Змістовий модуль 2 : Інститут захисту цивільних прав та інтересів: стратегія і тактика правозастосування

Тема 5. Судовий захист суб’єктивного права. Стратегія і тактика роботи з судом та з противною стороною (22 год.)

Механізм судового захисту характеризується наступними ознаками: опосередкованістю правового впливу на відносини, що регулюються нормами матеріального права; спрямованістю на охорону; обов’язковою участю суду у правовідносинах, що відбуваються у межах процесу; публічно-правовою природою; іманентним зв’язком з процесуальною формою, в межах якої здійснюється правосуддя.

Категорією, яка визначає специфіку цивільно-правової форми є позов. Він представляє собою вимогу, що спрямована до суду про захист порушеного чи оспорю ванного суб’єктивного права або охороню вального законом інтересу. Судовий захист здійснюється у відповідності до підвідомчості справ, яка встановлена процесуальним законодавством, судами загальної юрисдикції, господарськими,адміністративними. Необхідно враховувати, що за згодою сторін цивільні та господарські спори можуть розглядатися судами, наприклад, третейськими які не є органами правосуддя але вважаються юрисдикційним органом захисту цивільних прав та охороню вальних законом інтересів.

Тема 6. Позасудовий захист суб’єктивного права: загальні положення (20 год.)

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статусу пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних та громадських органів на даний час регулюються Законом України «Про звернення громадян», Указом Президента України від 19 березня 1997 року № 241 «Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення», постановою КМУ від 14 квітня 1997 року № 348 «Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації», а також великою кількістю так званих «відомчих» нормативно-правових актів. Більшість зазначених нормативних актів було прийнято на виконання Закону України «Про звернення громадян». Разом з тим вони відрізняються між собою як строками розгляду справи, так і порядком її розгляду. Не всі вони передбачають можливість звернення юридичних осіб. Відомча нормо творчість в галузі адміністративних процедур є об’ємною і розгалуженою Це створює проблеми в процесі оскарження рішень громадянами.

Тема 7. Захист цивільних прав та інтересів нотаріусом (8 год.)

Нотаріат призваний забезпечити захист прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб шляхом здійснення нотаріальних дій уповноваженими на таке особами.

Нотаріальні дії здійснюють: державні нотаріуси, приватні нотаріуси, уповноважені посадові особи органів виконавчої влади, якщо у населеному пункті є відсутнім нотаріус, уповноважені посадові особи консульських установ України на територіях інших держав.

Нотаріальна діяльність: не є підприємницькою та ставить собі на мету мати прибуток; ліцензується у встановленому порядку; контролюється державою в особі уповноважених органів.

Нотаріус має право: здійснювати нотаріальні дії в інтересах осіб, яі звернулися до нього, якщо законодавством не передбачено інше місце виконання цієї нотаріальної дії; складати проекти правочинів та інших документів; видавати копії документів; надавати необхідні роз’яснення; вимагати від клієнтів необхідні відомості.

Нотаріус не має права: займатися самостійно підприємницькою діяльністю,крім наукової та науково-педагогічної; надавати посередницькі послуги при укладенні договорів; здійснювати нотаріальні дії на свою користь та від свого імені, на користь свого чоловіка або жінки, їх родичів (батьків, дітей, онуків)

Нотаріус зобов’язаний: допомагати клієнтам в здійсненні правочинів виходячи з принципу – «не причини шкоди», відмовляти у здійсненні нотаріальних дій у випадках коли вони не відповідають законодавству; зберігати у таємниці відомості, які стали йому відомі у зв’язку із здійсненням професійної діяльності;

Тема 8. Самозахист як спосіб захисту суб’єктивного права (14 год.)

Допускається можливість захисту права, без допомоги юрисдикційних органів для уповноваженої особи у випадках прямо передбачених законом. Така форма захисту має місце при самозахисті цивільних прав та при використанні оперативних мір уповноваженою особою. Під самозахистом цивільних прав розуміють здійснення уповноваженою особою дій фактичного порядку, що спрямовані на захист порушеного права. Самозахист визначається як спосіб захисту цивільних прав, проте це форма захисту, яка може здійснюватися різними способами. Зміст способів самозахисту законом не визначений, оскільки це дії фактичного характеру. Застосування мір самозахисту допускається загалом для захисту абсолютних особистих та майнових прав, таких як життя, здоров’я, права власності та ін.. Способи самозахисту повинні відповідати порушенню та не виходити за межі дії, яка необхідна є необхідною, виділяють: необхідну оборону та крайню необхідність. Оперативні міри застосовуються для захисту відносних майнових прав, вони мають юридичний характер, підстави для застосування та їх зміст визначені нормативним актом або договором. Оперативні міри призводять до зміни змісту право відношення.