Тема: Організація виробництва і забезпечення якості продукції

1. Структура і принципи організації виробничого процесу.

2. Методи організації виробництва.

3. Форми організації виробництва

4. Інфраструктура підприємства

1. Виробничий процес- це сукупність взаємопов’язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції.

Основними елементами виробничого процесу є процес праці, як свідома діяльність людини, предмети та засоби праці (трудові процеси).

Природні процеси здійснюються під впливом сил природи.

Головною складовою виробничого процесу є технологічний процес- сукупність дій по зміні та визначенню стану предмета праці.

Виробничі процеси поділяються за такими ознаками:

1) За призначенням:

а) Основні процеси

б) Допоміжні

в) Обслуговуючі процеси.

2) За перебігому часі:

а) Дискретні - перервні

б) Безперервні.

3) За ступенем автоматизації:

а) Ручні

б) Механізовані

в) Автоматизовані

г) Автоматичні.

Основною структурною одиницею виробничого процесу є операція або стадія.

Операція - це закінчена частина виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці, над одним предметом праці, одним засобом праці та одним виконавцем.

Виробничий процес і окремі його операції повинні бути раціонально організовані у просторі і часі. Для цього слід дотримуватися певних принципів:

1. спеціалізації - означає підвищення однорідності виробництва на робочих місцях

2. пропорційності - узгодженість за потужністю та кількістю

3. паралельності - передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів

4. прямоточності - предмети праці в процесі обробки повинні мати найкоротші маршрути

5. безперервності - перерви між суміжними операціями повинні бути мінімальними або зовсім ліквідовані

6. ритмічності - робота всіх підрозділів підприємства повинна здійснюватися за певним ритмом, планомірною повторюваністю

7. автоматичності - передбачає вивільнення людей від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу

8. гнучкості - виробничий процес повинен оперативно адаптуватися до зміни організаційно - технічних умов, пов'язаних з переходом на виготовлення іншої продукції

9. гомеостатичності - виробнича система повинна стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти дисфункціональним впливам.

Тип виробництва- це класифікаційна категорія виробництва, яка враховує такі його властивості як:

- широта номенклатури

- стабільність

- обсяг випуску продукції.

Є три типа виробництва:

1) Одиничне- характеризується широкою номенклатурою продукції, малим обсягом випуску однакових виробів, повторне виготовлення яких здебільшого не передбачається.

Окремо виділяють дослідне виробництво, в якому виготовляються зразки або партії виробів для проведення дослідних робіт, випробувань. За своїми характеристиками дослідне виробництво близьке до одиничного.

2) Серійне виробництво- має обмежену номенклатуру продукції, виготовлення окремих виробів періодично повторюється певними партіями і загальний їх випуск може бути досить великим. Залежно від широти номенклатури, величини партій, періодичності їх обробки серійне виробництво поділяється на:

- дрібносерійне

- середньосерійне

- великосерійне

3) Масове виробництво- характеризується вузькою номенклатурою продукції, великим обсягом безперервного і тривалого виготовлення окремих виробів.

Виробничий цикл- це інтервал часу від початку до закінчення процесу виготовлення продукції, тобто час, протягом якого запущені у виробництво предмети праці перетворюються у готову продукцію.

Види циклу:

1) Операційний:

Топ = п*tобр+tпз ,

де п - кількість деталей партії,

tобр - час обробки однієї деталі,

tпз - підготовчо - заключний час.

2) Технологічний:

Т техн = Топ + t пр.пр

t пр.пр- час природних процесів

3) Виробничий:

Твир = Ттехн. + tпер

tпер – час перерв

Технологічний цикл партії деталей залежить від того, як поєднується виконання операцій над предметами праці.

Існує три способи поєднання операцій технологічного процесу:

1. послідовне поєднання

2. паралельне поєднання

3. паралельно – послідовне поєднання

Скорочення виробничого циклу зменшує незавершене виробництво і оборотні кошти підприємств, збільшує виробничу потужність.

