Ознаки та умови функціонування громадянського суспільства

Як проявляється громадянського суспільства у різних сферах? Як взаємодіє громадянське суспільство та держава?

В економічній сфері реальними структурними елементами громадянського суспільства є недержавні підприємства та об'єднання, кооперативи, колективні господарства, орендні колективи, акціонерні товариства, власні підприємства та заклади, асоціації та інші добровільні об'єднання громадян в галузі гос­подарської діяльності, створені ними з власної ініціативи. Атрибутами економічної сфери громадянського суспільства є при­родна інтеграція, конкуренція, вільні але регульовані суспільством ринкові взаємини.

В соціальній сфері - це сім'ї, громадянські організації та рухи, недержавні засоби масової інформації, органи громадянського самоуправління за місцем проживання в трудових, учбових, творчих колективах та організаціях, це механізм вияву, формування та вираження громадянської думки, а також вирішення соціальних конфліктів, це практика інституціонального оформлення інтересів в цивілізованій формі без насилля, на консенсусній основі.

В політичній сфері - це створені політичні партії, клуби організації, об'єднання, рухи; це боротьба за дотримування політичних прав та свобод грома­дян в державно-організованому суспільстві; це дотримування демократичних принципів, традицій та процедур.

В духовній сфері - це наявність свободи, думки, совісті, слова, реальних можливостей публічно висловлювати свою думку, це самостійність та незалежність від державних та полі­тичних структур, діяльність творчих наукових та інших об'єднань гро­мадян в духовній сфері.

Середосновних ознак громадянського суспільстваможна виділити такі:

по-перше, розвинута система ринкових відносин, вільна конкуренція, свобода обміну діяльністю та її продуктами між незалежними власниками;

по-друге, відповідний до вільних ринкових відносин суспільний лад та політична система, в якій держава є похідною від громадянського суспільства, знаходиться під його впливом і постійним контролем, а збройні сили та інші силові структури підзвітні і підконтрольні цивільним органам держави і суспільства;

по-третє, для громадянського суспільства є властивою саморегуляція суспільних дій безпосередньо самими ж людьми, передусім на засадах усталених традицій, - домовленостей та моральних норм;

по-четверте, правова визначеність сфер пріоритетів державної діяльності і функціонування громадянського суспільства, недопустимість втручання державних органів у приватне життя громадян;

по-п'яте, економічний, політичний та ідеологічний плюралізм суспільного життя, повага до громадянських прав людей, які вважаються вищими цінностями суспільства;

по-шосте, визнання реальних потреб і інтересів людей як основного мотиву їх діяльності є моральною нормою громадянського суспільства. .

Таким чином, громадянське суспільство, як сфера реальної життєдіяльності людей, не є чимось абсолютно ізольованим від сфери політичного (державного) суспільного життя, бо сама людина за своєю природою є істотою не тільки розумною, а й політичною. (Див. Схема №2)

Схема №2