Особливості права розпорядження земельними ділянками

Попри редакційні відмінності, більшість¹ існуючих в доктрині земельного права визначень праварозпорядження земельними ділянками виходять із усталеного цивілістичного розуміння права розпорядження як юридично забезпеченої можливості визначати подальшу долю речі шляхом вчинення щодо неї юридичних актів². Саме в такому розумінні розглядатиметься право розпорядження нижче.

Режим здійснення права розпорядження щодо земельних ділянок характеризується істотною специфікою (далеко не завжди виправданою). Так, існують

· особливі правила відчуження земельних ділянок (див. тему «Набуття, перехід та припинення права власності на земельні ділянки»);

· особливі правила надання земельних ділянок в користування (див. тему «Право землекористування»);

· особливі правила щодо обмеження та обтяження права власності на земельну ділянку (див. тему «Обмеження та обтяження прав на землю»);

· особливий порядок зміни цільового призначення земельних ділянок (див. ст.20 ЗКУ);

· пошкодження і тим більше знищення земельних ділянок заборонене і тягне юридичну відповідальність (див. тему «Юридична відповідальність за земельні правопорушення та захист порушених прав»).

¹ Носік В.В. Право власності на землю Українського народу: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – С.252; Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П.Гетьман та ін.: За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С.84; Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / Кол. авт.: Л.О. Бондар, А.П.Гетьман, В.Г. Гончаренко та ін.; За заг. ред. В.В. Медведчука. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С.208.

² Гражданское право. Часть 1: Учебник / Под ред. Ю.К. Толстого, А.П.Сергеева. – М.: Издательство ТЕИС, 1996. –С.298.