Що ж це таке, чого ви ніяк не можете собі простити?

Що б це не було, відпустіть це почуття на свободу, дозвольте йому піти.

Вам доведеться провести «в компанії самого себе» все життя. І доти, доки ви не полюбите свою ВНУТРІШНЮ ДИТИНУ, іншим людям буде дуже важко полюбити вас. Прийміть себе, не ставлячи умов і з відкритим серцем. Ми прийшли в цей світ для того, щоб захоплюватися своєю незвичайністю і вчитися радіти життю.

3. Інтегративний підхід до управління психічним здоров’ям полягає в тому, щоб опанувати, з одного боку, своїми базовими «Я», а з іншого – Вразливою дитиною. Тоді ви знайдете рівновагу і зможете безпечно просуватися вперед.

Будь-яке однобоке ототожнення себе з силою або слабкістю викличе кризу у вашому житті.

Наприклад, ви ототожнились із силовим, впевненим у собі «Я». До речі, ознакою такого ототожнення є почуття задоволення собою. Ви ведете свій бізнес, купуєте, продаєте, призначаєте зустрічі і т.п. Ваша ВНУТРІШНЯ ДИТИНА говорить вам: «Дивись, ти тут не врахував цих обставин, там ти занадто рвеш, треба почекати, а ось тут варто зайнятися освітою, щоб ліквідувати прогалину у знаннях». Ці слова ви розцінюєте, як «ознаку слабкості і страху», придушуєте цей голос і в результаті програєте в якій-небудь дуже важливій для вас угоді або у взаєминах з іншою людиною.

4. заперечувальні (інстинктуальні) «Я»

(Гнів, сексуальна енергія, амбіції, здоровий егоїзм тощо)

Заперечувальні або інстинктуальні «Я» – це ті енергії, які ми придушуємо в собі за допомогою базових «Я». Базові «Я» вважають, що вихід інстинктуальних «Я» на поверхню свідомості загрожує чимось страшним і жахливим, і малюють людині це страшне і жахливе.

Важливо пам’ятати!Коли інстинктуальні енергії заперечуються, вони згодом починають набирати силу і їхня інтенсивність зростає так, що, зрештою, вони або обертаються проти нас самих, або діють через нас руйнівним способом, перетворюючись у так звані «демонічні» енергії.

В індуїзмі існує триєдність Брахми – Творця, Вишни – Охоронця і Шиви – Руйнівника. Пересічній людині поклоніння «Руйнівникові», одночасно із поклонінням «Творцю», може здатися досить моторошним. І все ж таки ця концепція являє собою глибоке розуміння природних протилежностей у житті – життя вміщує в собі і смерть, і відродження. Старі форми постійно руйнуються і знищуються, поступаючись новому. Насправді, Шива – це всесвітній танцюрист, заступник музики, танцю, мистецтв. Не даремно говорять, що його танцем рухається Всесвіт.

Щоб ви могли краще зрозуміти, про що йде мова, звернемося до стародавнього грецького міфу про царя Пенфея.

«Колись дуже давно в Стародавній Греції, у місті Фіви, жив цар Пенфей. Він був вихований у суворому поклонінні Аполлону, що вважався в той час головним богом. І треба ж було такому трапитись, що саме в той же час, коли правив цар Пенфей, у Грецію почав проникати культ бога Діоніса, який уособлював собою живильну силу землі, родючість, виноробство.

Послідовники цього культу пили вино, влаштовували оргії і робили дії, які порушували всі правила помірності, стриманості і тверезого способу життя. Діонісові поклонялися, впадаючи в екстаз, шаленіючи і творячи інші непристойності, гідні осудження в очах шанувальників раціонального і суворого бога Аполлона. Звичайно ж, подібні ритуали не могли сподобатися царю Пенфею, і він став активно чинити опір приходу нового культу на свою землю. Драма почала розгортатися.

Нагадаємо, що головне правило, яке існує в цьому світі енергій і регулює його цілісність, полягає в наступному: те, що ми заперечуємо, стає нашою долею.(І це цілком справедливо, інакше все давно розсипалося б на шматочки).

Якось Діоніс з’явився перед світлими очима царя Пенфея і сказав йому: «Я бачу, цар, ти не любиш мене і нехтуєш мною. Це дуже прикро але ти знаходишся в особливо неприємному становищі. Та я, фактично, вже тут, і тобі нічого не залишається, як укласти зі мною мирну угоду, тому що я прийшов сюди, щоб залишитися.

У мене до тебе є справедлива, на мій погляд, пропозиція: я хочу, щоб ти вивчив маленький танець на мою честь, от і все. Як бачиш, все не так жахливо. Але якщо ти відмовишся зробити це, тоді, на жаль, тобі доведеться станцювати великий танець, і за наслідки будеш відповідати тільки ти сам».

Цар Пенфей розлютився від вимог цього молодого вискочки. Він звелів вигнати Діоніса зі свого будинку і наказав йому – більше не з’являтися в його володіннях.

Згодом, вночі, послідовники Діоніса зібралися для чергового ритуалу на його честь. Вони, як завжди, напилися вина і, збожеволівши, носилися лісом, виконуючи дикі і непристойні дії. Цар Пенфей, обурений тим, що відбувається, вирішив утрутитися і припинити оргії. А треба сказати, він не знав, що його мати і дружина були послідовницями культу бога Діоніса. У ту ніч вони теж брали участь у цьому збіговиську – напилися і разом з усіма веселилися, славлячи свого бога.

Мати Пенфея, побачивши свого сина, з п’яних очей прийняла його за лева, що зайшов в їхній ліс на шум. Вона схопила списа і метнула його в царя, вбивши наповал. Потім відрізала йому голову і, насадивши її на спис, із танцями пройшла по всім Фівам, вигукуючи: «Дивіться, дивіться, от лев, якого я вбила! ».

Так цар Пенфей, який відмовився станцювати маленький танець для бога Діоніса, змушений був станцювати великий танець, як йому і було обіцяно.

– Дії яких законів ілюструє цей міф?