Прибережні захисні смуги

Прибережним захисним смугам присвячено ст.60 ЗКУ:

«1. Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

2. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

3. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.»

Аналогічні положення передбачені ст.88 ВКУ.

Існує розуміння положень ч.1 ст.60 ЗКУ про «виділення» земельних ділянок під прибережні захисні смуги, а також ч.7 ст.88 ВКУ (що передбачає встановлення прибережних захисних смуг «за окремими проектами землеустрою») як таких, що вимагають відведення земельних ділянок під прибережні захисні смуги (щодо процедури відведення див. ст.ст.118 та 123 ЗКУ). Вважаємо, що для такого розуміння немає підстав. Смуги, передбачені ч.2 ст.60 ЗКУ, встановлюються «автоматично» в силу положень закону, і дотримання процедури відведення не вимагають.

Виняток із цього правила стосується лише прибережних смуг «[у]здовж морів та навколо морських заток і лиманів» (ч.3 ст.60 ЗКУ), та в межах населених пунктів, де «прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації» (ч.6 ст.88 ВКУ), а отже – не автоматично, а «за окремими проектами землеустрою» (ч.7 ст.88 ВКУ).

Схема зовнішніх меж прибережних захисних смуг об'єктів водного фондуДніпровського району м. Києва   (затв. рішенням Київради «Про затвердження проектів прибережних захисних смуг водних об'єктів м. Києва» від 08.10.2009 №365/2434) Як бачимо, у даному випадку межі прибережної захисної смуги встановлені відповідно до спеціально розробленого проекту, а не «автоматично».

Правовий режим прибережних захисних смуг встановлений ст.ст.61,62 ЗКУ, ст.ст.88-90 ВКУ. Наводимо зміст ч.2 ст.61 ЗКУ:

«2. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

б) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

в) влаштування літніх таборів для худоби;

г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;

д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.»

Прибережні захисні смуги морів та навколо морських заток та лиманів мають істотно більший розмір, ніж прибережні захисні смуги інших об’єктів. Водночас, вони мають й істотно більш ліберальний режим (див. ст.62 ЗКУ, ст. 90 ВКУ), якщо не враховувати режиму виділених в їх межах пляжних зон (див. ч.3 ст.62 ЗКУ, ст.ст. 88, 90 ВКУ), який є досить жорстким.

NB. Закон забороняє будівництво у прибережних захисних смугах (у прибережних смугах морів, навколо морських заток та лиманів – у пляжній зоні), роблячи виняток для будівництва «гідротехнічних, гідрометричних та лінійних» споруд. У Криму існує практика забудови узбережжя в межах прибережних захисних смуг т.з. «елінгами» - приміщеннями для збереження маломірних суден, які в дійсності є житловими помешканнями з усіма комунальними зручностями. При цьому не тільки порушується навколишній ландшафт, а й забруднюється навколишнє середовище, знищуються об’єкти рослинного світу, у тому числі унікальні³.

NB. У правовій літературі (І.М. Потапчук) висловлюються слушні пропозиції щодо формування комплексного об’єкту правової охорони – прибережної смуги водного об’єкту (зокр., моря), що включала б у себе води, земельну ділянку під ними та прилеглу територію берега. Це дозволить комплексно вирішувати питання правової охорони⁴.

Гідротехнічна споруда	Прибережна захисна смуга р. Росави