Позааудиторна самостійна робота № 7

Тема: Сильні та слабкі електроліти

План

1. Поняття про електроліти, їх роль у життєдіяльності організму.

2. Класифікація електролітів за їх ступенем дисоціації.

3. Поняття про активність йонів та константу дисоціації.

Час виконання: 1 година

Мета роботи: на основі теорії електролітичної дисоціації ознайомитися з сильними та слабкими електролітами.

Усі хімічні сполуки за їх здатністю проводити електричний струм поділяють на електроліти і неелектроліти.

Електроліти – це речовини, які проводять електричний струм як у розплавленому стані, так і в розчинах. До них належать деякі основи та солі, які в твердому стані складаються з йонів , наприклад КСІ, СаСІ₂, КОН, NaOH, LiF та ін., і речовини, що утворюють йони при розчиненні їх у воді (амоніак, хлороводень, органічні кислоти тощо). У воді електроліти дисоціюють на йони, які взаємодіють як з водою, так і між собою.

Електроліти відіграють дуже велику роль у життєдіяльності організму, тому що всі фізіологічні рідини (шлунковий сік, плазма крові, позаклітинна, внутрішньоклітинна, спинномозкова рідини, секрети залоз) є розчинами електролітів. З наявністю цих сполук пов’язане певне значення осмотичного тиску та рН середовища біорідин. Електроліти здатні утримувати воду у вигляді гідратів, протидіючи зневодненню організму. Концентрація електролітів і фізіологічних рідинах впливає на розчинність білків, амінокислот та низькомолекулярних сполук.

Отже, для розуміння багатьох біологічних явищ необхідно знати закономірності, яким підлягають розчини електролітів.

Для будь – якої оборотної хімічної реакції можна записати математичний вираз її константи рівноваги в загальному вигляді:

aA + bB cC + dD

K_p =

Електролітичною дисоціацією називають розщеплення сполуки на йони внаслідок її взаємодії з розчинником.

Кількісною характеристикою процесу електролітичної дисоціації є ступінь дисоціації та константа дисоціації К_д.

Ступенем дисоціації електроліту називають відношення числа молекул, що про дисоціювали, до загального числа молекул електроліту:

= n/N, або = С_дис/С₀, де n – число дисоційованих молекул, N – загальне число молекул електроліту, С_дис і С₀ – концентрація молекул, що розпались на йони, і вихідна концентрація електроліту (моль/л).