Олігополія: визначення, ознаки та причини виникнення.

Тема 7. Олігополія

1. Олігополія: визначення, ознаки та причини виникнення.

2. Поведінка олігополістів: некооперативна й кооперативна.

3. Основні моделі поведінки на олігополістичному ринку

4. Олігополія та економічна ефективність.

5. Ринкові структури за показником концентрації

Олігополія: визначення, ознаки та причини виникнення.

Олігополія – ринкова структура, в якій домінує декілька фірм, а входження нових виробників у ринок ускладнене.

Характерні ознаки олігополії:

- наявність лише декількох фірм, кожна з яких самостійно може впливати на ринкову ціну;

- товар олігополії диференційований або стандартизований;

- фірми усвідомлюють загальну взаємозалежність: приймаючи рішення, вони змушені зважати на реакцію своїх конкурентів. Реакція, яку очікує фірма з боку суперників у відповідь на зміну встановлених цін, обсягів випуску продукції або маркетингової діяльності, впливає на рівновагу олігополістичного ринку.

Причини виникнення олігополістичних структур:

а) Ефект масштабу обумовлює зниження довгострокових середніх витрат виробництва. В умовах олігополії мінімально ефективний розмір фірми повинен бути досить значним: адже за даного обсягу споживчого попиту достатня ефективність галузі може бути досягнута лише малою (приблизно від 2 до 10) кількістю великих підприємств.

б) Переваги злиття: розширення розмірів підприємства за рахунок поглинання конкурентів дає змогу реалізувати ефект масштабу та збільшити ринкову владу шляхом суттєвого зростання концентрації виробництва у галузі.

в) Бар¢єри для вступу до галузі:

- ефект масштабу вимагає від нової фірми інвестицій. Достатніх, щоб розпочати виробництво, а це призводить до значного ризику, і тому стримує фірми від вступу до олігополістичної галузі;

- значні перешкоди пов¢язані з великими фінансовими витратами на нецінову конкуренцію, яка виступає однією з форм конкурентної боротьби в умовах олігополії;

- необхідність володіти патентами дає змогу олігополії здійснювати контроль над технологією та організацію виробництва, обмежуючи таким чином появу конкурентів у галузі;

- власність на стратегічну сировину дає відчутну перевагу вже існуючим фірмам над новими, що тільки утворилися.