Поняття охорони земель

Законодавче визначення охорони земель закріплено у ст.162 ЗКУ:

«Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.»

Аналогічне визначення (за винятком незначних редакційних відмінностей) міститься й у ст.1 ЗУ «Про охорону земель». Часто як синонім поняття «охорона земель» вживається термін «правова охорона земель».

Існує і низка доктринальних визначень термінів «охорона земель» ¹ та «правова охорона земель» ².

На наш погляд, дискусія щодо текстуального визначення терміну «охорона земель» є непродуктивною. Сам термін є загалом зрозумілим, а спроби його визначити за допомогою інших термінів навряд чи призведуть до зменшення ступеня багатозначності.

¹ Андрейцев В.І. Правовий режим використання, відтворення та охорони земель // Екологічне право: Особлива частина. – К.: Істина, 2001. – С.277.

² Ибрагимов К.Х., Ибрагимов А.К. Земли сельскохозяйственного назначения: понятие, сущность и особенности правовой охраны // Право и политика. – 2004. - №4. – С.85.