Плюс фінансова звітність...

Новацією ПКУ є норма п. 46.2 ст. 46, відповідно до якої платник податку на прибуток разом з відповідною податковою декларацією подаєквартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. А платники податку на прибуток – малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України (ГКУ), подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність.

Нагадаємо, що згідно з п. 63.7 ст. 63 ГКУ, підприємства, залежно від кількості працівників та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік, можуть бути віднесені до малих,середніх або великих підприємств. Малими, незалежно від форми власності, визнаються підприємства, де середньооблікова чисельність працівників за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує 70 млн. грн.

У складі фінансової звітності платник податків зазначає тимчасові та постійні податкові різниці. Нагадаємо, щоподаткова різниця – це різниця, яка виникає між оцінкою і критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов'язань за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, та доходами і витратами, визначеними згідно з ПКУ. Тимчасова податкова різниця – це податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та анулюється в наступних звітних податкових періодах. Методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних податкових різниць затверджується у порядку, передбаченому Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», публікується до 01.04.2011 р. та набуває чинності з 01.01.2012 р. Суб'єкти господарювання – платники податку на прибуток подають фінансову звітність з урахуванням податкових різниць починаючи зі звітних періодів 2012 р.