15-16)

Стосунки, як було сказано вище, мають асиметричну природу і є направленими, векторними по своєму характеру. Один із комунікантів – Замовник, передає інформаційний сигнал (замовлення) зі своєї сильної творчої функції на слабку дуальну функцію партнера-приймача, яка завжди готова "до прийому". Рівноправних стосунків не виникає. Це стосунки ієрархічні. У них завжди є начальник – Замовник і підлеглий – Приймач. Все, що говорить і робить Приймач, Замовникові здається не дуже важливим. А Замовник, навпаки, сприймається Приймачем як вельми значна фігура, і його вказівки виконуються беззастережно.

Ці стосунки зручні для Замовника, але обтяжливі для Приймача, який по можливості намагається звільнитися від замовника. Бувають ситуації, в яких реальний начальник займає в інтертипних стосунках позицію Приймача, тоді передача його команд до підлеглого не доходить і не сприймається їм. При цьому підлеглий (а по своїй інтертипній організації – Замовник по відношенню до свого начальника) сприймає вказівки останнього як нісенітні, безглузді, такі, що не йдуть на користь справи. Конструктивним виходом із цієї ситуації може з'явитися надання повній самостійності підлеглому-Замовникові в питаннях вибору форм і методів діяльності і сформульованої без конкретизації кінцевої мети.

Приклад:Ф.Кіркоров – А.Пугачова, Н.Корольова – І.Ніколаєв, М.Басков – М.Галкін, В.Пресняков мол. – Л.Агутін, Т.Андерс – Д.Болен (Modern talking).

11.2 “Соціальний контролер”, або “соціальний ревізор”, та його “підконтрольний” ( “підревізний")

Вже з назв контакторів видно, що такий нерівноправний вплив досить болячий, його хочеться уникнути. “Контролер” не розуміє свого негативного впливу і неприязні “підконтрольного”. Тóму ж здається, що партнер навмисне робить йому так боляче, і він реагує відповідно. Обох контакт за аспектом сильнішої функції контролера неприємно вражає.

Таблиця 2.2. Кінець.

15-16. Стосунки соціального контролю (ревізії;один партнер– "Ревізор",другий – "підревізний"”, Додаток 2.Г, №7-8)

Аналогічно стосункам соціального замовлення даний тип стосунків є асиметричним. Взаємодія йде по таких напрямах: Ревізор сильною першою функцією тисне на Місце найменшого опору Підревізного, а у відповідь отримує дію на другу творчу функцію, по якій сам не уразливий. Це дає йому можливість наближатися до підревізного на будь-яку зручну йому дистанцію, висловлюючи своє ставлення до всього, що робить або говорить його Підконтрольний. Мало з того, що робить, мислить або відчуває той, може задовольнити Ревізора. Та й яким би він був Ревізором, якби почав хвалити того, кого контролює. Підревізний ж хворобливо сприймає критику свого Ревізора: адже він і так прагне бути на висоті. Але у присутності Ревізора він завжди напружений. Напруга накопичується і може вилитися в конфлікт. Ревізорові ж причина конфлікту незрозуміла. Він щиро вважає, що критикує, вказує на помилки і промахи Підконтрольного для його ж блага.

Приклад: Авраам Руссо – К. Орбакайте.

Тут, так само, як і при стосунках соціального замовлення, кожен соціотип – Ревізор для когось і одночасно для когось іншого він є Підревізним. Таким чином у межах усього Соціону справедливість відновлюється.