Історія Польщі. Одним з головних і вирішальних напрямів діяльності уряду стало подолання господарської кризи і реформування економічних відносин.У жовтні 1989 р

Одним з головних і вирішальних напрямів діяльності уряду стало подолання господарської кризи і реформування економічних відносин.У жовтні 1989 р. група економістів, очолюваних віце-прем'єром Л. Бальцеровичем, представила план стабілізації економіки, який передбачав: (1) реформу фінансів і досягнення бюджетної рівноваги, (2) запровадження ринкових механізмів, (3) зміну структур власності. План був підтриманий Міжнародним валютним фондом, який погодився надати Польщі кредити на загальну суму понад 2,2 млрд. доларів. У грудні 1989 р. сейм ухвалив пакет законів, котрі передбачали початок реалізації плану з 1 січня 1990 р. Вони запровадили заморо-ження зарплати, припинення державних дотацій для підприємств, лібералізацію цін, девальвацію злотого (1 долар = 9,5 тис. злотих), реформи банківської системи і податків, приватизацію державної власності, лібералізацію торгівлі тощо. План Л. Бальцеровича отримав назву шокової терапії; він передбачав насамперед оздоровлення фінансової системи держави, без врахування соціальних наслідків, за що піддавався критиці як справа, так і зліва. Але уряд обіцяв населенню короткий період труднощів, які повинні були завершитися перебудовою системи господарських відносин на ринкових засадах самоокупності, конкуренції. Внаслідок реалізації плану вдалося за півроку (до червня 1990 р.) знизити інфляцію майже з 1000 % до 6 %, розпочати приватизацію державних підприємств (значною мірою партійною номенклатурою). З іншого боку, замороження зарплати спричинило протести робітників різних галузей: навесні та влітку 1990 р. пройшли численні страйки та демонстрації протесту проти зниження рівня життя. Почало різко зростати безробіття, досягнувши наприкінці 1990 р. 1 млн. осіб. Ситуацію злагоджувала діяльність міністерства праці, яке виплачувало безробітним соціальну допомогу, сприяло створенню тимчасових робочих місць. Уряд був налаштований довести до завершення план Л. Бальцеровича. Значну роль відіграла його підтримка західними фінансовими центрами та інвесторами. У лютому 1990 р. Паризький клуб кредиторів відстрочив виплату Польщею 10 млрд. доларів боргу.

Уряд Т. Мазовєцького почав проводити самостійну зовнішню політику.Важливого значення набули стосунки з СРСР. У листопаді 1989 р. прем'єр здійснив ділову поїздку до Москви, де провів переговори і відвідав Катинь. У 1990 р. Москва нарешті представила Польщі документи, які свідчили про розстріл польських офіцерів у 1940 р. Невдовзі розпочалися складні переговори про вивід радянських військ з території Польщі. Польські керівники з симпатією спостерігали ' федералізацією республік СРСР, негласно підтримуючи в них сепаратистичні тенденції. У жовтні 1990 р. міністр закор-донних справ К. Скубішевський відвідав Білорусь, Україну і Росію. 13 жовтня в Києві було підписано Декларацію про принципи та основні напрямки розвитку українсько-польських відносин, яка була складена за зразком взаємин двох суверенних держав. Подібні документи були підписані з Росією та Білоруссю. Одною з перших Польща виз-нала незалежність Литви, проголошену в березні 1990 р., хоча у взаєминах двох країн залишалися напруження, пов'язані з минулим. Успішно налагоджувалися стосунки з демократичними Чехословаччиною, Угорщиною. У липні 1990 р. польська делегація взяла участь у зустрічі чотирьох держав - переможниць у Другій світовій війні в Парижі, де розглядалося питання міжнародного визнання об'єднаної Німеччини (конференція "4+2"), під час якої було підтверджено непорушність кордонів Польщі по Одрі і Нисі. Добре розвивалися стосунки із західними

Рис.82. Економіст Лєшек Бальцерович.