Історія Польщі. Маршалком сейму був обраний людовець Ч

Маршалком сейму був обраний людовець Ч. Вицех (ЗСЛ), головою Державної ради А. Завадський (ПОРП), на чолі уряду залишився Ю. Циранкевич. У складі Ради міністрів було 18 міністрів від ПОРП, 3 - ЗСЛ, 2 - СД, 2 - безпартійні. Нове керівництво ПОРП здобуло аванс довіри більшості поляків і водночас зберегло монопольні права на владу.

Обмеження реформ.Після виборів комуністи відчули себе впевненіше; збережений партійний апарат середньої і нижньої ланок посилив тиск на керівництво ПОРП, прагнучи зміцнити свої позиції. Проти політики лібералізації активніше стали виступати догматичні групи всередині ПОРП. Зі свого боку, прихильники подальшої демократизації вимагали поглиблення реформ і заміни кадрів на керівних посадах, відкидали радянську модель соціалізму як взірець для Польщі. В. Гомулка не мав міцних позицій в керівництві ПОРП і був змушений лавірувати між "натолінцями" і "пулавянами". Загалом він повинен був спиратися на партійний апарат, йдучи йому на поступки. На пленумі ЦК ПОРП (IX) в травні 1957 р. В. Гомулка оголосив головною перешкодою на шляху консолідації партії "ревізіонізм", тобто спроби "лібералів" вийти за рамки офіційного тлумачення доктрини марксизму-ленінізму. Загальна атмосфера в світовому комуністичному русі, що проявилася на міжнародній конференції в Москві у вересні 1957 p., спонукала комуністів правлячих партій до посилення боротьби з відхиленням ("ревізією") від офіційної доктрини. Керуючися настановами Мрскви, ПОРП могла усувати з керівних посад "пулавян". На пленумі ЦК ПОРП у жовтні 1957 р. на повний голос зазвучала критика "ревізіонізму", а слідом за тим відбулася заміна близько 800 партійних функціонерів, переважно з числа прихильників ліберальних реформ. Назовні результати внутрішньопартійної боротьби проявилися в гострих атаках на знаних учених і публіцистів, які обстоювали курс на демократизацію: цензура не пропускала в друк праці філософа Лєшка Колаковського, публіциста Віктора Ворошильського та ін. 2 жовтня 1957 р. секретаріат ЦК ПОРП ухвалив припинити видання популярного студентського тижневика "По просту", який найбільш послідовно викривав злочини періоду сталінізму, підносив питання демократизації. У відповідь на це у Варшаві пройшли кількаденні демонстрації студентів і школярів, які були розігнані спеціальними підрозділами міліції (ЗОМО), а близько 500 осіб - заарештовані. Того ж місяця за рішенням ЦК ПОРП було проведено "верифікацію" (перевірку) членів партії, внаслідок якої було виключено понад 200 тис. (16% складу), переважно з числа молоді та інтелігенції. На початку жовтня ЦК ПОРП провів нараду журналістів, на якій з різкою критикою ліберальних тенденцій у ЗМІ виступив В.Гомулка. У листопаді 1957р. з ПОРП вийшла група авторитетних письменників і публіцистів, розчарованих гальмуванням процесу змін (Є. Анджеєвський, С Диґат, П. Гертц, А. Важик та ін.). Хоча загальна атмосфера в країні ще залишалася ліберальною, але ці події показали, що була встановлена межа допустимих реформ. Разом із зміцненням позицій В. Гомулки в керівництві ПОРП відновлювався вплив бюрократичного партійного апарату та його консервативних елементів.

Переміни, які прискорилися після жовтня 1956 p., позитивно відбилися на економіці країни. "Господарський маневр", що несміливо розпочався ще 1954 p., приніс збільшення бюджетних коштів на розбудову інфраструктури, пов'язаної зі споживанням. Послабилося централізоване керівництво державними підприємствами, дозволялися "господарські експерименти", надавалася підтримка ремісництву, споживчій кооперації. Після 1956 р. проведено реорганізацію центральних і теренових органів державного управління. Кількість міністерств скоротилася з 38 до 25, скасовано галузеві управління. Але в системі державного планування і управління економікою суттєвих змін не відбулося. Рекомендації знаних економістів, зібраних в Економічній раді (3. Рибіцький, М. Калєцький), які полягали у відмові від "адміністрування" підприємствами і