2. Методи організації виробництва:

- потоковий

- непотоковий

Непотоковому виробництву властиві такі ознаки:

1. на робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці;

2. робочі місця розташовуються однотипними технологічними групами без певного зв'язку з послідовністю виконання операцій;

3. предмети праці переміщуються в процесі обробки складними маршрутами, внаслідок чого є великі перерви між операціями.

Непотоковий метод застосовуєтьсяпереважно в одиничному і серійному виробництві.

Форми непотокового виробництва:

1) Одинично - технологічна - коли обробляються окремі предмети або невеличкі партії

2) Партіонно – технологічна - предмети проходять обробку партіями які періодично повторюються

3) Предметно - групова - всі предмети розподіляються на технологічно подібні групи які обробляються за однією технологією.

Потокове виробництво - високоефективний метод організації виробничого процесу.

Воно має такі ознаки:

1. за групою робочих місць закріплюється обробка предмета одного найменування

2. робочі місця розташовують послідовно за ходом технологічного процесу

3. технологічний процес має високу поопераційну диференціацією, на кожному робочому місці виконується одна або декілька подібних операцій

4. предмети передаються поштучно або невеликими партіями згідно з ритмом роботи.

Потокові методи застосовуються в масовому і велико серійному виробництві. Основною структурною ланкою є потокова лінія - технологічно і організаційно відокремлена група робочих місць, яка виготовляє один або декілька подібних типо-розмірів виробів згідно з ознаками потокового виробництва.

Класифікація потокових ліній:

1) За номенклатурою виробів:

а) Однопредметні

б) Багатопредметні

2) За ступенем безперервності:

а) Безперервні

б) Перервні

3) За способом підтримання ритму:

а) З регламентованим ритмом

б) З вільним ритмом.

4) Залежно від місця виконання операції:

а) З робочим конвеєром

б) Конвеєр із зняттям предметів.

5) За способом переміщення:

а) Конвеєр з безперервним рухом

б) Конвеєр з пульсуючим рухом

в) Стаціонарний потік.

Для оцінки ефективності функціонування потокової лінії використовують певні показники:

4. Форми організації виробництва:

1) Концентрація - збільшення розмірів підприємств;

Види концентрації:

а) Агрегатна

б) Технологічна

в) Заводська.

Розрізняють абсолютний рівень концентрації - середній розмір підприємств тієї або іншої галузі, та відносний - частка, великих підприємств за певним показником.

Деконцентрація- зворотний процес, тобто утворення широкої мережі малих і середніх підприємств, поділ існуючих великих підприємств.

2) Спеціалізація- відокремлення виробництва однорідної продукції.

Види спеціалізації:

а) Предметна

б) Подетальна

в) Технологічна

г) Функціональна.

3) Конверсія- характеризує перепрофілювання виробничого потенціалу підприємства на виробництво іншої продукції, під впливом докорінної зміни ринкового середовища. В сучасних умовах - це перепрофілювання підприємств ВПК на випуск цивільної продукції.

4) Кооперування- є формою виробничих зв'язків між підприємствами, що спільно виготовляють певний вид кінцевої продукції.

Види кооперування:

а) Предметне

б) Подетальне

в) Технологічне

г) Регіональне

д) Галузеве

є) Міждержавне.

5) Комбінування- процес органічного сполучення в одному підприємстві багатьох виробництв, що відносяться до різних галузей народного господарства.

Комбінати відрізняються такими ознаками:

1. виробничо - технологічною, економічною, територіальною єдністю.

2. єдністю системи управління.

Види комбінування:

а) Вертикальне- поєднання послідовних стадій обробки сировини

б) Горизонтальне- на базі комплексного використання вихідної сировини

в) Змішане- на основі використання відходів виробництва.

6) Диверсифікація- одночасний розвиток багатьох технологічно незв’язаних між собою видів виробництва, значне розширення номенклатури і асортименту виготовлюваних підприємством виробів (різногалузева, технологічно незв’язана).